Справа № 569/18836/25
16 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
учасників справи:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача старшого інспектора з правового забезпечення Бикова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції звернувся ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5641947 від 04.09.2025 р., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5641947 від 04.09.2025 р. ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності. Згідно з постановою Позивач вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме порушення водіями транспортних засобів правил користування зовншініми освітлювальними приладами в темну пору добу.
Заперечуючи факт вчинення адміністративного правопорушення позивач зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП є неправомірним, не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, оскільки фактично не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - а саме, не порушував правил користування зовнішніми освітлювальними приладами в темну пору доби. Він зазначає, що під час руху його транспортного засобу фари були увімкнені, що чітко зафіксовано на відеозаписі з боді-камери поліцейського, наданому під час повторного розгляду справи. Крім того, під час першого контакту з поліцейським йому було неправомірно відмовлено у наданні матеріалів справи, що порушує його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Таким чином, позивач наполягає, що притягнення його до відповідальності є безпідставним, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення відсутні, а сама постанова винесена з порушенням принципів повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що поліцейський виявив порушення, на яке належним чином відреагував і це підтверджується самою постановою. Вказує, що позивач 04.09.2025 р. о 01:37, керуючи автомобілем AUDI A8 у м. Рівне по вул. Чорновола, порушив п. 19.1 а ПДР України, рухаючись у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, що зафіксовано на відеозаписах з відеореєстраторів. Вказано, що постанова про притягнення до відповідальності винесена правомірно, із дотриманням вимог законодавства, а позивачем не надано жодного належного доказу, який би спростовував встановлені обставини правопорушення.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 вересня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У своєму відзиві представник відповідача заперечив проти адміністративного позову, зазначивши, що позивач 04 вересня 2025 р. о 01:37, керуючи автомобілем AUDI A8 у місті Рівне по вулиці Чорновола, порушив вимоги пункту 19.1 а Правил дорожнього руху України, а саме рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар. Відповідач зазначив, що дане порушення зафіксовано на відеозаписах із нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля. З огляду на це, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства. Також вказано, що позивачем не подано жодного належного чи допустимого доказу, який би спростовував обставини вчиненого правопорушення або підтверджував безпідставність прийнятого рішення.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 04 вересня 2025 року старшим інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову серії ЕНА № 5641947 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП - порушення водієм транспортного засобу правил користування зовнішніми освітлювальними приладами в темну пору доби.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 04.09.2025 р. о 01:37 у місті Рівне на вул. Чорновола позивач, керуючи автомобілем AUDI A8, рухався без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 19.1(a) Правил дорожнього руху України, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови, вказуючи, що фактично не вчиняв порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки під час руху його транспортного засобу фари були увімкнені, що підтверджується відеозаписом з боді-камери поліцейського, наданим під час повторного розгляду справи. Крім того, позивач посилається на порушення його процесуальних прав, зокрема, відмову поліцейським надати матеріали справи для ознайомлення, що суперечить вимогам ст. 268 КУпАП. На думку позивача, постанова прийнята без належного з'ясування усіх обставин справи, а доказів, які підтверджують факт правопорушення, у матеріалах не міститься.
У свою чергу, відповідач у поданому відзиві заперечив проти позову, вказавши, що поліцейський зафіксував порушення правил дорожнього руху саме в темну пору доби, що підтверджується відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля. Вважає, що постанова винесена з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства, а доводи позивача не ґрунтуються на належних доказах, які б спростовували обставини правопорушення.
У судовому засіданні представник відповідача старший інспектор з правового забезпечення Биков О.В. підтримав поданий відзив, наполягав на законності та обґрунтованості винесеної постанови. Звернув увагу суду на матеріали справи, зокрема скріншоти із відеозаписів, а також матеріали відеозапису події, в яких підтверджено що позивач 01.09.2025 року у нічний час керував транспортним засобом з увімкненими габаритами, водночас світлові прилади були вимкнені. Також розгляд адміністративного правопорушення було призначено на 04.09.2025 р., позивач мав можливість ознайомитися з матеріалами відеозапису та навести докази які б спростовували його винуватість.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, а провадження у справі закрити. Зазначив, що світлові прилади фар насправді були увімкнені, тоді як працівники поліції не достовірно встановили факт вчинення ним порушення.
Спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з притягненням водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, а саме правил користування зовнішніми освітлювальними приладами. При цьому обов'язок доказування вини особи, яка притягається до відповідальності, та факту наявності у її діях складу адміністративного правопорушення покладається на суб'єкта владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чибездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності та має сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян завдавати матеріальних збитків.
Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У ході розгляду справи судом встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема, у відеозаписах із нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що позивач керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 19.1(a) ПДР України. Надані відповідачем докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, такими, що прямо підтверджують вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Доводи позивача про те, що фари були увімкнені, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки відповідні записи, на які він посилався, не містять об'єктивного спростування викладених у постанові обставин. Також не встановлено порушень прав позивача, гарантованих ст. 268 КУпАП, які б мали істотне значення для результатів розгляду справи та могли б слугувати підставою для скасування постанови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем у встановленому законом порядку доведено факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, викладеного в постанові серії ЕНА № 5641947 від 04.09.2025 р., а сама постанова є обґрунтованою, законною та прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 139, 205, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд Рівненської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач 1 - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 14А, м. Рівне, Рівненська область, 33028 ЄДРПОУ 4010864656
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2025 р.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА