16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7572/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року (суддя Лозицька І.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 20.05.2025 року) у адміністративній справі №160/7572/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 певний період роботи, зобов'язання повторно розглянути заяву, призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд -
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила визнати протиправними дії відповідача 2 та скасувати рішення від 12.02.2025 року №047250024327 щодо відмови їй у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; визнати протиправними дії відповідача 2 щодо відмови їй у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року, у зарахуванні періоду роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року до страхового стажу для призначення пенсії в подвійному розмірі та, у зарахуванні до загального стажу періоду роботи з 04.07.1989 року по 01.09.1989 року; зобов'язати відповідачів зарахувати їй до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року, періоди роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року до страхового стажу для призначення пенсії в подвійному розмірі та до загального стажу періоду роботи з 04.07.1989 року по 01.09.1989 року; зобов'язати відповідачів повторно розглянути її заяву від 05.02.2025 року, призначити та виплатити їй з 05.02.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в призначенні пенсії № 047250024327 від 12.02.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року, в подвійному розмірі період роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року, та до загального стажу період роботи з 04.07.1989 року по 01.09.1989 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду у цій справі.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.02.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка 12.02.2025 року була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та рішенням №047250024327 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку (55 років); вік ОСОБА_1 - 52 роки, 06 місяців 01 день; страховий стаж - 24 роки 08 місяців, 12 днів (не менше 25 років); робота за Списком №2 - 08 років, 04 місяці, 28 днів (не менше 10 років); до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року: з 04.07.1989 року по 01.09.1989 року, оскільки відтиск печатки непридатний для сприйняття; необхідно долучити уточнюючу довідку; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.1999 року по 07.04.2008 року згідно пільгової довідки від 21.01.2025 року №131/25, виданої КП «Дніпропетровським обласним медичним центром соціально-значущих хвороб», оскільки у пільговій довідці не зазначено послання на постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, яка була чинна на період роботи особи і дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 29.06.1998 року по 29.01.001 року зараховано до загального стажу, оскільки незрозуміло, у який період здійснювався догляд до трирічного віку та шестирічного віку дитини, свідоцтво про народження не долучено.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.02.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №047250024327 від 12.02.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на недосягненням пенсійного віку; вік ОСОБА_1 - 52 роки 6 місяців 1 день; страховий стаж становить 24 роки 8 місяців 12 днів; робота за Списком №2 - 8 років 4 місяці 28 днів; до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року: з 04.07.1989 року по 01.09.1984 року, оскільки відтиск печатки непридатний для сприйняття. Для зарахування періоду до страхового стажу необхідно долучити уточнюючу довідку; до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1999 року по 07.04.2008 року, згідно пільгової довідки від 21.01.2025 року №131/25, виданої КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально-значущих хвороб», оскільки у пільговій довідці не зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, яка була чинна на період роботи особи і дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 29.06.1998 року 29.06.2001 року зараховано до загального стажу, оскільки незрозуміло, у який період здійснювався догляд до трирічного віку та шестирічного віку дитини, свідоцтво про народження до ЕПС не долучено; право на пенсійну виплату - 05.08.2037 року. Суд врахував, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року ОСОБА_1 працювала: 04.07.1989 року - прийнята до Нікопольського ОФС-2 Головдніпробуд учнем продавця мат. №6 згідно наказу №127К від 03.07.1989 року (запис №2, стор. 2-3); 01.08.1989 року - атестована та переведена продавцем МРС/квасу/магазину №6 тимчасово згідно наказу №148К від 01.08.1989 року (запис №3, стор. 2-3); 01.09.1989 року - звільнена на підставі ст.36 п.2 КЗпП УРСР за закінченням строку трудового договору згідно наказу №171К від 01.09.1989 року (запис №4, стор. 2-3); 01.10.1989 року - прийнята до Червоногригорівського СНО учнем продавця в сільпо згідно розпорядження №236 від 01.11.1989 року (запис №3, стор 4-5); 17.05.1994 року - звільнена на підставі ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням згідно розпорядження №80 від 17.05.1994 року (запис №4, стор. 4-5); 23.03.1994 року - прийнята до Протитуберкульозного диспансеру м. Нікополь санітаркою-прибиральницею 3-го відділення згідно наказу №68 пар. 2 від 07.04.1994 року (запис №5, стор. №4-5); 01.11.1996 року - переведена молодшою медсестрою 2-го відділення згідно наказу №294 від 01.11.1996 року (запис №6, стор. 4-5); 01.07.1999 року - переведена молодшою медсестрою 3-го відділення згідно наказу №101 від 01.07.1999 року (запис №7, стор. 4-5, 6-7); 01.04.2006 року - переведена на посаду молодшої медсестри для супроводження хворих 2-го відділення згідно наказу №76 пар. 2 від 17.03.2006 року (запис №8, стор. 6-7); 07.04.2008 року - звільнена за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України згідно наказу №118 від 07.04.2008 року (запис №9, стор. 6-7). Згідно уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.01.2025 року №131/25 та від 21.01.2025 року №128/25, виданих КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР» підтверджуються періоди роботи ОСОБА_1 , зокрема з 01.07.1994 року по 31.03.2006 року на посаді молодшої медичної сестри 3-го відділення по догляду за хворими, що передбачено Списком №2, розділом XXIV, 2260000а, підстава постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162; з 01.04.2006 року по 07.04.2008 року на посаді молодшої медичної сестри для супроводження хворих 2-го відділення; підтверджено перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку: з 29.06.1998 року по 29.05.2001 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п. «б» ст.13, статей 60, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року; частинами 1, 2, 4 ст.24, ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; пунктами 1.1, 2.2, 2.4, 2.4, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10, 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року; ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; рішенням Конституційного Суду України Рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 та прийшов до висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Суд вважав, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії; на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення, у тому числі щодо проставляння печаток. Суд вважав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року з 04.07.1989 року по 01.09.1984 року, та до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.1999 року по 07.04.2008 року, згідно уточнюючої довідки від 21.01.2025 року №131/25, виданої КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально-значущих хвороб». В частині вимог позивач про зарахування у подвійному розмірі періоду роботи з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року, суд зазначає таке. Суд вважав, що робота ОСОБА_1 медсестрою у Протитуберкульозному диспансері м. Нікополь дає їй право на призначення пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі, а тому слід зарахувати в подвійному розмірі період роботи ОСОБА_1 з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року. Суд вважав, що пенсійний орган віддав перевагу найменш сприятливому для ОСОБА_1 тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а від так підлягає скасуванню. Суд вважав, що ефективним захистом порушеного права є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.02.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 12.02.2025 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та рішенням №047250024327 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на недосягненням пенсійного віку. Як вбачається з рішення пенсійного органу, вік ОСОБА_1 - 52 роки 6 місяців 1 день; страховий стаж - 24 роки 8 місяців 12 днів; робота за Списком №2 - 8 років 4 місяці 28 днів; до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року: з 04.07.1989 року по 01.09.1989 року, оскільки відтиск печатки непридатний для сприйняття; з 01.07.1999 року по 07.04.2008 року, згідно пільгової довідки від 21.01.2025 року №131/25, виданої КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально-значущих хвороб», оскільки у пільговій довідці не зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, яка була чинна на період роботи особи і дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 29.06.1998 року 29.06.2001 року зараховано до загального стажу, оскільки незрозуміло, у який період здійснювався догляд до трирічного віку та шестирічного віку дитини, свідоцтво про народження до ЕПС не долучено.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.07.1989 року, ОСОБА_1 працювала: 04.07.1989 року - учнем продавця магазину №6 Нікопольського ОФС-2 Головдніпробуд (наказ №127К від 03.07.1989 року); 01.08.1989 року - атестована та переведена продавцем МРС/квасу/магазину №6 тимчасово (наказ №148К від 01.08.1989 року); 01.09.1989 року - звільнена на підставі ст.36 п.2 КЗпП УРСР за закінченням строку трудового договору (наказ №171К від 01.09.1989 року); 01.10.1989 року - учнем продавця Червоногригорівського СНО в сільпо (розпорядження №236 від 01.11.1989 року); 17.05.1994 року - звільнена на підставі ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням (розпорядження №80 від 17.05.1994 року); 23.03.1994 року - санітаркою-прибиральницею 3-го відділення Протитуберкульозного диспансеру м. Нікополь (наказ №68 від 07.04.1994 року); 01.11.1996 року - молодшою медсестрою 2-го відділення (наказ №294 від 01.11.1996 року); 01.07.1999 року - молодшою медсестрою 3-го відділення (наказ №101 від 01.07.1999 року); 01.04.2006 року - молодшою медсестрою для супроводження хворих 2-го відділення (наказ №76 від 17.03.2006 року); 07.04.2008 року - звільнена за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №118 від 07.04.2008 року).
Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.01.2025 року №131/25 та від 21.01.2025 року №128/25, виданих КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР», ОСОБА_1 працювала з 01.07.1994 року по 31.03.2006 року на посаді молодшої медичної сестри 3-го відділення по догляду за хворими, що передбачено Списком №2, розділом XXIV, 2260000а, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162; з 01.04.2006 року по 07.04.2008 року на посаді молодшої медичної сестри для супроводження хворих 2-го відділення. Довідками підтверджено перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку: з 29.06.1998 року по 29.05.2001 року.
Уточнюючими довідками підтверджено проведення атестації робочого місця за умовами праці: накази від 10.11.1995 року №304; від 27.12.2001 року №334.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.24, частин 1, 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статей 60, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Відповідно ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закон України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Встановлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII (чинності з 01.04.2015 року) віковий ценз для жінок збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б» - «г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року.
Згідно п.3 Рішення застосуванню підлягає ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Отже, з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії; на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення, у тому числі щодо проставляння печаток. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.07.1989 року з 04.07.1989 року по 01.09.1984 року, та до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.1999 року по 07.04.2008 року, згідно уточнюючої довідки від 21.01.2025 року №131/25, виданої КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально-значущих хвороб»; робота ОСОБА_1 медсестрою у Протитуберкульозному диспансері м. Нікополь з 29.06.1998 року по 07.04.2008 року дає їй право на призначення пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі; пенсійний орган дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а від так підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у адміністративній справі №160/7572/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко