Справа № 571/2944/25
Провадження № 2-а/571/15/2025
про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Качмар М.Я., розглянувши позовну заяву адвоката Твердого Миколи Кузьмовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області в особі працівника Рокитнівського відділення поліції Адамця І.І., Рокитнівського відділення поліції Сарненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про визнання неправомірною та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановила:
До суду надійшла позовна заява у якій представник позивача просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 01 жовтня 2025 року, працівника поліції Рокитнівського відділення Сарненського ГУП ГУНП в Рівненській області Адамця І.І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 грн. Окрім того просить стягнути з УПП у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Пред'явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.
Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 160 КАС України.
Так, згідно правової позицією, викладеної у постанові КАС ВС від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути відповідний орган Національної поліції.
З наведеної норми випливає, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 01 жовтня 2025 року, складену працівником поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що її винесено поліцейським Рокитнівського відділення Сарненського ГУП ГУНП в Рівненській області Адамця І.І.
При цьому, відповідачем визначено Управління патрульної поліції у Рівненській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції і відповідно поліцейський, який виніс оскаржувану постанову з вказаним органом державної влади у трудових відносинах не перебуває.
Отже, зважаючи на те, що оскаржувана постанова винесена поліцейським, який є посадовою особою Національної поліції України, яке в свою чергу не є структурним підрозділом Департамент патрульної поліції у Рівненській області, то останній не є належним відповідачем у цій справі.
Належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
А тому позивачеві, згідно діючого законодавства, слід визначитись із колом відповідачів по справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Окрім того, частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Судом встановлено, що до позовної заяви не долучено оскаржувану постанову. При цьому відсутнє клопотання про витребування оспорюваної постанови, у разі відсутності її у позивача.
Тому, позивачу необхідно усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом надання суду оригіналу або належної якості копії оспорюваної постанови, або ж заявити клопотання про її витребування.
Також відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна вимога про стягнення судових витрат на користь позивача стосуються УПП у Волинській області, яке не зазначено як відповідач у вказаній позовній заяві.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані вище недоліки шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням в позові належного відповідача, у врахуванням вимог статті 160 КАС України.
Відтак, відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160 і 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України,
постановила:
Позовну заяву залишити без руху.
Для усунення зазначених недоліків надати строк п'ять днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Я.Качмар