16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10396/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/10396/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у належному розмірі.
Матеріали апеляційного оскарження містять Довідку Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 25.09.2025) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 26.09.2025.
Вимоги ухвали суду від 25.09.2025 скаржником не виконано, натомість подано клопотання, згідно якого просить звільнити/відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає про те, що у зв'язку з відсутністю фінансування оплата судового збору не можлива.
Вирішуючи подане скаржником клопотання суд виходить із наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами першою та другою статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Скаржник не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнити від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення або відстрочення сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду відстрочити або звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про звільнення/відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Аналогічний висновок неодноразово викладався в ухвалах Верховного Суду, зокрема в ухвалі від 31.01.2024 у справі № 560/15932/23, в ухвалі від 18.04.2024 у справі № 260/1658/23 та ін.
З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.
Станом на 16.10.2025 вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконано.
Приписами частини 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки станом на час постановлення цієї ухвали заявник апеляційної скарги не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 327-329 КАС України, -
Відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров