вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1871/25
381/3592/25
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача Ничик А.В.,
за участю представника третьої особи Гонзелінська В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відео конференції в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини,-
03.07.2025 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.06.2011 року по 06.09.2021 рік. Спільне життя не склалося шлюб було розірвано рішенням Фастівського міськрайонного шлюбу, яке набрало законної сили 11.10.2021 року. Від вказаного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син виявив бажання залишитися проживати з батьком, позивачем по справі.
ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації не проживає. З малолітнім сином не спілкується, не проявляє до нього материнської турботи, систематично і навмисно ухиляється від виконання своїх батьківських прав протягом тривалого часу, не цікавиться його фізичним, духовним та розумовим розвитком то є всі законом передбачені підстави для визначення місця проживання саме з батьком, періодичні усні заяви відповідачки про те, що в любий час забере дитину до місця свого проживання змушують позивача подати даний позов до суду.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
10.07.2025 року за клопотанням позивача витребувано в Службі у справах дітей та сім'ї Фастівської міської ради Київської області письмовий висновок щодо доцільності проживання дитини з батьком.
05.08.2025 року через електронну пошту суду надійшов Лист № 06-23/902 від 05.08.2025 року від Служби у справах дітей виконавчого комітету Фастівської міської ради де зазначено, що відповідно до п.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцять років, визначається нею самою. Також, матір дитини ОСОБА_2 не заперечує щодо місця проживання сина з батьком, у зв'язку з самостійним рішенням дитини, а тому у Органу опіки та піклування відсутні правові підстави щодо надання висновку доцільності/недоцільності визначення місця проживання дитини, яка має право самостійно визначати місце проживання з батьком.
Ухвалою Фастівського міськрайоного суду Київської області від 11 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу слуханням до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, послалися на підстави викладенні в позовній заяві.
Відповідачка до суду не з'явилася про час слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи зазначила, що питання доцільності проживання неповнолітнього ОСОБА_3 було розглянуто на засіданні органу опіки та піклування та прийнято рішення про відсутність підстав для надання висновку у зв'язку з досягненням дитиною 14 років та її правом вирішувати самостійно з ким із батьків проживати.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 08 червня 2011 року, який рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2021 року розірвано. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються рішенням суду від 06.09.2021 року (справа № 21 381/1626/21 провадження 381/1626/21).
Згідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок.
Згідно Довідки голови вуличного комітету м. Фастів від 17.06.2025 року ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір'ю ОСОБА_4 , яка є власником будинку.
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_2 від 18 червня 2025 року, житло в задовільному стані.
Відповідно до Характеристики ОСОБА_3 , 2011 року народження, учня 7-А класу Фастівського ліцею № 4 Фастівської міської ради, ОСОБА_6 має довільну зорову і слухову пам'ять, логічне мислення. За час навчання в учня виникли проблеми з дисципліною. До відвідування уроків в ліцеї хлопець ставиться невідповідально, на онлайн навчання приєднується зрідка. За час навчання в учня виникли труднощі у встановленні комунікативних та соціальних зв'язків.
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 01 липня 2011 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг 14-річного віку.
Згідно інформації з Єдиного демографічного реєстрі населення, Виконавчого комітету Фастівської міської ради наданого на запит суду № 06-23/3764 від 09.07.2025 року ОСОБА_2 , відповідач по справі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 09.11.2013 року.
При подачі позову позивач зазначив місце своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та в судовому засіданні підтвердив, що за вказаною адресою зареєстрований та проживає.
На час розгляду справи позивач перебуває в лавах ЗСУ (зі слів позивача в судовому засіданні).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У статті 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За змістом ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з частиною першою статті 161 ЦК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №351/611/21 (провадження № 61-990св23) вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на час подачі позову до суду та розглядом справи виповнилося 14 років.
Отже, в силу зазначених вище норм чинного законодавства він може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_4 , яка є бабусею ОСОБА_3 і який на даний час проживає за її адресою. Свідок зазначила, що онук сам виявив бажання жити з батьком. Їй на даний час важко доглядати за онуком. Матір дитини не спілкується, не займається доглядом та вихованням дитини.
У судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив суду, що має бажання проживати разом зі своїм батьком. Мама рідко передзвонює, не приділяє йому уваги.
Дитина має право жити з батьками, має право на гармонійний розвиток в належних умовах. Батьки зобов'язані забезпечити дитині відповідні умови. В залежності від віку дитини спочатку місце проживання визначається законом з батьками, потім за їх спільною згодою. Після досягнення дитиною десятирічного віку вже враховується її думка щодо місця проживання з батьками які живуть окремо. За відсутності згоди, щодо визначення місця проживання дитини до чотирнадцяти років спір може бути вирішений судом. Після досягнення чотирнадцяти років дитина самостійно визначає місце проживання і у цьому випадку законом не визначено вирішення спору між батьками у судовому порядку.
Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами не існує спору, щодо визначення місця проживання дитини. Дитина після розірвання шлюбу між батьками залишилась проживати із батьком й після досягнення чотирнадцяти років залишилася проживати з ним за власною волею без примусу.
Нормами ст.ст. 141, 160, 161 СК України не передбачено прав позивача визначати місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років. Тобто як у позивача так і у відповідача, відсутнє право визначати місце проживання такої дитини.
Установивши, що законом не передбачено можливості визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, з одним із батьків, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.01.2018 у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)».
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України та відмови у позові, понесені позивачем витрати на оплату судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.10,18,23,76,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, на підставі ст. 7,141,160,161 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення проголошено 16.10.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей