Дата документу 16.10.2025Справа № 554/8688/25
Провадження № 1-кп/554/875/2025
16.10.2025 р. м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з вищою освітою, одружений, офіційно не працюючого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_7 , 2020 р.н., ОСОБА_8 , 2022 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
ОСОБА_5 достовірно знаючи, що незаконний обіг психотропних речовин є протиправними діями, 05.05.2025 р. о 12 год. діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу буд. 21, по вул. 23-Вересня у м. Полтаві, в землі виявив згорток в ізоляційній стрічці червоного кольору з психотропною речовиною - PVP, у вигляді кристалічної речовини білого кольору, масою 0,521 г. Вказаний згорток з кристалічною речовиною ОСОБА_5 забрав та помістив до правої кишені своєї куртки, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено.
Надалі, 05.05.2025, у період часу з 12:20 години до 12:41 години, на час підшукання потенційно безпечного та безлюдного місця для подальшого вживання, потай від сторонніх очей, ОСОБА_5 , незаконно зберігав без мети збуту психотропну речовину обіг якої заборонено PVP масою 0,521 г при собі, у правій кишені своєї куртки.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про затосування відносно ОСОБА_5 положення ч.4 ст.309 КК України закривши дане кримінальне провадження у зв'язку із тим, що обвинувачений добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії. ОСОБА_5 зазначив, що свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України визнає повністю, щиро розкаявся, пояснив, що він дійсно незаконно зберігав наркотичні засоби для особистого вживання без мети збуту.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі ч.4 ст.309 КК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 в повній мірі викритий в скоєнні злочину і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Протиправними діями обвинуваченого майнової та моральної шкоди нікому завдано не було. Потерпілих від кримінального правопорушення немає. Цивільний позов ніхто не заявляв.
Усвідомивши для себе масштабність проблеми наркоманії, обвинувачений вирішив вилікуватися від наркотичної залежності, тому добровільно звернувся до медичного закладу для проходження курсу лікування від наркоманії.
Відповідно до положень кримінального закону, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є обов'язком, а не правом суду. Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, якщо: її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена; вона виявила бажання вилікуватися і для цього звернулася до відповідного закладу добровільно та розпочала лікування; заявила клопотання особисто чи через захисника про її звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на цій підставі. Вказана норма закону є спеціальною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності і не містить жодних умов для її застосування, крім тих, що стосуються кваліфікації дій винного та добровільності лікування.
Звернення до лікувального закладу визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу із заявою про хворобу на наркоманію і бажанням лікуватися від цієї хвороби.
Будь-яких інших умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України кримінальним законом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України спростування наданих винним матеріалів (наприклад, довідки з лікувального закладу, лікарняного листка тощо), доведення того, що особа звернулася до лікувального закладу вимушено, щоб ухилитись у такій спосіб від кримінальної відповідальності, покладається насамперед на обвинувача (якщо клопотання подано винним під час судового розгляду) чи особу, у провадженні якої перебуває кримінальна справа (якщо клопотання подано під час досудового розслідування цієї справи). За відсутності означених доводів, з'ясувавши наявність необхідних умов, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 309 КК України та роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» із змінами і доповненнями, винна особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала курс лікування від наркоманії, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 309 КК незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
До того ж, кримінальний закон не пов'язує звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України з моментом порушення кримінальної справи.
Під час розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 02.07.2025 р. маючи на меті пролікуватися від наркотичної залежності, добровільно звернувся до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», де в подальшому був направлений на стаціонарне лікування.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1930, ОСОБА_5 перебував у вищевказаному медичному закладі на стаціонарному лікуванні з 02.07.2025 р по 07.07.2025 р. з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів (синтетичні актинони), синдром залежності», та був виписаний з поліпшенням, тобто пройшов курс лікування.
Відповідно до довідки №2650 від 12.05.2025 КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» ОСОБА_5 перебував на лікуванні з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання стимуляторів, синдром залежностей з 06.03.2024 р. по 23.03.2024 р.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений є учасником бойових дій, здійснював захист Вітчизни, відповідно до довідки №562 з громадської організації «СІМ ДОРІГ» встановлено, що 10.10.2024 р. по 30.12.2024 р. ОСОБА_9 , перебував у центрі психосоціальної реабілітації ГО «СІМ ДОРІГ» та проходив курс реабілітації за програмою психосоціальної реабілітації осіб з хімічною і нехімічною залежністю за адресою: с. Малий Тростянець, Полтавський район, Полтавська область.
Заслухавши клопотання адвоката, вислухавши думку обвинуваченого та прокурора, суд вважає, що, в зв'язку із добровільним зверненням обвинуваченого до медичного закладу для лікування від наркоманії, а також, враховуючи, що обвинувачений пройшов повний курс лікування, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження довідкою, клопотання захисника слід задовольнити, звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України і закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі ч.4 ст. 309 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст.100 КПК України.
Судові витрати суд стягує з обвинуваченого на користь держави відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України та керуючись ст.126, 284 КПК України, суд,-
Клопотання захисника, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України.
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Речові доказ, визначені відповідно до постанови дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 05.05.2025 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати понесені при проведенні експертизи в загальному розмірі 2672,2 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Суддя ОСОБА_1