Дата документу 16.10.2025Справа № 554/13334/25
Провадження № 2-ві/554/22/25
16 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлової Ілони Миколаївни,
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 року, у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлової І.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про захист прав споживачів.
15 вересня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 з проханням завірити судом надану нею довіреність на представника позивачки.
Ухвалою від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
22 вересня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Ухвалою від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, призначено підготовче засідання на 10.15 год 12.11.2025 року, у задоволенні клопотання позивача про посвідчення судом довіреності відмовлено.
30 вересня 2025 року надійшло клопотання ОСОБА_1 з проханням розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору та ухвалити додаткове рішення за наслідками його розгляду.
13 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлової І.М. від розгляду вказаної справи. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що в ухвалі про відкриття провадження відсутній розгляд клопотання про звільнення її від сплати судового збору, що є порушенням п.7 ч.2 ст. 187 ЦПК України, а також не розгляд протягом 13 діб її повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане викликає у заявника сумніви щодо неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Повідомлені учасники справи до суду не з'явились.
Суддя Михайлова І.М., згідно ухвали від 14.10.2025 року, вважає заяву про відвід судді необґрунтованою, оскільки вона не містить підстав для відводу, визначених ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України - недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження..
Частинами 1, 2, 3, 7 ,11 ст.40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вирішуючи питання по суті заяви, суд зауважує, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії" ).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Проаналізувавши доводи заявника, суд дійшов висновку про те, що мотиви заяви про відвід судді є необґрунтованими, мають характер припущень, є її суб'єктивними судженнями та зводяться незгоди з прийнятими та неприйнятими процесуальними рішеннями суддею у даній справі, які відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Михайлової І.М слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлової Ілони Миколаївни - відмовити.
Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про захист прав споживачів - проводити у тому ж складі суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Троцька А.І.