16 жовтня 2025 року справа №200/1344/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі № 200/1344/25 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №056950001383 від 22.05.2024, рішення Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії №056950001383 від 20.01.2025 через відсутність необхідного пільгового та страхового стажу, скасувати їх;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , з 14.05.2024 пенсію (дати звернення) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: з 03.08.1982 по 20.07.1985 (навчання в СПТУ №3 за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю); з 20.07.1985 по 12.04.1986 на посаді тракториста; з 18.04.1986 по 01.06.1988 (служба в Радянській Армії); з 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998; з 02.09.1998 по 30.04.2000; 01.05.2000 по 20.03.2002; з 18.03.2004 по 16.04.2005; з 18.04.2005 по 4.05.2011; з 05.05.2011 по 23.10.2013 та до страхового стажу періоди роботи з 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.04.1986.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №056950001383 від 22.05.2024 про відмову в призначенні пенсії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №056950001383 від 20.01.2025 про відмову в призначенні пенсії
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати:
- до страхового та пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998;
- пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: з 03.08.1982 по 19.07.1985 (навчання в СПТУ №3 за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю); з 20.07.1985 по 12.04.1986; з 18.04.1986 по 01.06.1988 роки (служба в радянській армії); з 02.09.1998 по 30.04.2000; з 01.05.2000 по 20.03.2002; з 18.03.2004 по 16.04.2005; з 18.04.2005 по 04.05.2011; з 05.05.2011 по 23.10.2013.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.05.2024 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що для зарахування до пільгового стажу періодів навчання (03.08.1982 по 20.07.1985) та строкової служби у Збройних силах СРСР (18.04.1986 по 01.06.1988) відсутні правові підстави. Оскільки щодо періодів роботи на посаді тракториста з 20.07.1985 по 12.04.1986, з 29.08.1988 по 04.11.1995 (мовою оригіналу совхоз «Авдеевский»), на посаді тракториста-машиніста з 05.11.1995 по 26.08.1998, 02.09.1998 по 31.12.1999 (мовою оригіналу КСП «Авдеевский») позивачем не надано документів, що підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому періоди навчання та проходження строкової служби не підлягають зарахуванню до пільгового стажу особи.
Згідно розрахунку стажу позивача (Форма РС-право) періоди роботи з 01.01.2000 по 20.03.2002, з 01.02.2013 по 23.10.2013 вже зараховано до пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічно, періоди роботи з 19.04.2005 по 19.12.2005, 01.01.2006 по 12.02.2007, 01.03.2007 по 31.12.2008, 01.01.2010 по 31.03.2012 зараховано до пільгового стажу за Списком №2 згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 29.08.1988 по 04.11.1995 та з 05.11.1995 по 26.08.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , для зарахування вказаних періодів слід надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані на підставі первинних документів.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.05.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 22.05.2024 прийнято рішення № 056950001383 про відмову у призначені пенсії у зв'язку з недостатністю страхового та пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 19 років 04 місяці 06 днів.
Пільговий стаж роботи за Списком № 2, розрахований згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, становить 05 років 09 місяців 18 днів.
Стаж на посаді тракториста - машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства, розрахований згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, становить 02 роки 11 місяців 13 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 :
з 29.08.1988 по 04.11.1995, оскільки відсутні дані про реорганізацію підприємства;
з 05.11.1995 по 26.08.1998, оскільки у записі про прийняття на роботу відсутнє посилання на номер протоколу, згідно якого особу прийнято на роботу.
Для зарахування вказаних періодів до страхового стажу слід надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані на підставі первинних документів.
11.01.2025 позивач повторно звернувся із заявою через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.01.2025 №056950001383 у зв'язку з недостатністю страхового та пільгового стажу.
Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії страховий стаж особи становить 19 років 09 місяців 13 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 :
з 29.08.1988 по 04.11.1995, оскільки назва підприємства у реквізитах печатки не відповідає назві підприємства, куди заявника прийнято на роботу, запис про реорганізацію підприємства відсутній, історична довідка про реорганізацію підприємства не надана;
з 05.11.1995 по 26.08.1998, оскільки відсутній номер протоколу про прийняття на роботу.
Пільговий стаж роботи за Списком № 2, розрахований згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, становить 05 років 09 місяців 18 днів.
Стаж на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства, розрахований, згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, становить 02 роки 11 місяців 13 днів.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що для зарахування до пільгового стажу періодів навчання (03.08.1982 по 20.07.1985) та строкової служби у Збройних силах СРСР (18.04.1986 по 01.06.1988) відсутні правові підстави, суд зазначає наступне.
Дипломом серії НОМЕР_3 від 19.07.1985 реєстраційний №522, виданим Красногорівським СПТУ №143, підтверджується навчання позивача за фахом «Тракторист машиніст широкого профілю».
За трудовою книжкою серії НОМЕР_2 позивач працював з 03.08.1982 робітником в совхоз «Авдіїївський»; 03.08.1982 направлений в Красногорівське СПТУ №3 на навчання по спеціальності тракториста-машиніста широкого профілю; 20.07.1985 через закінчення навчання, направлений трактористом 3 класу в відділ №2.
За ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Отже, навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, у разі зарахування на роботу за набутою професією.
За матеріалами справи позивач після набуття спеціальності «Тракторист машиніст широкого профілю», протягом трьох місяців з дня закінчення СПТУ працевлаштувався за спеціальністю тракторист машиніст широкого профілю» у совхоз «Авдіїївський», тобто за набутою професією.
Отже, у пенсійного органу не було підстав для не зарахування періоду навчання до пільгового стажу, саме з підстав не надання позивачем документів, що підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду військової служби позивача, суд зазначає наступне.
За абз. 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно ч. 1статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_4 позивач в період з 18.04.1986 по 01.06.1988 проходив строкову військову службу, що підтверджено записом в трудовій книжці, 12.04.1986 звільнено з роботи в зв'язку з призовом на ВС України та 29.08.1988 прийнятий трактористом 3 класу.
Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що до і після періоду військової служби він працював трактористом в совхозі «Авдіїївський».
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що період з 18.04.1986 по 01.06.1988 (служба в Радянській армії) має бути зарахований до пільгового стажу позивача при повторному розгляді його заяви.
Щодо доводів апелянта, що для зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 29.08.1988 по 04.11.1995 та з 05.11.1995 по 26.08.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , слід надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані на підставі первинних документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , позивач працював на посаді тракториста-машиніста:
03.08.1982 прийнятий робітником в колгосп «Авдіїївський»;
03.08.1982 направлений в Красногорівське СПТУ №3 на навчання по спеціальності тракториста-машиніста широкого профілю;
20.07.1985 через закінчення навчання, направлений трактористом 3 класу в відділ №2;
12.04.1986 звільнений через призов до Радянської Армії;
18.04.1986 по 01.06.1988 служба в армії;
29.08.1988 прийнятий трактористом 3 класу в відділ №2;
04.11.1995 звільнений у зв'язку із переходом з колгоспа «Авдіїївський» у Колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Авдіїївський»; 04.11.1995 прийняти у члени КСП «Авдіїївський» трактористом 3 класу в відділ №2;
26.08.1998 звільнений на відповідно до п. 7 ст. 40 КзПП;
02.09.1998 трактористом 2 класу в відділ №2;
30.04.2000 звільнений по переводу;
01.05.2000 трактористом 2 класу в відділ №2;
06.04.2001 переведений трактористом 1 класу;
20.03.2002 звільнений за власним бажанням;
18.03.2004 трактористом 1 класу в відділ №2;
16.04.2005 звільнений по переводу у ВАТ «ММК ім. Ілліча»;
18.04.2005 трактористом-машиністом на ділянку 2,3;
04.05.2011 звільнений по переводу;
05.05.2011 прийнятий трактористом-машиністом у агроцех №44;
01.04.2012 переведений у агроцех №45;
23.10.2013 звільнений за згодою сторін.
Посада, на яку прийнято позивача - тракторист-машиніст (код професійної назви роботи 8331.2. у Класифікаторі професій ДК 003:2005, затвердженому Наказом Державного стандарту України від 26.12.2005 №375), фактично свідчить про безпосередню зайнятість позивача, у спірний період, у виробництві сільськогосподарської продукції.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що позивач, працюючи трактористом-машиністом, не був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач має підтверджену кваліфікацію та професію тракториста-машиніста і відповідачем не надані належні докази того, що він не працював за вказаною спеціальністю у спірний період або виконував роботу, яка мала інший характер, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.
Відтак суд констатує, що наявність у позивача записів у трудовій книжці є достатнім підтвердженням того, що він працював на відповідній посаді у зазначений період часу та має відповідний трудовий стаж, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи досліджені докази у справі, період роботи позивача на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва має бути зараховано до загального трудового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обмежений у праві здійснити запити щодо надання інформації необхідної для призначення / відмови у призначенні пенсії.
Згідно частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Проте, доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на підтвердження достовірності записів в трудовій книжці позивача, які на думку відповідача є недостовірними, до суду відповідачем надано не було.
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), відповідачі не зарахували позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, періоди роботи з 29.08.1988 по 04.11.1995 та з 05.11.1995 по 26.08.1998.
Отже, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №056950001383 від 22.05.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №056950001383 від 20.01.2025 не ґрунтується на вимогах законодавства та прийняті без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Стосовно доводів апелянта, що згідно розрахунку стажу позивача (Форма РС-право) періоди роботи з 01.01.2000 по 20.03.2002, з 01.02.2013 по 23.10.2013 вже зараховано до пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та періоди роботи з 19.04.2005 по 19.12.2005, 01.01.2006 по 12.02.2007, 01.03.2007 по 31.12.2008, 01.01.2010 по 31.03.2012 зараховано до пільгового стажу за Списком №2 згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, суд зазначає, що дослідивши наданий розрахунок стажу позивача, відповідачем протиправно розподіллено його на «трактористи - машиністи у с/г» та на «Список №2», коли позивач фактично працював та виконував свої обов'язки на одній і тій ж самій посаді.
Тому відповідач-1 повинен зарахувати до стажу позивача не лише до посади тракториста, а й до посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового (спеціального) стажу.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати:
- до страхового та пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998;
- пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: з 03.08.1982 по 19.07.1985 (навчання в СПТУ №3 за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю); з 20.07.1985 по 12.04.1986; з 18.04.1986 по 01.06.1988 роки (служба в радянській армії); з 02.09.1998 по 30.04.2000; з 01.05.2000 по 20.03.2002; з 18.03.2004 по 16.04.2005; з 18.04.2005 по 04.05.2011; з 05.05.2011 по 23.10.2013 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.05.2024 з урахуванням висновків суду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/1344/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/1344/25 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 16 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко