16 жовтня 2025 року справа №200/6678/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. у справі № 200/6678/24 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дій щодо зменшення відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 по 08.04.2022 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1995/24;
- зобов'язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення, в тому числі компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні 08.04.2022, в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1995/24, та з обов'язковим урахуванням премії: в розмірі 130% від посадового окладу 4200 грн. за період з 29.01.2020 по 31.12.2020; в розмірі 130% від посадового окладу 4540 грн. за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; в розмірі 165% від посадового окладу 4960 грн. за період з 01.01.2022 по 31.01.2022; в розмірі 260% від посадового окладу 4960 грн. за період з 01.02.2022 по 08.04.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позов задоволено, а саме суд:
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 08.04.2022 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1995/24.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 08.04.2022 року, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі №200/1995/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовив.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування скаржник посилається на те, що на виконання рішення Донецького оружного адміністративного суду по справі № 200/1995/24 від 04.07.2024 військовою частини НОМЕР_1 НГУ було здійснено нарахування всього грошового забезпечення належного ОСОБА_1 та яке було зазначено в рішенні суду.
Відповідач утримується та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, забороняється здійснення нарахування платежів та бюджетних зобов'язань з бюджету за відсутністю бюджетного призначення.
Виплата згідно рішень суду здійснюється за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», призначення на фінансування згідно кошторису по даному КЕКВ на 2024 рік були використані в повному обсязі.
З метою подальшого виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 НГУ було направлено до Головного управління Національної гвардії України розрахунок потреби коштів по загальному фонду для виділення додаткового фінансування, оскільки відповідно до ст. 22 ЗУ «Про Національну гвардію України» фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного, бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
У подальшому після отримання додаткових коштів на виконання рішень судів військовою частиною, за результатами проведених перерахунків військовою частиною НОМЕР_1 НГУ на рахунок ОСОБА_1 , згідно до платіжної інструкції № 9469 від 17.11.2024 сплачено суму в розмірі 2562,05 грн.
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 НГУ рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1995/24 від 04.07.2024, виконано добровільно.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1995/24, щодо перерахунку складових грошового забезпечення Позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, слід ураховувати, що розмір грошового забезпечення після перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру надбавки за особливості проходження служби та розміру щомісячної премії.
Ураховуючи викладене вище, виплата грошового забезпечення здійснювалася у межах та у спосіб, що визначені законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 22.02.2018 по 08.04.2022.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №200/1995/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: Визнана протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у незастосуванні п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, та п. 1 Приміток до Додатку 1 та Приміток до Додатку 14 до цієї постанови при обчисленні ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29 січня 2020 року по 08 квітня 2022 року (включно), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язано здійснити з 29 січня 2020 року по 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум. Визнана протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 22.02.2018 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті сум індексації грошового забезпечення. Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язано нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.02.2018 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум.
Відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі №200/1995/24 зменшений відсотковий розмір премії позивача із належних 130% до 58% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020; з 130% до 30% в розрахунковий період з 01.01.2021 по 31.12.2021; з 165% до 30% в розрахунковий період з 01.01.2022 по 31.01.2022; з 260% до 100% в розрахунковий період з 01.02.2022 по 08.04.2022.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою № 704 затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1).
Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення
Отже, законодавство передбачає, що встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція).
Розділом XVII Інструкції визначено окремі питання преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Згідно пункту 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції, премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Згідно пункту 2 розділу XVII Інструкції премія не виплачується військовослужбовцям:
які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Отже, законодавством передбачено, що розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України, виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини. При цьому, особа може бути позбавлена премії або її розмір зменшено командиром у передбачених законодавством випадках.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року у справі №200/1995/24 зменшений відсотковий розмір премії позивача із належних 130% до 58% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020; з 130% до 30% в розрахунковий період з 01.01.2021 по 31.12.2021; з 165% до 30% в розрахунковий період з 01.01.2022 по 31.01.2022; з 260% до 100% в розрахунковий період з 01.02.2022 по 08.04.2022.
У своїх поясненнях відповідач зазначає, що на виконання рішення суду щодо перерахунку складових грошового забезпечення позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача, преміювання та виплата інших додаткових складових є правом відповідача та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях.
Колегія суддів зазначає, що вказані посилання для зменшення розміру належної позивачу премії, не є законодавчо передбаченими підставами. Також, відповідачем не надано доказів існування на час зменшення розміру премії законодавчо передбачених підстав для вчинення таких дій.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.
Встановлені обставини свідчать, що спірне рішення прийняте без участі та позиції позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи (службових обов'язків), її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума коштів до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, зменшивши позивачу відсотковий розмір премії, не дотримався вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. у справі № 200/6678/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко