Дата документу 09.10.2025Справа № 554/14503/24
Провадження № 2/554/399/2025
09 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:
за Договором позики № 2746724 в сумі 37 238 грн. 75 коп., яка складається з 10 950 грн.- заборгованості за основною сумою боргу, 26 288 грн. 75 коп. - заборгованості за відсотками;
за Кредитним договором № 14056-05/2024 у розмірі 23 100 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 12 600 грн. - заборгованості за процентами, 3 500 грн. - заборгованості по штрафним санкціям;
за Кредитним договором № 6319167 у розмірі 9 594 грн. 32 коп., з яких 2 000 грн. - заборгованості за основним зобов'язанням, 3 134 грн. 32 коп. - заборгованості за процентами, 460 грн. - заборгованості за комісією за надання кредиту, 4 000 грн. - заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);
за Кредитним договором № 1392556 від 18 січня 2024 року у розмірі 54 250 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 47 250 грн. - заборгованості за відсотками, 0 грн. - заборгованості за пенею,
а всього стягнути заборгованості у розмірі 124 183 грн. 07 коп. та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2746724 згідно якого позикодавець зобов'язується передати у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково. Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги на сайті товариства. Також відповідач погодився, що до моменту підписання Договору він вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення Договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. З реєстру боржників № 26 від 24.06.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 238 грн. 75 коп., яка складається з 10 950 грн.- заборгованості за основною сумою боргу, 26 288 грн. 75 коп. - заборгованості за відсотками. Всупереч умов Договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 року у сумі 37 238 грн. 75 коп., яка складається з 10 950 грн.- заборгованості за основною сумою боргу, 26 288 грн. 75 коп. - заборгованості за відсотками.
08 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 14056-05/2024. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника , відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 19.09.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимог до боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23100 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 12 600 грн. - заборгованості за процентами, 3 500 грн. - заборгованості по штрафним санкціям. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.09.2024 позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 14056-05/2024 в розмірі 23100 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 12 600 грн. - заборгованості за процентами, 3 500 грн. - заборгованості по штрафним санкціям. У зв'язку з вищезазначеним позивач просить стягнути зазначену заборгованість.
02 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6319167 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору. Кредитні кошти надавались товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредиторові з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом із додатками (в електронному вигляді в особовому кабінеті), ознайомився із усіма йогом умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Невід'ємною частиною цього договору є Правила, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 28082024/2, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. З реєстру боржників № 2 від 28.08.2024 до договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 594 грн. 32 коп., з яких 2 000 грн. - заборгованості за основним зобов'язанням, 3 134 грн. 32 коп. - заборгованості за процентами, 460 грн. - заборгованості за комісією за надання кредиту, 4 000 грн. - заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
18 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1392556, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надав кредит у гривні, а відповідач зобов'язувався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором. Укладення Договору здійснювалося за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу при вході споживача в особистий кабінет. 14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу №14102024, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. З реєстру боржників Додаток № 1 до Договору факторингу №14102024 від 14.10.2024 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі
54 250 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 47 250 грн. - заборгованості за відсотками, 0 грн. - заборгованості за пенею. Згідно кредитного Договору споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені, однак обов'язки не виконав та припинив повертати кредит. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про надання споживчого кредиту № 1392556 від 18 січня 2024 року у сумі 54 250 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 47 250 грн. - заборгованості за відсотками, 0 грн. - заборгованості за пенею.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін.
Від відповідача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до суду надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Щодо стягнення заборгованості за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зазначає, що позивачем не надано до суду первинних документів, в т.ч. виписок, які б підтверджували розмір заборгованості та факт видачі кредиту, не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості. При цьому, нарахування відсотків є операцією, яка має бути відображеною в бухгалтерському обліку. На підтвердження розміру заборгованості надано лише розрахунок заборгованості за період з 24.06.2024 по 30.11.2024 згідно з яким вбачається, що 24.06.2024 (за один день) Первісним кредитором 1 нараховано загальну заборгованість у сумі 37 238,75 грн., яка складається з 10 950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 26 288,75 грн. - заборгованість за відсотками. І це при тому, що датою укладення договору Позивач вважає 03.02.2024. Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку
заборгованості за весь період строку дії Кредитного договору 1 з інформацією про порядок, строки та розмір нарахування відсотків, погашень заборгованості, виходячи з якої відсоткової ставки було нараховано розмір відсотків. Також зазначає, що нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору (у даному випадку після 23.02.2024) - є незаконним. Окрім, зазначеного 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Таким чином, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, а у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5 %. У свою чергу, відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору Процентна ставка (базова) / день становить 2,50%. З наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити за якою саме процентною ставкою та за який саме період Первісним кредитором 1 було здійснено нарахування відсотків. Таким чином, якщо б і було доведено факт видачі кредиту Відповідачу, то відсотки могли б бути нараховані лише за період з 03.02.2024 по 23.02.2024, тобто протягом строку дії Кредитного договору 1 і згідно з відсотковою ставкою, яка передбачена на 20 днів строку дії Кредитного договору 1 у розмірі 0,75%, а тому їх розмір не міг би становити більше ніж 1 650,00 грн. (11 000,00 грн. * 0,75 % * 20 днів).
Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08.05.2024 укладеним з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», то позивачем не надано до суду
первинних документів, в т.ч. виписок, які б підтверджували розмір заборгованості та факт видачі кредиту, не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості, нарахування відсотків є операцією, яка має бути відображеною в бухгалтерському обліку. На підтвердження розміру заборгованості надано лише розрахунок заборгованості за період з 19.09.2024 по 30.11.2024 згідно з яким вбачається, що 19.09.2024 (за один день) Первісним кредитором 2 нараховано загальну заборгованість у сумі 23 100,00 грн., яка складається з 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 12 600,00 грн. - заборгованість за відсотками та 3 500,00 грн. - сума заборгованості по
штрафним санкціям. І це при тому, що датою укладення договору Позивач вважає 08.05.2024. Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку заборгованості за весь період строку дії Кредитного договору 2 з інформацією про порядок, строки та розмір нарахування відсотків, погашень заборгованості, виходячи з якої відсоткової ставки було нараховано розмір відсотків.
Зазначає, що згідно з позовними вимогами Позивач вимагає також стягнення неустойки на суму 3 500,00 грн., яка не зрозуміло на якій підставі взагалі нарахована та за який період. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положення» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).» Таким чином, будь-яка неустойка, яка нарахована Позивачем чи Первісним кредитором 2 у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута.
Щодо стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6319167 від 02.05.2024 укладеним з ТОВ «МІЛОАН», то позивачем не надано до суду первинних документів, в т.ч. виписок, які б підтверджували розмір заборгованості та факт видачі кредиту, не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості. При цьому, нарахування відсотків є операцією, яка
має бути відображеною в бухгалтерському обліку. На підтвердження розміру заборгованості надано лише розрахунок заборгованості за період з 28.08.2024 по 30.11.2024 згідно з яким вбачається, що 28.08.2024 (за один день) Первісним кредитором 3 нараховано загальну заборгованість у сумі 9 594,00 грн., яка складається з 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 134,32 грн. - заборгованість за відсотками, 460,00 грн. - заборгованістю за комісією за надання кредиту та 4 000,00 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям. І це при тому, що датою укладення договору Позивач вважає 02.05.2024. Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку заборгованості за весь період строку дії Кредитного договору 3 з інформацією про порядок, строки та розмір нарахування відсотків, погашень заборгованості, виходячи з якої відсоткової ставки було нараховано розмір відсотків. Згідно з позовними вимогами Позивач вимагає також стягнення неустойки на суму 4 000,00 грн., яка не зрозуміло на якій підставі взагалі нарахована та за який період. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положення» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких неустойка підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), якщо вона нарахована Позивачем чи Первісним кредитором 3 у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута. Що стосується комісії за видачу Кредиту на суму 460 грн., яка нарахована Первісним кредитором 3 згідно з пунктом 1.5.1 Кредитного договору, то її нарахування взагалі є безпідставним та незаконним. Посилався на постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29.11.2023 по справі № 461/2857/20, у якій зазначено, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У даних же правовідносинах, якщо вони дійсно мали місце, умови Кредитного договору не містять інформації про перелік додаткових чи супутніх послуг, які надані Позивачем і у зв'язку з чим ним встановлено плату за надання кредиту у розмірі 460,00 грн. Таким чином, судом має бути визнано нікчемним пункт 1.5.1 Кредитного договору відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо стягнення заборгованості за Договором № 1392556 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 18.01.2024, укладеним з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», то позивачем не надано до суду первинних документів, в т.ч. виписок, які б підтверджували розмір заборгованості та факт видачі кредиту, не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості. При цьому, нарахування відсотків є операцією, яка має бути відображеною в бухгалтерському обліку. На підтвердження розміру заборгованості надано лише розрахунок заборгованості за період з 14.10.2024 по 30.11.2024 згідно з яким вбачається, що 14.10.2024 (за один день) Первісним кредитором нараховано загальну заборгованість у сумі 54 250,00 грн., яка складається з 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 47 250,00 грн. - заборгованість за відсотками. І це при тому, що датою укладення договору Позивач вважає 18.01.2024. Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку заборгованості за весь період строку дії Кредитного договору з інформацією про порядок, строки та розмір нарахування відсотків, погашень заборгованості, виходячи з якої відсоткової ставки було нараховано розмір відсотків. Звертає увагу, що згідно з пунктом 1.5.1 Кредитного договору встановлено процентну ставку 2,50 % в день. 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Таким чином, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, а у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5 %. У свою чергу, відповідно до пункту 1.5.1 Кредитного
договору Процентна ставка становить 2,50% в день. З наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити за якою саме процентною ставкою та за який саме період Первісним кредитором було здійснено нарахування відсотків. Таким чином, якщо б і було доведено факт видачі кредиту Відповідачу, то відсотки могли б бути нараховані лише у період з 18.01.2024 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, а у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5 %.
Крім того, в матеріалах справи наявні лише роздруківки договорів та додатків до них, які жодним чином не можуть слугувати підтвердженням факту їх підписання (укладення в електронному вигляді) між позичальником та Первісними кредиторами
Щодо не доведення факту набуття прав вимог Позивачем на підставі Договорів факторингу за Кредитними договорами, то Договір факторингу 1 викликає обґрунтовані сумніви, оскільки вбачається, що сам договір та додатки до нього є недостовірними або спотвореними, зокрема, у Додатковій угоді № 30 від 24.06.2024 вбачається відсутня сума Права вимоги, що відступається згідно з Реєстру боржників № 26 від 24.06.2024, оскільки її або не вписали або видалили. Аналогічна ситуація і з Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 26 від 24.06.2024, де також пусте місце де має бути зазначене кількість переданих боржників, а також відсутня інформація щодо загальної суми заборгованості, бо її або видалили або вона просто відсутня. Вказані умови є істотними для такого роду договорів, а тому вказані документи є такими, що викликають сумнів і відповідно до положень ст. 83 ЦПК України суд може виключити Договір факторингу № 1 разом з додатками з числа доказів за наявності клопотання сторони. Окрім зазначеного, матеріали справи не містять доказів оплати вартості прав вимог Позивачем на користь Первісного кредитора 1 за Договором факторингу 1, а тому неможливо встановити факт того чи набув Позивач взагалі права вимоги за Кредитним договором 1. Аналогічна ситуація і з Договором факторингу 2, де у розділі 3, в пунктах 3.2, 3.3. також вбачається або відсутність погодженої суми прав вимог або спаплюження вказаного документу та надання прихованої від суду інформації, що викликає не аби який сумнів у дійсності такого договору. Те ж саме і з актом прийому-передачі Реєстру боржників від 19.09.2024. Вказані умови є істотними для такого роду
договорів, а тому вказані документи є такими, що викликають сумнів і відповідно до положень ст. 83 ЦПК України суд може виключити Договір факторингу № 2 разом з додатками з числа доказів за наявності клопотання сторони. Окрім зазначеного, матеріали справи не містять доказів оплати вартості прав вимог Позивачем на користь Первісного кредитора 2 за Договором факторингу 2, а
тому неможливо встановити факт того чи набув Позивач взагалі права вимоги за Кредитним договором 2. Така ж ситуація і з Договором факторингу 3, де у пункті 3.2 знову ж таки видалена інформація щодо вартості прав вимоги, ціни продажу або взагалі не погоджена. Те ж саме і в акті прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 28.08.2024. Вказані умови є істотними для такого роду договорів, а тому вказані документи є такими, що викликають сумнів і відповідно до положень ст. 83 ЦПК України суд може виключити Договір факторингу № 3 разом з додатками з числа доказів за наявності клопотання сторони. І знову ж таки така ж ситуація і з Договором факторингу 4, де у пункті 3.2 видалена інформація щодо вартості прав вимоги, ціни продажу або взагалі не погоджена. При цьому, у Договорі факторингу 4 після 4-ї сторінки йде відразу 9-а, а акти чи інші документи, які виступають додатками до Договору взагалі відсутні, тоді як згідно
з пунктом 1.2 Договору факторингу 4 Перехід від Клієнта до Фактора Права Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Окрім зазначеного, відповідно до положень частини 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. У свою чергу, а ні Первісні кредитори, а ні Позивач не повідомили Відповідача про відступлення прав вимог за Кредитними договорами, тому у Відповідача відсутній обов'язок виконувати зобов'язання, яке у нього відсутнє на користь
Позивача у тому числі і з огляду на сумнівність Договорів факторингу, які надані до суду та недоведеності факту набуття прав вимоги за Кредитними договорами Позивачем.
Від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Мельник І.С. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прохає позов задовольнити у повному обсязі. Вказує, що відповідно до умов вищевказаних Договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті Позикодавця, та зі змістом яких Відповідач був ознайомлений на момент укладення Договорів, Відповідач розумів, що Договори укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникають цивільні права та обов'язки. Порядок укладення (підписання) договорів передбачає направлення електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Підписуючи Електронне повідомлення Одноразовим ідентифікатором, Позичальник засвідчує, що його Акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами Оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір позики є укладеним. На підписаний Договір накладається кваліфікована електронна печатка Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір позики зберігається в електронному вигляді в Особистому кабінеті Позичальника, а також направляється Позичальнику на електронну пошту. Також, укладаючи Договори, Позичальник засвідчив, що погоджується, що Електронний підпис з Одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди. У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Отже, Позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів Відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Зі змісту Кредитного договору вбачається, що жодної з перелічених умов, які законом визнаються несправедливими, до договору внесене не було. Не містить він і будь-яких інших несправедливих умов. Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання коштів, Відповідачем при укладенні договору висловлено не було. За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Кредитні договори укладені Відповідачем з Первісними Кредиторами, врегульовують усі істотні умови, встановлені законодавством для даних договорів. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Інформація надана Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитору. Отже, підписавши договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Отже, укладений Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено Закон України «Про захист прав споживачів». Таким чином, твердження Відповідача щодо недотримання Первісним кредитором вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», є нічим іншим, як намаганням Відповідача уникнути належного виконання взятих на себе зобов'язань. Доводи відзиву на позовну заяву про те, що умови договору щодо встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язання за договором є несправедливими, не повинно братися до уваги, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір нарахування процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів.
Щодо первинних документів бухгалтерського обліку за вищевказаним договором та підтвердження перерахування кредитних коштів, слід зазначити наступне, інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця (Позикодавця), тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним Кредитними договорами щодо якого виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по вищевказаних кредитних справ, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу. Відповідач, як власник карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти може, власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів за вищевказаними кредитними договорами
Зауважує, що Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Щодо відступлення права грошової вимоги, звертає увагу суду, що в законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Виходячи із ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у задоволенні позову новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (ст. ст. 516, 613 ЦК України). Якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного Позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Разом з тим слід зазначити, що договорами факторингу передача повідомлення боржнику про відступлення права вимоги,ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передбачено. На підтвердження відступлення права вимоги надає до суду платіжні інструкції про оплату за відступлення права вимоги згідно Договорів факторингу.
Щодо надання належних та допустимих доказів зазначає, що Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Враховуючи вищевикладене твердження відповідача про не виконання зобов'язань фактором за вищевказаними договорами факторингу та не набуття права вимоги до відповідача є не обґрунтованими та безпідставними.
Від представника відповідача Кішинець А.Ю. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує:
Щодо стягнення заборгованості за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору (у даному випадку після 23.02.2024) є незаконним. Окрім того, вказує, що 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Таким чином, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, а у період з 23.04.2024 по 21.08.2024 - 1,5 %. У свою чергу, відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору 1 Процентна ставка (базова) / день становить 2,50%. З урахуванням наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач неправомірно нараховував відсотки виходячи з відсоткової ставки 2,50 % і при цьому, поза межами строку дії Кредитного договору, чим не враховано положення Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежується розмір процентної ставки, яка може бути встановлена у договорів, а тому якщо б і було доведено факт видачі кредиту Відповідачу, то відсотки могли б бути нараховані лише за період з 03.02.2024 по 23.02.2024, тобто протягом строку дії Кредитного договору 1 і згідно з відсотковою ставкою, яка передбачена на 20 днів строку дії Кредитного договору 1 у розмірі 0,75%, а тому їх розмір не міг би становити більше ніж 1 650,00 грн. (11 000,00 грн. * 0,75 % * 20 днів). Виходячи з зазначеного, якби позовні вимоги були обґрунтованими та доведеними, то з відповідача не могло б бути стягнуто заборгованості більше ніж 12 600,00 грн., яка б складалася з: 10 950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 650,00 грн. - заборгованість за відсотками. Однак, враховуючи, що пункт 2.3 Кредитного договору 1, яким встановлена процентна ставка (базова) / день 2,50% є нікчемним в силу Закону, то з відповідача не може бути стягнуто більше ніж тіло кредиту 10 950,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08.05.2024, то Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору 2 датою погашення кредиту є 04.09.2024. Згідно з позовними вимогами Позивач вимагає також стягнення неустойки на суму 3 500,00 грн. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положення» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).» Таким чином, будь-яка неустойка, яка нарахована Позивачем чи Первісним кредитором у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута. Виходячи з зазначеного, якби позовні вимоги були обґрунтованими та доведеними, то з відповідача не могло б бути стягнуто заборгованості більше ніж 19 600,00 грн., яка б складалася з: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн. - заборгованість за відсотками. Однак, разом з цим, розрахунок заборгованості у даному випадку є необґрунтованим, оскільки з нього неможливо встановити порядок нарахування відсотків та перевірити правильність їх нарахування.
Щодо стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6319167 від 02.05.2024 укладеним з ТОВ «МІЛОАН», то позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 02.05.2024 по 28.08.2024, згідно з яким позивач вимагає від відповідача стягнення, зокрема, неустойки на суму 4 000,00 грн., яка не зрозуміло на якій правовій підставі взагалі нарахована. Так, відповідно до Прикінцевих та перехідних положення» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).» Таким чином, будь-яка неустойка, яка нарахована Позивачем чи Первісним кредитором 3 у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута. Що стосується комісії за видачу Кредиту на суму 460 грн., яка нарахована Первісним кредитором 3 згідно з пунктом 1.5.1 Кредитного договору 3 то її нарахування взагалі є безпідставним та незаконним, з підстав, вказаних у відзиві. Якби позовні вимоги були обґрунтованими та доведеними, то з відповідача не могло б бути стягнуто заборгованості більше ніж 5 134,32 грн., яка б складалася з: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 134,32 грн. - заборгованість за відсотками. Однак, разом з цим, розрахунок заборгованості у даному випадку є необґрунтованим, оскільки з нього неможливо встановити порядок нарахування відсотків та перевірити правильність їх нарахування.
Щодо стягнення заборгованості за Договором № 1392556 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 18.01.2024, укладеним з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», то 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Також згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 було доповнено статтю 8 Закон України «Про споживче кредитування» частиною п'ятою. Таким чином, відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Таким чином, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, у період з 23.04.2024 по 21.08.2024 - 1,5 %, а після 22.08.2024 - 1%. Таким чином, якщо б і було доведено факт видачі кредиту Відповідачу, а також позовні вимоги були обґрунтовані, то відсотки могли б бути нараховані наступним чином. У період з 18.01.2024 по 22.04.2024 (95 днів) виходячи з процентної ставки - 2,5 % сума нарахованих відсотків складає 16 625,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 2,5 % * 95 днів); У період з 23.04.2024 по 21.08.2024 (120 днів) виходячи з процентної ставки- 1,5 % сума нарахованих відсотків складає 12 600,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 1,5 % * 120 днів); У період з 22.08.2024 по 12.01.2025 (143 дні) виходячи з процентної ставки - 1 % сума нарахованих відсотків складає 10 010,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 1 % * 143 дні). Таким чином, сума нарахованих відсотків могла б складати 39 235,00 грн. = 16 625,00 грн. + 12 600,00 грн. + 10 010,00 грн. Виходячи з зазначеного, якби позовні вимоги були обґрунтованими та доведеними, то з відповідача не могло б бути стягнуто заборгованості більше ніж 46 235,00 грн., яка б складалася з: - 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 39 235,00 грн. - заборгованість за відсотками. Однак, враховуючи, що пункт 1.5.1 Кредитного договору 4, яким встановлена процентна ставка (базова) / день 2,50% загалом є нікчемним в силу Закону, то з відповідача не може бути стягнуто більше ніж тіло кредиту 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року закрито підготовче провадження по справі.
Представник позивача у позовній заяві, відповіді на відзив просив проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Мирко Р.О. надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2746724, згідно п.1 якого позикодавець зобов'язується передати у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, або сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.2 Договору позикодавець надав 11 000 грн. позичальнику на поточний рахунок, строк позики 20 днів, процентна ставка (базова) /день 2, 50 % (фіксована), денна процентна ставка /день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності протягом первісного строку кредитування) 0,75 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2 , 70 %.
Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги на сайті товариства. Також відповідач погодився, що до моменту підписання Договору він вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення Договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору (том 1 а.с.9-12).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 03.02.2024 були перераховані на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , яка була відкрита до карткового рахунка № НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 11 000 грн., що підтверджується Звітом - рахунком з 22.03.2018 по 30.05.2025 року (том 2 а.с.5-145).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу №14/06/21, 28 липня 2021 року - укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингуу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, 24 червня 2024 року - укладено Додаткову угоду № 30 до Договору факторингуу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, згідно відступлено право вимоги до боржників за Реєстром боржників № 26 від 24 червня 2024 року. Таким чином , відповідно до вказаних договорів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників № 26 (том 1 а.с.13-19 187-191)
З Реєстру боржників № 26 від 24.06.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 238 грн. 75 коп., яка складається з 10 950 грн.- заборгованості за основною сумою боргу, 26 288 грн. 75 коп. - заборгованості за відсотками (том 1 а.с.20, 192-194).
ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 30 від 24 червня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, що слідує із Платіжної інструкції № 342 від 28 червня 2024 року на суму 3 198 557 грн. 86 коп. (том 1 а.с.186).
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 24.06.2024 року по 30.11.2024 року позивачем нараховано заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 року у сумі 37 238 грн. 75 коп., яка складається з 10 950 грн.- заборгованості за основною сумою боргу, 26 288 грн. 75 коп. - заборгованості за відсотками (том 1 а.с.21, 171-174).
08 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника , відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно п.1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити процента за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2 Договору Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 08.05.2024 року. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 04.09.2024.
Згідно п.1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п.1.2 цього Договору (том 1 а.с.33-40).
Також ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту електронним підписом (а.с.30-32).
ТОВ «Аванс Кредит» 08.05.2024 були перераховані на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 , яка була відкрита до карткового рахунка № НОМЕР_4 , грошові кошти у сумі 7000 грн., що підтверджується рухом коштів по рахункам (том 2 а.с.1-2).
19.09.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимог до боржників (том 1 а.с.41-45, 196-200).
Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року за Договором факторингу № 19092024 від 19 вересня 2024 року та Реєстру боржників від 19.09.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23100 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 12 600 грн. - заборгованості за процентами, 3 500 грн. - заборгованості по штрафним санкціям (том 1 а.с.46-47, 201-203).
ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024 року, що слідує із Платіжної інструкції № 455 від 23 вересня 2024 року на суму 5 140 320 грн. 22 коп. (том 1 а.с.195).
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 19.09.2024 року по 30.11.2024 року за Кредитним договором № 14056-05/2024 від 08.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 23100 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 12 600 грн. - заборгованості за процентами, 3 500 грн. - заборгованості по штрафним санкціям (том 1 а.с.48, 175-177).
02 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 6319167 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору.
Відповідно до п.2.1 Кредитні кошти надаються товариством позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки 432334ххххххх5564.
Згідно п.1.2 Договору сума кредиту становить 2 000 грн.
Згідно п.1.3 Договору Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 02.05.2024 року.
Відповідно до п.1.4 Договору остаточний термін повернення кредиту : 12.04.2025.
Пунктом 1.5.1 Договору встановлено, що комісія за надання кредиту становить 460 грн., яка нараховується за ставкою 23 % річних від суми кредиту одноразово в момен видачі кредиту.
Відповідно до п.1.5.2 Договору Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіктом платежів, нараховуються за ставкою 511 % річних за фактичну заборгованість за кредитом.
Згідно п.1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту.
Також ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту (том 1 а.с.52-54).
ТОВ «Мілоан» 02.05.2024 були перераховані на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 129946279 від 02.05.2024 (том 1 а.с.178), а також відомостями про щоденні нарахуваннями та погашеннями (том 1 а.с.180-181).
Також видача кредиту ТОВ «Мілоан» у сумі 2000 грн. на картку за № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 , яка була відкрита до карткового рахунка № НОМЕР_4 , підтверджується рухом коштів по рахункам (том 2 а.с.1-2).
28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу № 28082024/2, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (том 1 а.с.62-67, 204-209).
З Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 28 серпня 2024 року та Реєстру боржників № 2 від 28.08.2024 до Договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 594 грн. 32 коп., з яких 2 000 грн. - заборгованості за основним зобов'язанням, 3 134 грн. 32 коп. - заборгованості за процентами, 460 грн. - заборгованості за комісією за надання кредиту, 4 000 грн. - заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (том 1 а.с.68-69,210-212) .
Згідно Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 6319167 від 02.05.2024 за період з 28.08.2024 по 30.11.2024 заборгованість становить 9 594 грн. 32 коп., з яких 2 000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 3 134 грн. 32 коп. - заборгованість за процентами, 460 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4 000 грн. - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (том 1 а.с.70, 180-181).
18 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1392556, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надав кредит у гривні, а відповідач зобов'язувався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором. Укладення Договору здійснювалося за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу при вході споживача в особистий кабінет.
Згідно п.п.1.3, 1.4 Договору Сума кредиту становить 7 000 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно п.1.5.1 Договору Стандартна процентна ставка становить 2, 50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Згідно п.1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,010 % в день та застосовуються відповідно до передбачених договором умов (том 1 а.с.84-88).
Також ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.82-83).
ТОВ «Слон кредит» 18.01..2024 були перераховані на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , яка була відкрита до карткового рахунка № НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 7 000 грн., що підтверджується Звітом - рахунком з 22.03.2018 по 30.05.2025 року (том 2 а.с.5-145).
14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу №14102024 та Додаткова угода від 18.10.2024 до Договору факторингу від 14.10.2024, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (том 1 а.с.90-94, 214-219).
З Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 14 жовтня 2024 року та Реєстру боржників Додаток № 1 до Договору факторингу №14102024 від 14.10.2024 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 54 250 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 47 250 грн. - заборгованості за відсотками, 0 грн. - заборгованості за пенею (том 1 а.с.95-96, 220-222).
Згідно розрахунку заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про надання споживчого кредиту № 1392556 від 18 січня 2024 року заборгованість у сумі 54 250 грн., з яких 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 47 250 грн. - заборгованості за відсотками, 0 грн. - заборгованості за пенею (том 1 а.с.89, 185).
Згідно з частиною першою-другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першійстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Щодо недоведеності факту укладення договорів в електронній формі.
У Законі України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої-дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У нормах статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як убачається з копіій укладених кредитних договорів, вони підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У частині першій статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачем доведено, що кредитний договір було укладено у відповідності до вимог ЗУ «Про електронну комерцію», а відповідачем не спростовано факту його укладання, а тому заперечення останнього в цій частині судом спростовуються.
Щодо ненадання первинних бухгалтерських документів.
Доводи відповідача щодо ненадання первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у зв'язку із чим отримання кредитних коштів не доведено, судом спростовуються.
Так, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписка з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Належність банківської виписки клієнта до первинних документів визначено також Переліком типових документів, затверджених наказом МЮ України № 578/5 від 12.04.2012 року.
Саме до такого висновку прийшов і Верховний Суд при розгляді справи № 554/4300/16-ц із аналогічних правовідносин, зазначивши у постанові від 25 травня 2021 року про те, що згідно із зазначеною нормою закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року N 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банкуУкраїни від04.07.2018року N75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Долучені позивачем докази підтверджують надання коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом.
Так, зокрема, по Договору позики № 2746724 від 03 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 видача кредитних коштів та їх одержання підтверджується Звітом - рахунком з 22.03.2018 по 30.05.2025 року; по Договору про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 видача кредитних коштів та їх отримання підтверджується рухом коштів по рахункам (том 2 а.с.1-2); по Договору про споживчий кредит № 6319167 від 02 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 видача кредитних коштів та їх одержання підтверджується платіжним дорученням № 129946279 від 02.05.2024 (том 1 а.с.178), відомостями про щоденні нарахуваннями та погашеннями (том 1 а.с.180-181), а також рухом коштів по рахункам (том 2 а.с.1-2); по Договору про надання споживчого кредиту № 1392556 від 18 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 видача та отримання кредитних коштів підтверджується Звітом - рахунком з 22.03.2018 по 30.05.2025 року (том 2 а.с.5-145).
Відповідач не довів, що вказані банківські рахунки йому не належить.
Таким чином, заперечення відповідача щодо недоведеності видачі коштів позичальнику судом спростовується.
Щодо недоведеності факту набуття права вимоги за договорами факторингу.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем надані Договори факторингу, додаткові угоди до них, Акти прийому-передачі реєстру боржників, реєстрип боржників, платіжні доручення про оплату за відступлення права вимоги, а тому доводи відповідача щодо не здійснення переходу права вимоги є безпідставними.
Щодо необгрунтованості наданих розрахунків заборгованості.
Позивачем до відповіді на відзив надані повні розрахунки заборгованості, які містять інформацію про весь період строку дії кредитних договорів з інформацією про порядок, строки та розмір нарахування відсотків, погашень заборгованості, виходячи з якої відсоткової ставки було нараховано розмір відсотків. Тому доводи в цій частині є безпідставними.
Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню за кожним з Кредитного договору.
Щодо стягнення заборгованості за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024.
Нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору з 23.02.2024 є незаконним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), від 04.07.2018 (справа № 310/11534/13-ц), від 31.10.2018 (справа № 202/4494/16-ц).
Отже, позивач, відповідно до статті 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Окрім того, 24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Таким чином, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, а у період з 23.04.2024 по 21.08.2024 - 1,5 %.
У свою чергу, відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору Процентна ставка (базова) / день становить 2,50%. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач неправомірно нараховував відсотки виходячи з відсоткової ставки 2,50 % і при цьому, поза межами строку дії Кредитного договору, чим не враховано положення Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежується розмір процентної ставки, яка може бути встановлена у договорі, а тому відсотки необхідно нараховувати лише за період з 03.02.2024 по 23.02.2024, тобто протягом строку дії Кредитного договору і згідно з відсотковою ставкою, яка передбачена на 20 днів строку дії Кредитного договору 1 у розмірі 0,75%, а тому їх розмір становить 1 650,00 грн. (11 000,00 грн. * 0,75 % * 20 днів).
Виходячи з зазначеного, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 12 600,00 грн., яка складалася з: 10 950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1 650,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Доводи щодо нікчемності п.2.3 Кредитного договору , яким встановлена процентна ставка (базова) / день 2,50% є неспроможними, оскільки такими не визнавалися, а позивач визнав умови запропонованого договору, підписавши його своїм підписом, та погодився з ними.
Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08.05.2024.
Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору датою погашення кредиту є 04.09.2024.
Згідно з позовними вимогами Позивач вимагає також стягнення неустойки на суму 3 500,00 грн.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положення» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
Таким чином, будь-яка неустойка, яка нарахована Позивачем чи Первісним кредитором у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута.
Виходячи з викладеного з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 19 600,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 600,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6319167 від 02.05.2024.
Згідно розрахунку заборгованості позивач прохає стягнути з відповідача , зокрема, і неустойку на суму 4 000,00 грн.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України 2003 року їх було доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, відповідно до яких: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
Таким чином, будь-яка неустойка, яка нарахована Позивачем чи Первісним кредитором у період воєнного стану є незаконною, а тому не може бути стягнута. Тому у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
Що стосується комісії за видачу Кредиту на суму 460 грн., яка нарахована Первісним кредитором згідно з пунктом 1.5.1 Кредитного договору, суд зазначає наступне.
За змістом пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів цієї справи не вбачається необхідності внесення позичальником плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 , а тому такі умови Догвору є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із огляду на викладене, підстави нарахування та подальшого стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) відсутні.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 5 134,32 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 134,32 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення заборгованості за Договором № 1392556 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 18.01.2024.
24.12.2023 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».
Також згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 було доповнено статтю 8 Закон України «Про споживче кредитування» частиною п'ятою. Таким чином, відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, розмір денної процентної ставки не може перевищувати у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 розміру процентної ставки - 2,5 %, у період з 23.04.2024 по 21.08.2024 - 1,5 %, а після 22.08.2024 - 1%.
З огляду на викладене, у період з 18.01.2024 по 22.04.2024 (95 днів) виходячи з процентної ставки - 2,5 % сума нарахованих відсотків складає 16 625,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 2,5 % * 95 днів); У період з 23.04.2024 по 21.08.2024 (120 днів) виходячи з процентної ставки- 1,5 % сума нарахованих відсотків складає 12 600,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 1,5 % * 120 днів); У період з 22.08.2024 по 12.01.2025 (143 дні) виходячи з процентної ставки - 1 % сума нарахованих відсотків складає 10 010,00 грн. = 7 000,00 грн. тіло кредиту * 1 % * 143 дні). Отже, сума нарахованих відсотків складає 39 235,00 грн. = 16 625,00 грн. + 12 600,00 грн. + 10 010,00 грн.
Таким чинмо, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 46 235,00 грн., яка складається з: - 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 39 235,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Доводи щодо нікчемності п.1.5.1 Кредитного договору , яким встановлена процентна ставка (базова) / день 2,50% є неспроможними, оскільки такими не визнавалися, а позивач визнав умови запропонованого договору, підписавши його своїм підписом, та погодився з ними.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 83 569, 32 грн. , яка складається:
за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 - заборгованість у сумі 12 600,00 грн., яка складалася з: 10 950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1 650,00 грн. - заборгованість за відсотками;
за Договором про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08.05.2024 -заборгованість у сумі 19 600,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 600,00 грн. - заборгованість за відсотками;
за Договором про споживчий кредит № 6319167 від 02.05.2024 - заборгованість у сумі 5 134,32 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 134,32 грн. - заборгованість за відсотками.
за Договором № 1392556 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 18.01.2024 - заборгованість у сумі 46 235,00 грн., яка складається з: - 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 39 235,00 грн. - заборгованість за відсотками.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 037 грн. 84 коп. (67, 3 % від задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 277-279, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі 83 569, 32 грн. , яка складається:
за Договором позики № 2746724 від 03.02.2024 - заборгованість у сумі 12 600,00 грн., яка складалася з: 10 950,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1 650,00 грн. - заборгованість за відсотками;
за Договором про надання фінансового кредиту № 14056-05/2024 від 08.05.2024 -заборгованість у сумі 19 600,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 600,00 грн. - заборгованість за відсотками;
за Договором про споживчий кредит № 6319167 від 02.05.2024 - заборгованість у сумі 5 134,32 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 134,32 грн. - заборгованість за відсотками.
за Договором № 1392556 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 18.01.2024 - заборгованість у сумі 46 235,00 грн., яка складається з: - 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 39 235,00 грн. - заборгованість за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовнох вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 037 грн. 84 коп.
Рішення може бути до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, код ЄДРПОУ 35625014, ІBAN № НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Суддя Л.І. Савченко