15 жовтня 2025 року справа 160/34051/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виплату компенсації втрати частини доходів
ОСОБА_1 24.12.2024 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків пенсії, нарахованої за період з 01.12.2017 по 30.04.2018 та виплаченої у період з листопада 2022 року по листопад 2024 року з врахуванням строків та дат виплати відповідної заборгованості; зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків пенсії нарахованої за період з 01.12.2017 по 30.04.2018 та виплаченої у період з листопада 2022 року по листопад 2024 року з врахуванням строків та дат виплати відповідної заборгованості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позов задоволений.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №160/12359/22 пенсійні кошти були виплачені своєчасно відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території №1165 від 10.11.2011. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, згідно діючого законодавства.
Переглядаючи справу колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місцем проживання якої була адреса: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №160/12359/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.2017 по 30.04.2018 в розмірі 9128,55грн.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заборгованість за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 №160/12359/22 виплачена у період з жовтня 2022 року по листопад 2024 року у повному обсязі.
ОСОБА_1 19.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про виплату компенсації за несвоєчасну виплату пенсії.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №67639-49727/К-01/8-0400/24 від 18.12.2024 повідомив, що належні пенсійні кошти були включені до Переліку отримувачів виплат за минулий період та виплачувались згідно Порядку №116 після надходження відповідного фінансування. Підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат відсутні, оскільки покладені судом зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому, компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Конституційний Суд України у Рішенні №9-рп/2013 від 15.10.2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян. Отже, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», окремих положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати №159 від 21.02.2001 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30.09.2020 у справі №2-а-1/11, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 31.08.2021 у справі №264/6796/16-а.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки пенсія була перерахована з порушенням строків виплати встановлених законом та не виплачена, позивачка має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 16.10.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко