15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5213/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/5213/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
17.02.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 188557,37грн.
В обґрунтування позовних вимог податковим органом зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 188557,37грн, який не погашений не зважаючи на те, що позивач вжив заходи щодо погашення податкової заборгованості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що сума боргу є неузгодженою, оскільки суду були надані всі докази на підтвердження обставин у справі. Податкові повідомлення-рішення були особисто отримані відповідачем, а податковим органом з підстав несплати у граничні строки нарахованих зобов'язань сформована податкова вимоги. Висновки суду з відмови у задоволенні позову не відповідають обставинам справи.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно інформації інтегрованої картки платника податку фізичної особи ОСОБА_1 , за останнім наявний податковий борг у розмірі 188557,37грн та складається з наступного.
Заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 8,30 грн, згідно з пенею, яка нарахована згідно зі ст. 129 ПК України у сумі 8,30 грн.
Заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 507,55 грн., згідно з пенею, яка нарахована згідно зі ст. 129 ПК України у сумі 507,55 грн.
Заборгованість зі сплати земельного податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 188041,52 грн., згідно:
-податкового повідомлення-рішення №2662218-2416-0403-UA12040150000015189 від 02.10.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 10882,32 грн;
-податкового повідомлення-рішення №520001-2416-0403-UA12040150000015189 від 18.04.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 78855,49 грн;
-податкового повідомлення-рішення №520000-2416-0403-UA12040150000015189 від 18.04.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 88505,00 грн;
- пені, яка нарахована згідно зі ст. 129 ПК України у сумі 9798,71 грн.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 28.02.2024 №0005118-1309-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
Оскільки ОСОБА_1 не було сплачено у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 188557,37грн, податковий орган звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про неузгодженість суми податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення не були врученні позивачу у встановленому законом порядку.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 було визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Пунктом 45.1 ст. 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Як свідчать матеріали справи, податковий борг складається з сум нарахованої пені відповідно до ст. 129 ПК України та нарахованих зобов'язань земельного податку та податку на нерухоме майно згідно податкових повідомлень-рішень: №2662218-2416-0403-UA12040150000015189 від 02.10.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 10882,32грн; №520001-2416-0403-UA12040150000015189 від 18.04.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 78855,49грн; №520000-2416-0403-UA12040150000015189 від 18.04.2024, термін сплати 02.12.2024 на суму 88505,00грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані безпосередньо ОСОБА_1 03.10.2024, про що свідчить підпис особи на корінцях вказаних рішень. Будь-яких доказів на спростування цих доказів матеріали справи не містять. (а.с. 16, 17 додатків до позову в матеріалах електронної справи)
Таким чином висновки суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення не вручені відповідачу, не відповідають обставинам справи та спростовані поданими податковим органом доказами.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до приписів ст. 59 ПК України сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 28.02.2024 №0005118-1309-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем. (а.с. 11-13 додатків до позову, матеріали електронної справи).
Також суд враховує, що податкові повідомлення-рішення не оскаржені відповідачем у строк, встановлений ПК України, тому податкові зобов'язання, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в адміністративній справі №160/5213/25 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 188 557,37грн (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень 37коп).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (15.10.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак