16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34462/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024, яким відмовлено у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» ідентифікаційний код: 32902162, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» ідентифікаційний код: 32902162, норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до повідомлення вих.№08/08/2024 від 08.08.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» відповідно до повідомлення вих.№08/08/2024 від 08.08.2024 в застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до повідомлення вих.№08/08/2024 від 08.08.2024 року.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у контролюючого органу відсутні підстави для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а отже відповідно до вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» має відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» - позивач, код ЄДРПОУ 32902162, місце реєстрації: вул. Миру, буд. 9, село Ланцеве, Більмацький район, Запорізька область, 71052.
Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» здійснена 14.10.2004.
Судом встановлено, що Більмацька селищна територіальна громада Пологівського району Запорізької області віднесена до переліку територіальних громад, які з 03.03.2022 тимчасово окуповані російською федерацією.
Згідно даних 20-ОПП за ТОВ «Сільськогосподарська компанія «Киев» обліковувались об'єкти оподаткування:
- магазин ТОВ «СК «КИЕВ», місцезнаходження: с. Ланцеве, дата взяття на облік 17.05.2008, дата зняття з обліку - 18.03.2011;
- земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1164,15 кв.м., місцезнаходження: Україна, Запорізька область, Бердянський район, м. Бердянськ, землі Берестівської сільської ради, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- ангар, загальною площею 1401,2 кв.м., місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 16, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- частина силосного корпуса елеватора, ємністю 1405 м.куб., місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, провулок Матросова, буд. 22, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 16 га, місцезнаходження: Україна, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, землі Ланцівської сільської ради, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- земельна ділянка під будинками та спорудами площею 0,4678 га, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 16, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- будівля теслярської майстерні площею 121,4 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 14, дата взяття на облік 19.10.2017, з обліку не знято;
- нежитлове приміщення (склад) площею 3481,5 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 28а, дата взяття на облік 19.10.2017, з обліку не знято;
- нежитлове приміщення (склад) площею 2671,5 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 28в, дата взяття на облік -19.10.2017, з обліку не знято;
- нежитлове приміщення (склад) площею 220,8 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 286, дата взяття на облік -19.10.2017, з обліку не знято;
- нежитлове приміщення (офіс) площею 124,5 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 9, дата взяття на облік -19.10.2017, з обліку не знято;
- житловий будинок, площею 86,1 кв.м, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 5, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- земельна ділянка під будинками та спорудами, площею 0,0211 га, місцезнаходження: Запорізька область, Пологівський район, село Ланцеве, вулиця Миру, буд. 14, дата взяття на облік - 19.10.2017, з обліку не знято;
- частина нежитлового приміщення (офіс), місцезнаходження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Чистопіль, вулиця імені Шевченко, буд. 5, дата взяття на облік - 26.07.2024, з обліку не знято.
З 01 серпня 2023 року підприємство перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольська ДПІ (Нікопольський район), податкова адреса: Україна, 53253, Дніпропетровська область, Нікопольській район, село Чистопіль, вул. імені Шевченко, буд. 5.
09 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» отримане від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення про відмову в застосуванні спеціальних правил положень підпункту 69.28 статті 69 Податкового кодексу України №6355/6/04-36-07-02-13 від 30.01.2024.
Зі змісту Рішення слідує, що позивачем не було дотримано вимог підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки первинне повідомлення:
- не було підписане керівником та головним бухгалтером товариства;
- не зазначені податкові (звітні періоди) за які первинні документи не можуть бути вивезені;
- не зазначений перелік первинних документів, що не можуть бути вивезені.
З урахуванням змісту отриманого рішення, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» повторно подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення щодо неможливості вивезення первинних документів із додатковим обґрунтуванням та документами вих.№20/02/2024 від 20.02.2024.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» отримане рішення викладене у формі листа №18133/6/04-36-07-02-13 18 березня 2024 року, в якому зазначено, що контролюючим органом надано підприємству вмотивоване рішення 6355/6/04-36-07-02-13 від 30.01.2024.
08 серпня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» втретє подане повідомлення вих.№08/08/2024 про неможливість вивезення первинних документів у порядку передбаченому підпунктом 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з викладом обставин, які призвели до неможливості вивезення товариством первинних документів, окупація з 03.03.2022 військами російської федерації території Більмацької селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де здійснювалася господарська діяльність ТОВ «Сільськогосподарська компанія «Киев» та знаходилися його виробничі і офісні приміщення, техніка, у тому числі, вся первинна та інша документація щодо здійснення господарської діяльності.
20 вересня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» отримане від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024 про відмову в застосуванні спеціальних правил відповідно до положень підпункту 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України про недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» вимог підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
06 вересня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» відповідно до положень пунктів 56.1., 56.2., 56.3. статті 56 Податкового кодексу України подана скарга до Державної податкової служби України про перегляд рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024.
За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України №36687/6/99-00-06-03-03-06 від 06.12.2024 рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024 - залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024 щодо відмови в застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, знаходяться на окупованих територіях починаючи з 03 березня 2022 року, відповідно немає можливості їх вивезти, без загрози ризику для життя та здоров'я співробітників, у зв'язку з чим представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогами п.44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Підпунктом 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час подання позивачем повідомлення) встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
У подальшому абзац 1 та 16 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ зазнали змін Законом № 3050-IX від 11.04.2023, та викладені у наступній редакції:
«Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.»
Суд зазначає, що положення абзацу 16 містять посилання на відповідний Перелік затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.
З аналізу викладених положень ПК України слідує, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.
Колегія суддів наголошує, що ключовим аспектом застосування положень пп. 69.28 п. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред'явити первинні документи.
В силу приписів п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Колегія суддів враховує, що положення пп.69.28 п.69 підр.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюють свою дію на платників податків, які провадять свою діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, чим й обумовлено неможливість їх вивезення або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Нормами законодавства прямо встановлено, що втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Отже, саме географічний чинник у поєднанні із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, є ключовим у застосуванні вищенаведеного положення, адже ризику руйнації (в даному випадку знищення документів первинного та податкового обліку) наразі піддається вся без виключень територія України.
При цьому, обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Перелік у подальшому змінювався станом на відповідну дату.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
Судом встановлено, що 08 серпня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» втретє було подане повідомлення вих.№08/08/2024 року про неможливість вивезення первинних документів у порядку передбаченому підпунктом 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з викладом обставин, які призвели до неможливості вивезення товариством первинних документів, окупація з 03.03.2022 військами російської федерації території Більмацької селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де здійснювалася господарська діяльність ТОВ «Сільськогосподарська компанія «Киев» та знаходилися його виробничі і офісні приміщення, техніка, у тому числі, вся первинна та інша документація щодо здійснення господарської діяльності.
20 вересня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» отримане від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення №62646/6/04-36-07-02-13 від 06.09.2024 про відмову в застосуванні спеціальних правил відповідно до положень підпункту 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України про недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» вимог підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Більмацька селищна територіальна громада Пологівського району Запорізької області віднесена до переліку територіальних громад, які з 03.03.2022 тимчасово окуповані російською федерацією, що не заперечується відповідачем.
У повідомленні вих. №08/08/2024 від 08.08.2024 позивачем на виконання вказаних положень зазначені обставини, що призвели до неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів, що не можуть бути вивезені.
Суд зазначає, що без ризику для життя чи здоров'я співробітників первинні документи, які знаходяться на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, вивезти неможливо.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що з початку окупації вказаних територій та за наявною можливістю позивачем здійснювалася господарська діяльність у визначених діючим законодавством України межах (подання звітності, сплата податків, тощо).
Наприкінці травня 2022 року відбулося силове захоплення офісних та виробничих приміщень позивача представниками російських окупаційних військ.
У зв'язку з чим керівництвом підприємства прийнято рішення про зупинення виробничої діяльність починаючи з 01 червня 2022 року.
Навіть після силового захоплення його офісних та виробничих приміщень, співробітниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська компанія «Киев» здійснювалося оформлення документів, однак доступ до первинних документів наразі відсутній, що додатково свідчить про підтвердження позиції позивача.
Абзацами 9, 10 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України закріплено, що обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.
Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем, виконано всі дії, які передбачені підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного рішення.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко