Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3389/25
10 жовтня 2025 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Слободянюка Б.К.
за участю секретаря судових засідань - Кардаш К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні без повідомлення сторін в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на підставі судового наказу Сарненського районного суду Рівненської області від 29.07.2024 року на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 20000 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 16.09.2012 року по 29.04.2024 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно судового наказу виданого Сарненським районним судом Рівненської області на утримання дітей стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку боржника.
Вказує, що на даний час майновий стан позивача змінився, оскільки, зросли витрати на утримання дітей , у зв'язку зі зростанням цін на продукти харчування та одяг. Матеріальний стан відповідача те змінився, він проживає та працевлаштований в Словаччині, де веде офіційну підприємницьку діяльність. В зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Відзив мотивований тим, що аргументи позивача про те, що матеріальний стан позивача збільшився, не відповідає дійсності. Вказує, що в нього нема можливості сплачувати аліменти в розмірі 20000 грн. в місяці. Крім того, зазначає, що позивачка повинна нести половину витрат на утримання дітей, доказів про те, що вона витрачає 40000 грн. на дітей не надано, тому в задоволенні позову просить відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив, в якому вказує, що аліментів, які на даний час сплачує відповідач не достатньо для утримання дітей, більшість витрат вона несе самостійно, то просить позов задовольнити.
Суд дослідивши надані докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають з матір'ю що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади в АДРЕСА_1 .
Згідно із судовим наказом, який видано Сарненським районним судом Рівненської області 29.07.2024 року у справі № 572/1951/24, з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Судовий наказ перебуває на виконанні у Сарненському відділі ДВС у Сарненському районі, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2024 року.
Згідно розрахунку заборгованості виданого Сарненським відділом ДВС у Сарненському районі 18.07.2025 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_5 зі сплати аліментів відсутня.
Позивачем було також надано товарні чеки та квитанції про грошові перекази, як докази понесення більших витрат, ніж ті які покривають сплачені відповідачем аліменти, однак, з них неможливо встановити, що дані витрати понесені на дітей.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.
Згідно з частинами першою - третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 підставою для збільшення розміру аліментів зазначала ту обставину, що з моменту призначення аліментів, розмір яких вона просить збільшити, відбулося погіршення матеріального становища, оскільки зросли витрати на дітей, а відповідача покращилось матеріальне становище. Однак, доказів на підтвердження таких тверджень надано не було.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що з моменту видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей у позивача не відбулося суттєвих змін у матеріальному стані або у стані її здоров'я, доказів про те, що у відповідача покращився майновий стан позивачем не надано, а тому відсутні підстави для збільшення розміру аліментів.
На підставі ст. 180- 183 , 190 СК України , керуючись ст. ст. 141, 178, 279, 430 ЦПК України суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: