Справа № 691/1035/25
Провадження № 2/691/798/25
09 жовтня 2025 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року позивач ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13286,39 грн, з тих підстав, що 30.07.2018 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 укладенно кредитний договір № 22035000070660, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (УДБО), розміщений на офіційному сайті банку та індивідуальної частини, про надання клієнту грошових коштів у тимчасове платне користування, а клієнт зобо'вязується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором. Кредит надаєтться у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Відповідачем не виконанні належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Внаслідок чого, 28 березня 2024 року згідно умов Договору факторингу № 28/03/24, АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" відступило право вимоги, в тому числі за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС", а відповідно ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" набуло право вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 13 286,39 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 7163,54 грн; заборгованість по відсотках 0,27 грн, заборгованість по комісії 6122,58 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальність за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У зв'язку з цим, позивач ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" просили суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 13286,39 грн, та у порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Провести розгляд цивільної справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 без участі позивача ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС".
20.08.2025 в справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням сторін та з призначенням справи до судового розгляду.
Представник позивача ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" правом на участь у судовому засіданні не скористався, у позовній заяві просив справу розглядати за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно, у встановленому законом порядку, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження, повістки про виклик до суду рекомендованим листом 0610278619829, який за даними АТ "Укрпошта" повернулися без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Причини неявки суду не відомі. Заяв та/або клопотань про розгляд справи у відсутність або перенесення розгляду справи в суд не надходило. Відзив на позов не подав.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі № 909/548/16, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
За таких обставин, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. Від сторін заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надійшло.
У відповідності до вимог статей 274, 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 12, частини 1 статті 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 30.07.2018 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22035000070660, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (УДБО), та індивідуальної частини, про надання клієнту грошових коштів у тимчасове платне користування, який підписаний відповідачем особисто.
Так, відповідно до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у ПАТ "Банк Кредит Дніпро" для отримання кредиту клієнт, який прийняв пропозицію банку про укладання УДБО, укладає з банком кредитний договір, а в окремих випадках, якщо це передбачено умовами надання відповідного виду кредиту, відкриває рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з платіжною карткою або договір страхування, або інші угоди які визначені умовами кредитування Банку.
Згідно умов договору, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" надає ОСОБА_1 кредитні кошти, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, платити проценти за користування кредитом та комісї, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором у повному обсязі, на умовах: Сума кредиту 12400,00 грн, Строк кредитування 60 місяців, Кінцева дата повернення кредиту 30 липня 2023 року, Цільове призначення - на споживчі потреби, Щомісячна комісія на обслуговування кредиту 2,5% від суми кредиту, Процентна ставка за користування кредитом: на строкову заборгованість за кредитом 0,001%; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0%. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО".
Відповідно до частини 1 статті 1049, статті 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 12 400,00 грн, в строки визначені умовами договору, що підтверджується копією виписки АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" по особовому рахунку за період з 30.07.2018 по 27.03.2024, рахунок корр. НОМЕР_1 , з інформацією про останнє внесення коштів 07.09.2021.
У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору виникла заборгованість за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року, яка станом на 27.03.2024 складає 13 286,39 грн, з них: залишок простроченого кредиту 7 163,54 грн, залишок прострочених відсотків 0,27 грн, залишок прострочених комісій 6 122,58 грн, що підтверджуєються Розрахунком заборгованості.
ОСОБА_1 не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018, презумпція правомірності якого не спростована. При цьому, вимог щодо визнання зазначеного правочину недійсним чи встановлення факту його неукладеності до суду заявлено не було.
Частини 1, 2 статті 1077 ЦК України визначають, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
28.03.2024 між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 28/03/2024, у відповідності до умов якого АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" передало (відступає) ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" приймає належні АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості).
Так, ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги, в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018, що підтверджено Витягом з Реєстру боржників до договору факторинг № 28/03/2024 від 28 березня 2024 року, на суму 13 386,39 грн.
Позивач ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" у вимозі від 20.03.2025 Вих. № 3251915754-АВ повідомив ОСОБА_1 , про наявну заборгованість станом на 20.03.2025 за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року в розмірі 13 286,39 грн, з рекомендацією її сплати, про відступлення права вимоги, та у випадку невиконання вимоги, про звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, з пред'явленням судового рішення до примусового виконання.
Отже, правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов'язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні ст. 530 ЦК України. Відповідно до статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Статті 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року ОСОБА_1 станом на 27.03.2024 року має заборгованість в розмірі 13 286,39 грн (залишок простроченого кредиту 7 163,54 грн, залишок прострочених відсотків 0,27 грн, залишок прострочених комісій 6 122,58 грн), яка нарахована банком та на яку позивач набув право вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за вказаними договором не оспорював, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості не надав, свій розрахунок не наведений.
Оцінивши надані позивачем докази, та зважаючи на принцип змагальності сторін, передбачений ст. 12 ЦПК України, як і на передбачений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов'язок відповідача надати докази, які спростовують доводи позивача щодо наявності заборгованості, а за умов відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність порушення відповідачем зазначених умов кредитного договору, як наслідок суд приходить до висновку про наявність порушення цих умов та наявність цієї заборгованості.
Відповідачем, будь-яких спростувань доказів, що подані позивачем суду на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, не надано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року, не виконав, у передбачені строки, кошти не повернув, та має перед позивачем ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість, яку суд вважає доведеню в розмірі: залишку простроченого кредиту 7 163,54 грн; залишку прострочених відсотків 0,27 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Згідно статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Частина 1 статті 11 ЗУ "Про споживчий кредит" визначає, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 6 статті 12 ЗУ "Про споживче кредитування" споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
Із матеріалів справи, а саме кредитного договору № 22035000070660 від 30.07.2018, вбачається, що в даному випадку не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена комісія. При цьому, позивач ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" не було позбавлене можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату.
Таким чином, суд встановив, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, а розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, тобто умови кредитного договору є несправедливими.
Згідно частини 5 статті 12 Закону Ураїни "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування".
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Положення договору, якими передбачено обов'язок позичальника сплачувати комісії, суперечать нормам ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" є нікчемним. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, від 29.11.2023 у справі № 461/2857/20.
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Оскільки, з наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 у загальну суму заборгованості за кредитним договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року, нараховано, в тому числі заборгованість за комісією у розмірі 6122,58 грн, без зазначення, які саме дії кредитора входять до такого обслуговування, яку позивач просить стягнути з відповідача, то підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за даним договором, суд не вбачає в зв'язку з його нікчемністю. Відповідно в цій частині позовних вимог слід відмовити.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС". Відомостей про добровільну сплату боргу справа не містить.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" заборвгованості за кредитним договором у розмірі 7 163,81 грн (7163,54 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,27 грн заборгованість по відсотках).
Оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 1 306,12 грн (53,92%).
Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Оскільки позивачем ТОВ "Цикл Фінанс" в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, суд враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності, співмірності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 612, 625, 639, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263 - 265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за кредтим договором № 22035000070660 від 30.07.2018 року у розмірі 7 163,81 грн (сім тисяч сто шістдесят три гривні вісімдесят одна копійка), з них: 7163,54 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,27 грн заборгованість по відсотках, та сплачений судовий збір в розмірі 1 306,12 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. П. Синиця