13 жовтня 2025 р.Справа № 520/30156/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» та Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/30156/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНЕТ" (далі - позивач, ТОВ "ДАНЕТ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, контролюючий орган), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області № 15/20-40-04-12-19 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ «ДАНЕТ»;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області, поновити реєстрацію ТОВ "ДАНЕТ" в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Харківський окружний адміністративного суду, рішенням від 18 червня 2025 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС у Харківській області № 15/20-40-04-12-19 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ТОВ "ДАНЕТ".
Зобов'язав ГУ ДПС у Харківській області поновити реєстрацію ТОВ "ДАНЕТ", як платника єдиного податку на 3 групі зі ставкою 5 відсотків з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнув з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ДАНЕТ" сплачений судовий збір в сумі 3028 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із ненаданням належної оцінки всім істотним обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі № 520/30156/24 в частині не надання оцінки усім важливим підставами позову, про які було зазначено у позовній заяві та відповіді на відзив, письмових поясненнях Позивача, вважає що у цій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду було прийнято за наслідками неправильного застосування деяких норм матеріального права та порушення деяких норм процесуального права, а саме: судом першої інстанції було порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи і надання оцінки аргументам позивача, які були викладені у процесуальних документах (позовній заяві, відповіді на відзив).
Вказує, що ані Акт від 24.09.2024, ані рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи від 29.10.2024 не містять конкретного періоду (року, місяця, точної дати), коли позивачем було нібито допущено інкриміноване йому порушення.
Звертає увагу на те, що всупереч приписам пункту 299.11 ст. 299 ПКУ у рішенні про анулювання реєстрації єдиного податку датою анулювання реєстрації платника податку визначено «01.10.2024», тобто до складання акту перевірки, на підставі якого ухвалено спірне рішення.
Вважає, що спірне рішення підписане неуповноваженою особою.
Зазначає, що ані в акті з питання порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ДАНЕТ» від 24.09.2024, ані в рішенні про анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи від 29.10.2024 відповідачем не зазначено, який саме заборонений вид діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України здійснювався позивачем. Акт з питання порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ДАНЕТ» від 24.09.2024 має лише посилання на факт обрання позивачем КВЕДів 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», проте вважає, що вказане не свідчить про встановлення податковим органом фактів здійснення позивачем заборонених видів діяльності, визначених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України.
Стверджує, що позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, а відповідач не встановив зворотнє (лише обмежився загальними та нічим не обґрунтованими висновками-заборонами), підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи позивача відсутні.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить оскаржуване рішення суду змінити у мотивувальній частині з урахуванням аргументів, наведених в апеляційній скарзі, стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із ненаданням належної оцінки всім істотним обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ГУ ДПС на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України складено акт перевірки з питання порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 24.09.2024 № 44598/20-40-04-12-02/39690878 по ТОВ «ДАНЕТ». У результаті проведення перевірки встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ДАНЕТ», а саме пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України - здійснення заборонених видів діяльності для платників єдиного податку 3 групи та пп.5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України - не здійснення переходу на сплату інших податків і зборів. Окремо зауважує, що податковий орган має право провести таку перевірку саме у формі камеральної перервірки.
Зазначає, що відповідно до реєстраційних даних в ІКС «Податковий блок» за КВЕД основний вид діяльності ТОВ «ДАНЕТ» - 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку». ТОВ «ДАНЕТ» порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачені пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16.12.2020 № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089) платники податків - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони подали відзиви на апеляційні скарги один одного, в яких просили відмовити у задоволенні скарг один одного.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та відзивів на них, уважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ДАНЕТ" діє на підставі Статуту від 2021 року та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 39690878, місцезнаходження юридичної особи зареєстроване за адресою Харківська область, Дергачівський район місто Дергачі вулиця Сумський шлях 163Г офіс 309.
Позивач зареєстрований у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за номером 2448, та надає послугу доступу до мережі Інтернет. Видами господарської діяльності позивача є 61.10 діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний), 61.20 діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку, 61.90 інша діяльність у сфері електрозв'язку, 62.01 комп'ютерне програмування, 62.02 консультування з питань інформатизації та 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.
Також, ТОВ «ДАНЕТ» з 01.01.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група) та з 01.08.2023 застосовує ставку 5% до доходу без реєстрації ПДВ. Що підтверджується витягом №14969 від 04.10.2024 та від 11.10.2024 № 16021 з реєстру платників єдиного податку.
ГУ ДПС у Харківській області 24.09.2024 на підставі пункту 299.11 статті 299 ПК України, проведено камеральну перевірку з питань порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ «ДАНЕТ» та складено акт від 24.09.2024 № 44598/20-40-04-12-02/39690878 про порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачених підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.
Так, за результатами перевірки даних ІКС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що відповідно підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб'єкти господарювання, зокрема, юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Згідно з класифікацією видів економічної діяльності, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396, (далі - КВЕД-2010), діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу -61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». Відповідно до реєстраційних даних в ІКС «Податковий блок» за КВЕД основний вид діяльності ТОВ "ДАНЕТ" - 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку». ТОВ "ДАНЕТ" порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачені підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ. Відповідно п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку - юридичні особи зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
ГУ ДПС у Харківській області 25.09.2024 направлено позивачу засобами поштового зв'язку вищезазначений акт камеральної перевірки, який платнику податків було вручено за довіреністю 02.10.2024 (т.1 а.с. 24-25).
ТОВ «ДАНЕТ» 15.10.2024 подало до контролюючого органу заперечення на акт перевірки від 24.09.2024. В обґрунтування заперечень, позивачем зазначалось, що всупереч висновкам акту перевірки, зміст його господарської діяльності становлять послуги з надання доступу до мережі Інтернет, тому відповідно до абз.4 п.п.2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, підприємці, які здійснюють відповідний вид економічної діяльності належать виключно до третьої групи платників єдиного податку. Платник податків також зазначав, що положення статті 291 ПК України містять застарілі бланкетні терміни ЗУ «Про телекомунікації», який втратив чинність 01.01.2022, та замість якого тепер діє ЗУ «Про електронні комунікації».
До заперечень позивачем також долучено пакет додатків, серед яких офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 03.04.2024 №170, з якого вбачається, що Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК). 01.01.2022 набрав чинності Закон № 1089-ІХ. який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні. Водночас окремі норми актів законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до Закону № 1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 "Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій". Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі -ПКУ).
ГУ ДПС у Харківській області 24.10.2024 розглянувши заперечення на Акт перевірки від 24.09.2024 залишило висновки Акту без змін та прийняло 29.10.2024 Рішення №15/20-40-04-12-19 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи.
Позивач не погоджуючись з зазначеним рішенням контролюючого органу звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки у спірних правовідносинах податковий орган ухвалив спірне рішення за результатами проведення камеральної перевірки, у той час як податковий орган має право ухвалити відповідне рішення виключно за результатами документальної перевірки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції про наявність задоволення позовних вимог, та зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Глава 1 розділу XIV ПК України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Положеннями п. 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Таким чином, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу правомірності прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Підставою прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, стали висновки акта камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
У постанові від 1 серпня 2023 року у справі № 813/4414/16 Верховний Суд погодився з позицією судів передніх інстанцій про те, що юридичним наслідком скасування судом рішення контролюючого органу про призначення та проведення невиїзної документальної перевірки є визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту, наслідком чого є визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результати такої перевірки. У випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, оскільки протиправне призначення та/або проведення контролюючим органом такої перевірки є достатньою та безумовною підставою скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 16 травня 2023 року у справі №810/2060/16 враховуючи те, що набрало законної сили судове рішення, яким скасовано наказ, що слугував підставою для проведення перевірки, та встановлено відсутність підстав для проведення перевірки позивача, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними, адже вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.
Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 160/20112/21.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, протиправність прийнятих за наслідками її проведення індивідуальних актів, у зв'язку з чим до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Також слід звернути увагу, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача.
Відповідно до акту від 24.09.2024 № 44598/20-40-04-12-02/39690878 контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення податкової перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.03.2025 по справі № 160/21398/24.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення № 15/20-40-04-12-19 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ "ДАНЕТ" ухвалено податковим органом з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
Стосовно доводів апеляційної скарги позивача щодо ненадання судом першої інстанції оцінки обставинам, колегія суддів зазначає, що встановлені у ході судового розгляду допущені відповідачем порушення процедури ухвалення рішення, самі по собі зумовлюють протиправність такого рішення, а отже таким доводам слід надавати оцінку в першу чергу.
Натомість, такі рішення контролюючого органу не повинні оцінюватись по суті, оскільки недотримання порядку їх прийняття, вже є достатньою та безумовною підставою для їх скасування. Вказане узгоджується з наведеними вище висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно не надав оцінки наведеним доводам ТОВ "ДАНЕТ" по суті оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Харківській області.
Інші доводи апеляційних скарг не містять обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені вище висновки та свідчили про неправильне застосування норм матеріального права за встановлених фактичних обставин у справі.
Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності з метою ефективного відновлення порушеного права позивача зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області поновити реєстрацію ТОВ "ДАНЕТ" в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01.10.2024 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» та Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №520/30156/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 16.10.2025.