Справа № 569/1186/16-к
1-кп/569/18/25
15 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 42015180000000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 42015180000000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачуються, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор не заперечував про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків даності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання сторони захисту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, законом встановлено обов'язок суду розглянути клопотання сторони кримінального провадження відразу після надходження, в незалежності від стадії провадження.
Згідно ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 49 КК України передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а саме:
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, події кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце 11 серпня 2015 року.
З 11 серпня 2015 року по теперішній час минуло більше 10 років, що є підставою для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч . 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України та закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання вини є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а тому невизнання ним вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.
Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
На обов'язок суду щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не впливає визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні, обов'язково в даному випадку з'ясовується лише згода або незгода обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності з такої обставини, яка, до того ж, не є реабілітуючою.
Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 25 травня 2019 року у справі № 287/359/14-к (провадження № 51-8555км18).
Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 285 КПК України, а також те, що у випадку невизнання винуватості, він має право на продовження судового розгляду в повному обсязі, а також що підстава для звільнення його від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, після чого останній вказав, що суть обвинувачення, підстава звільнення його від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження в цій частині з цієї підстави йому зрозуміло, заперечень не висловлював та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрити.
Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 285 КПК України, а також те, що у випадку невизнання винуватості, він має право на продовження судового розгляду в повному обсязі, а також що підстава для звільнення його від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, після чого останній вказав, що суть обвинувачення, підстава звільнення його від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження йому зрозуміло, заперечень не висловлював та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.
Перебіг строків давності у вчиненому кримінальному правопорушенні не переривався, досудове розслідування кримінального провадження у зв'язку із ухиленням обвинувачених від досудового розслідування та суду не зупинялося.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні, просив задовольнити клопотання та звільнити від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, і роз'ясненні судом наслідки, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, ст.ст. 285, 286 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження № 42015180000000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42015180000000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 7 989 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 60 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2015 року на мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «Київстар».
Речові докази: грошові кошти у сумі 4 500 гривень, які вилучені під час огляду місця події та перебувають на зберіганні в АТ «Укрексімбанк» у м. Рівному, повернути законному володільцю, тобто потерпілому ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «Київстар», який належить ОСОБА_4 повернути останньому;
- марлеві бинти із змивами з рук ОСОБА_4 , вилучені в ході огляду - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_7