07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7708/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 ( суддя Черниш Р.Р.) в адміністративній справі №340/7708/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування постанови, наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , через адвоката Бардука М.В., звернувся до суду з позовом до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування постанови, наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, представник позивача просить суд:
1) визнати протиправними дії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження позивачем військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню його придатності до військової служби,
- скасувати постанову у формі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині, що стосується визначення ступеня придатності позивача до військової служби;
2) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації,
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов позивача на військову службу за мобілізацією;
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ,
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є кліриком Вознесенської єпархії, несе послух настоятеля храму на честь апостола Іоанна Богослова в АДРЕСА_1 у сані ієрея. Позивач 18.11.2024 року прямував з робочою поїздкою до м. Одеси та на блок-пості в Одеській області був зупинений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 . Того ж дня він під примусом і тиском пройшов медичний огляд, за результатами якого ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнала його придатним до військової служби. Згодом за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача призвано на військову службу та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 . Позивачу не вручалася повістка, мобілізаційне розпорядження, контрольний талон мобілізаційного розпорядження, накази про призов, направлення до військової частини. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що 18.11.2024 року прямував з робочою поїздкою до м. Одеси та на блок-пості в Одеській області був зупинений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо його затримання, доставлення до приміщення ТЦКСП та постановлення на військовий облік. Стверджує, що медичний огляд мав формальний та поверхневий характер, лікарі ВЛК належним чином не оцінили стан його здоров'я. Проходження військової служби суперечить віросповіданню позивача, а виконання військового обов'язку є неможливим через його релігійні переконання.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволені вимог.
З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві Військова частина НОМЕР_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
У відповіді на відзив скаржнику заперечив проти його доводів.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегією суддів з'ясовано, що з травня 2020 року ОСОБА_1 служить настоятелем храму на честь апостола Іоанна Богослова Вознесенської єпархії Української православної церкви с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області.
У листопаді 2024 року уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_6 в ході перевірки встановили відсутність у Нікітюка Р.Р. військово-облікового документу.
У зв'язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_7 взяв ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних та оформив військовий квиток серії НОМЕР_2 від 19.11.2024 року, а також направив його на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби.
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 провела медичний огляд солдата запасу ОСОБА_1 визнала його здоровим та прийняла постанову про його придатність до військової служби за графою ІІ Розкладу хвороб, оформлену довідкою ВЛК №8/5960 від 18.11.2024 року.
Згодом начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі Указів Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", "Про продовження строку загальної мобілізації" видав наказ №434 від 22.11.2024 року "Про призов військовозобов'язаних за мобілізацією", пунктом 1.1 якого наказав з 22.11.2024 року призвати військовозобов'язаних, зокрема ОСОБА_1 , на військову службу та направити для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з поіменним списком позивач був відправлений до місця проходження військової служби - до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №329 від 22.11.2024 року (по стройовій частині), пунктом 1.1 якого солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.11.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, призначено на посаду водія-машиніста екскаватора інженерно-саперного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , шпк "солдат", ВОС - 790037А.
Згідно з висновками службового розслідування, проведеного за наказом командира військової частини НОМЕР_1 №394 від 30.11.2024 року, солдат ОСОБА_1 30.11.2024 року самовільно залишив військову частину.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №337 від 30.11.2024 року солдата ОСОБА_1 з 30.11.2024 року знято з усіх видів забезпечення та припинено виплати.
Згодом за наказами командира військової частини НОМЕР_1 №40-РС від 10.12.2024 року, №347 від 10.12.2024 року відповідно до пп.14 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдат ОСОБА_1 звільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №85 від 26.03.2025 року відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" солдату ОСОБА_1 з 13.03.2025 року призупинено військову службу у Збройних Силах України.
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Прихована мобілізація - це комплекс заходів, спрямованих на поповнення війська, які проводяться без офіційного оголошення загальної мобілізації, а під виглядом звичайних навчань чи інших підготовчих дій. Вона полягає у залученні резервістів, відставників та інших категорій громадян, часто під час планових заходів військової підготовки.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України", передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 (зі змінами) "Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" у відповідності до статті 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі - Порядок).
Приписами пункту 1 Порядку визначено механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:
- органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);
-в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
-на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
-на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
-у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
-в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу 16 пункту 5 Порядку визначено, що бронюванню підлягають всі військовозобов'язані священнослужителі за переліком посад, затвердженим ДЕСС.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Пункт 5 Порядку № 1487 визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1487 для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони затверджує порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між цим реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені в Законі України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого:
-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
-організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
-організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
-виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пунктів 80-81 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Таким чином, діючим законодавством передбачено, що не лише у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про наявність підстав для відстрочки, а й органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочу від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку позивача.
Перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 є повноваженнями саме ТЦК.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, є священнослужителем храму на честь апостола Іоанна Богослова Вознесенської єпархії Української православної церкви с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області.
Відповідно до наказу №329 від 22.11.2024 року (по стройовій частині), пунктом 1.1 якого солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.11.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, призначено на посаду водія-машиніста екскаватора інженерно-саперного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , шпк "солдат", ВОС - 790037А.
На момент виникнення спірних правовідносин священнослужителі підлягали мобілізації на загальних підставах.
Імунітету, який би надавався правовим актом і встановлював права та свободи громадянина до можливості вчинення дій, направлених на спонукання особи до вчинення активних дій щодо реалізації даного права, не існувало.
Вподальшому, 18 березня Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо альтернативної служби в Україні.
Венеціанська комісія у висновку від 18 березня 2025 року зазначила, що держава має забезпечити можливість проходження альтернативної (невійськової) служби під час війни, а доступ до неї має бути недискримінаційним і регулюватися прозорими механізмами.
Зокрема, комісія підкреслила, що особа, яка відмовляється від військової служби з міркувань совісті, не повинна примушуватися до використання зброї, навіть в умовах війни.
Особам, чиї релігійні переконання забороняють носити зброю, не можна цього нав'язувати, навіть якщо ці переконання суперечать військовому обов'язку захищати країну.
Важливо забезпечити баланс між конституційним обов'язком захищати державу та правом на свободу совісті й віросповідання, що є ключовим аспектом міжнародних стандартів прав людини.
Повертаючись до обставин даної справи, встановлено, що статус позивача - священнослужителя, але на момент винесення спірних наказів, це не було окремою підставою для звільнення від мобілізації.
Військовозобов'язані священнослужителі мають відповідати таким вимогам:
-мають статус священнослужителя; перебувають у трудових відносинах з релігійною організацією, яка визначена ДЕСС як критично важлива установа;
-виконують / проводять богослужіння, релігійні обряди, церемонії, здійснюють проповідницьку діяльність;
-перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП;
-уточнили дані в ТЦК та СП;
-не перебувають у розшуку.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, 30.11.2024 року самовільно залишив військову частину.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №337 від 30.11.2024 року солдата ОСОБА_1 з 30.11.2024 року знято з усіх видів забезпечення та припинено виплати.
Згодом за наказами командира військової частини НОМЕР_1 №40-РС від 10.12.2024 року, №347 від 10.12.2024 року відповідно до пп.14 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдат ОСОБА_1 звільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №85 від 26.03.2025 року відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" солдату ОСОБА_1 з 13.03.2025 року призупинено військову службу у Збройних Силах України.
Особа, яка перебуває у СЗЧ (самовільному залишенні частини), не може скасувати наказ про мобілізацію. Це порушення, яке передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність, і скасувати наказ самовільно неможливо. Замість цього, військовослужбовець повинен добровільно повернутися до підрозділу.
Оскаржити наказ про мобілізацію неможливо, перебуваючи у статусі СЗЧ, що є порушенням, а не законною підставою для відстрочки.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 в адміністративній справі №340/7708/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 жовтня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко