вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/912/25
Провадження №2/547/591/25
16 жовтня 2025 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Є.М.Остапенка № 38556 від 14.05.2021, яким стягнуто з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") заборгованість 9824,40 грн таким, що не підлягає виконанню (далі - спірний виконавчий напис).
В обґрунтування позову зазначено, що при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у безспірності боргу. Позивачка не укладала ніяких договорів із відповідачем. Відповідач не надав нотаріусу, а нотаріус не перевірив, доказів (документів) на підтвердження безспірності вимог.
Ухвалою суду від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" копію ухвали суду від 28.08.2025, інформацію щодо розгляду справи, копію позовної заяви з додатками отримав в свій електронний кабінет і на свою електронну пошту 28.08.2025, 29.08.2025 і 02.09.2025, що є їх належним врученням відповідачеві (а.с. 14, 16-18).
Приватний нотаріус Є.М.Остапенко 05.09.2025 не отримав копію ухвали суду від 28.08.2025, інформацію щодо розгляду справи, копію позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта", оскільки відсутній за відповідною адресою робочого місця нотаріуса, що є їх належним врученням (а.с. 19, 23).
Приватний виконавець О.С.Райда копію ухвали суду від 28.08.2025, інформацію щодо розгляду справи, копію позовної заяви з додатками отримав 01.09.2025 на свою електронну пошту, що є їх належним врученням (а.с. 4, 14, 20-22).
Відповідач у встановлений судом строк письмовий відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, або пояснення третьої особи до суду не надали.
Станом на дату ухвалення рішення суд також не отримував відзив на позов чи будь-яких заяв, клопотань тощо від відповідача чи третіх осіб. Вказані обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.
Згідно з вимогами ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що за змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК).
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та робить такі висновки.
Спірний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Є.М.Остапенка № 38556 від 14.05.2021, вчинено з огляду на те, що позивачка ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 001/20/002508 від 07.01.2020, що укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Глобал Спліт", правонаступником усіх прав та обов'язків останнього за на підставі договору про відступлення права вимоги № ГЛ-29-01 від 29.01.2021 є ТОВ "ФК "Кредит-Капітал". Загальна сума заборгованості складає 9824,40 грн за період 28.01.2021 - 11.05.2021 (а.с. 3).
20.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області О.С.Райдою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67211446 про примусове виконання вказаного виконавчого напису № 38556 від 14.05.2021 на суму 9824,40 грн (а.с. 4, 5).
Позивачка ОСОБА_2 .Шквир стверджує, що дізналася про згадане виконавче провадження 24.06.2025.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
У ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Верховний Суд у постанові від 12.03.2020, справа № 757/24703/18-ц, зазначив, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу",
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
За таких обставин апеляційний суд мав задовольнити позов ОСОБА_1 у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 розвинув вказану практику вказавши, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
У справі не спростовано доводи позивачки ОСОБА_1 про не укладення нею кредитного договору № 001/20/002508 від 07.01.2020 із ТОВ "Глобал Спліт".
За змістом вказаних нормативних актів відповідний кредитний договір мав би бути, щонайменше, посвідчений нотаріально.
Відповідач чи треті особи не надали судові доказів безспірності відповідної заборгованості позивачки, існування якої позивачка заперечує.
Відтак приватним нотаріусом Є.М.Остапенком не дотримано вимог закону стосовно підстав і умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем (відповідачем) документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (позивача).
Суд нагадує про існуюче правило змагального процесу: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності, суд робить висновок що спірний виконавчий напис приватного нотаріуса не відповідає закону і його вчинено безпідставно - відповідач не заперечив доводів позову про право вчинити виконавчий напис на підставі документів, що підтверджують безспірність права вимоги - а, відтак, суд визнає спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню і задовольняє позов повністю.
Зважаючи на задоволення позову суд, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК, стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір 1211,20 грн, що сплачений позивачкою із позовної заяви (а.с. 11).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 11-13, 76-83, 89, 128, 133, 137, 141, 175, 209, 229, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 38556 від 14.05.2021, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість у загальній сумі 9824,40 грн, - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 16.10.2025.
Суддя В.Ф.Харченко