16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3351/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року (суддя Лазаренко М.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 20.05.2025 року) у адміністративній справі №280/3351/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вжити заходи по скасуванню арешту з грошових коштів (пенсійних виплат) боржника, що містяться на рахунку, суд -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту - відповідач), третя особа: Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо зняття арешту з її грошових коштів боржника, що містяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , в банку АТ КБ «Приватбанк», МФО №305299; зобов'язати відповідача вжити заходи по скасуванню арешту з її грошових коштів (пенсійних виплат) боржника, що містяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , в банку АТ КБ «Приватбанк», МФО №305299.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) зняти арешт з грошових коштів, розміщених на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , що відкритий на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Приватбанк», в частині коштів із призначенням платежу соціальна виплата або пенсійна виплата.
З рішенням суду першої інстанції не погодився Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що, незважаючи на факт накладення арешту 15.06.2023 року божницею 02.10.2023 року відкрито рахунок в АТ «КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 . Оскільки в постанові про арешт коштів від 15.06.2023 року передбачено накладення арешту на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, АТ КБ «Приватбанк» автоматично заблокував відкритий 02.10.2023 року рахунок НОМЕР_2 . Апелянт зазначив, що в період з 02.10.2023 року по 03.04.2025 року від ОСОБА_1 не надходило жодної заяви про призначення даного рахунку, як рахунку, на який вона отримує пенсійні виплати, які є її єдиним джерелом доходу, що дає підстави припустити наявність інших доходів, у тому числі від підприємницької діяльності. Апелянт зазначив, що загальна сума залишку боргу за зведеним виконавчим провадженням №72046298 складає 644330,34 грн.; 25.11.2024 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операції від 17.12.2024 року, за результатами розгляду якої було роз'яснено, що виконавче провадження відкрито за виконавчим листом у відношенні боржника ФОП та роз'яснено порядок та умови відкриття поточного рахунку для видаткових операцій. Апелянт зазначив, що боржник не надав доказів відкриття поточного рахунку як фізичної особи для здійснення видатків та не звертався до державного виконавця з відповідною заявою про визначення такого поточного рахунку для здійснення видатків в межах визначеної законодавством суми. Апелянт зазначив, що ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 72046298, до складу якого входять: ВП №69463313 з примусового виконання виконавчого листа №280/4864/19, виданого 11.02.2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 28419,91 грн; ВП №72045733 з примусового виконання виконавчого листа №280/4281/22, виданого 19.05.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 794586,87 грн; ВП №74406076 з примусового виконання виконавчого листа №280/4283/23, виданого 12.10.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 351604,91 грн. Загальна сума боргу за зведеним виконавчим провадженням №72046298 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складала 1174 587,02 грн. В рамках окремих виконавчих проваджень винесено постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення. 03.04.2025 року до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від представника ОСОБА_1 , в якій заявник зауважив, що накладений арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Приватбанк» IBAN: НОМЕР_1 використовується виключно для отримання пенсійних виплат. У відповідь на цю заяву відповідачем листом від 09.04.2025 року №40042/29.26-15 було повідомлено, що від банківських установ не надходило сповіщень про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання. Правовий режим рахунку не передбачає використання даного рахунку виключно для отримання пенсії. Той факт, що протягом певного періоду часу згідно виписки банку на даному рахунку боржник отримував на цей рахунок тільки пенсії, не змінює правового режиму даного рахунку, як рахунку для будь-яких виплат та можливість отримання боржником на цей рахунок інших доходів, окрім пенсії. Суд врахував, що законодавець дозволив боржникам - фізичним особам, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, користуватися сумою у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (з 01.01.2024 року це 16000 грн.) за умови, що боржник звернеться до виконавця з відповідною заявою. ОСОБА_1 на підтвердження обставин зарахування на рахунок в АТ «Приватбанк» IBAN: НОМЕР_1 пенсійних виплат надав виписку по вказаному картковому рахунку, яка відображає факт зарахування пенсії за період з 01.11.2023 року по 11.03.2025 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.1, частинами 1, 2, 3 ст.18, частинами 1, 8 ст.48, частинами 1, 2, 3, 4 ст.56, частинами 1, 2 ст.68, частинами 1, 2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження»; пунктами 7, 8 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року; ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до висновку про те, що звернення виконавцем стягнення на пенсію, в рамках якого може бути застосований арешт, допускається лише за умови відсутності у боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум. При цьому розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Суд врахував, що з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ й організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати у встановлених законом випадках; за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Суд врахував, що абзацом 3 п.102 розділу ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації). Суд прийшов до висновку про те, що не може бути накладений арешт на кошти, що складають пенсію боржника, поза межами дозволених законом розмірів відрахувань з такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку. Суд вважав, що не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій відповідача в частині невжитті заходів щодо зняття арешту з рахунку в АТ «Приватбанк» IBAN: НОМЕР_1 , оскільки судовим розглядом встановлено, що звертаючись до державного виконавця у порядку абзацу 1 п.102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про визначення рахунку в банку поточним, ОСОБА_1 будь-яких доказів від банківської установи про характер такого рахунку державному виконавцю не надала, а тому у виконавця і не виникло підстав для задоволення відповідної заяви, логічним наслідком чого було би зняття арешту.
Матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №72046298, до складу якого входять: ВП №69463313 з примусового виконання виконавчого листа №280/4864/19, виданого 11.02.2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 28419,91 грн; ВП №72045733 з примусового виконання виконавчого листа №280/4281/22, виданого 19.05.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 794586,87 грн; ВП №74406076 з примусового виконання виконавчого листа №280/4283/23 виданого 12.10.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 351604,91 грн. Загальна сума боргу за зведеним виконавчим провадженням №72046298 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складала 1174 587,02 грн.
Встановлено, що в рамках окремих виконавчих проваджень винесено постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення.
Встановлено, що 03.04.2025 року до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від представника ОСОБА_1 про те, що накладений арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Приватбанк» IBAN: НОМЕР_1 використовується виключно для отримання пенсійних виплат.
Встановлено, що листом від 09.04.2025 року № 40042/29.26-15 Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що від банківських установ не надходило сповіщень про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання. Правовий режим рахунку не передбачає використання даного рахунку виключно для отримання пенсії. Той факт, що протягом певного періоду часу згідно виписки банку на даному рахунку боржник отримував на цей рахунок тільки пенсії, не змінює правового режиму даного рахунку, як рахунку для будь-яких виплат та можливість отримання боржником на цей рахунок інших доходів, окрім пенсії.
Встановлено, що ОСОБА_1 на підтвердження обставин зарахування на рахунок в АТ «Приватбанк» IBAN: НОМЕР_1 пенсійних виплат надала виписку по вказаному картковому рахунку, яка відображає факт зарахування пенсії за період з 01.11.2023 року по 11.03.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.48, частин 1, 2 ст.56, частин 1, 2 ст.68, ч.1 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Абзац четвертий ч.2 ст.70 Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023 року. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. Абзац п'ятий ч.2 ст.70 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023 року. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до абзацу 3 п.102 розділу ХІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. Абзац третій ч.2 ст. 50 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023 року. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. Абзац четвертий ч.2 ст.50 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023 року. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до п.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законодавством установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсії боржника за виконавчим провадженням залежно від виду стягнень, що є складником механізму примусового виконання судових рішень; не може бути накладений арешт на кошти, що складають пенсію боржника, поза межами дозволених законом розмірів відрахувань з такої пенсії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у адміністративній справі №280/3351/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко