Єдиний унікальний № 371/852/25
Номер провадження № 2/371/679/25
"16" жовтня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області
у складі: головуючої судді Геліч Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Семерей Л.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач перебувала у шлюбі із відповідачем, від шлюбу мають малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 23.07.2015 шлюб між сторонами розірвано, за згодою батьків визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю. Син ОСОБА_5 проживає зі мною за адресою АДРЕСА_1
07.07.2018 позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та змінила своє прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 ".
На підставі рішення Миронівського районного суду Київської області від 24.02.2023 у справі 2371/801/22 стягнуто із ОСОБА_2 на мою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2833,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.09.2022 до повноліття дитини.
Позивачка вказала, що станом на момент звернення до суду матеріальні потреби на забезпечення сина збільшилися. Також позивачка вказала, що їй стало відомо, що з часу ухвалення рішення Миронівським районним судом Київської області від 24.02.2023 у справі 2371/801/22 відповідач працевлаштувався та має постійний заробіток, рівень його доходів зріс. З огляду на те, що зросли потреби дитини у матеріальному забезпечення, покращився матеріальний стан відповідача, позивачка вважає, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення у розмірі 1/4 частки від заробітку відповідача буде відповідати якнайкращим інтересам дитини. Це забезпечить стабільну та належну участь батька в утриманні дитини для забезпечення такого рівня життя, який є необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з ухвалою суду від 16.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, ухвалу направлено сторонам у справі.
24.07.2025 відповідач подав заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, яке вмотиване тим, що, на його думку, необхідно вирішити питання про залучення третіх осіб, та заначає, що має бажання звернутися до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, оскільки його матеріальний стан змінився.
30.07.2025 ухвалою суду у задоволенні заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, за правилами спрощеного провадження відмовлено.
Окрім цього, 24.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позовні вимоги визнаються ним частково з огляду на наступне. Згідно рішення Миронівського районного суду від 24.02.2023 року у справі №371/801/22 він сплачує на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2833, 00 грн. щомісячно і до повноліття дитини. На момент постановлення судом рішення від 24.02.2023 року у справі №371/801/22, він був офіційно працевлаштований водієм автотранспортних засобів ТОВ «ВД ТРАНС», проте позивачка ОСОБА_1 просила суд стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2833, 00 грн. щомісячно і до повноліття дитини, і відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів у зазначеному розмірі. Аліменти сплачувалися ним щомісячно і заборгованість зі сплати аліментів відсутня. На даний час відповідач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , щомісячно з його грошового забезпечення відраховуються на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2833, 00 грн.
Також відповідач зазначив, що згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 04.11.2022 року у справі №371/1136/21 відповідач ОСОБА_2 сплачує на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття.
Крім того, у зв'язку з тим, що у відповідача погіршився матеріальний стан, після ухвалення Миронівським районним судом 04.11.2022 року рішення у справі №371/1136/21, він має намір звернутися з позовною заявою до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_9 про зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до розміру 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач має на утриманні ще одну дитину, просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 , у справі задовольнити частково та прийняти рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх доходів Відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до повноліття дитини.
28.07.2025 позивач подала до суду відповідь на відзив, де зазначила, що на її думку, відповідач не надав доказів про обставини, які б виключали можливість стягнення із нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно.
Позивач вказала, що заперечуючи проти позовних вимог про стягнення аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частки від заробітку, відповідач мотивував тим, що сплачує аліменти також на користь ОСОБА_9 на утримання доньки, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. на підставі рішення Миронівського районного суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі 371/1136/21. Вважає твердження відповідача про погіршення матеріального стану, таким, що не узгоджуються із доданими відповідачем до відзиву доказами, оскільки з рішення Миронівського районного суду Київської області від 04.11.2022 р. у справі № 371/1136/21 вбачається, що з відповідача, окрім аліментів на утримання доньки ОСОБА_11 у розмірі 1/4 частки заробітку також до 24.10.2023 р. стягувались аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки заробітку. А відповідно до доданої відповідачем до відзиву довідки про виплату йому грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з 01.06.2024 р. до 30.06.2025 року, розмір грошового забезпечення відповідача на місяць складає в середньому близько п'ятдесяти тисяч гривень. Водночас, відповідачем не надано відомостей про його доходи на час ухвалення рішень про стягнення із нього аліментів на утримання дітей, тож докази на підтвердження факту саме погіршення його матеріального стану у порівнянні з часом призначення аліментів відсутні. Окрім того, позивач вказує, що припинення стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_9 , свідчить не про погіршення, а про покращення матеріального стану позивача у порівнянні з періодом призначення аліментів на утримання дітей.
Враховуючи, що на даний час відповідач має сталий достатній дохід, і з урахуванням розміру заробітної плати та додаткової винагороди, факту компенсації ПДФО, сума доходу, що залишатиметься у нього після сплати аліментів на двох дітей у розмірі частки на кожного, є пропорційно достатньою для власного забезпечення. Аліментні ж платежі при цьому у сукупному розмірі не будуть перевищувати 50% заробітної плати позивача.
Позивач, ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.11.2011, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 07.07.2018.
Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 23.07.2015 шлюб між сторонами розірвано, за згодою батьків визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю.
Дитина проживає з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області від 24.02.2023 у справі 2371/801/22 стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2833,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.09.2022 до повноліття дитини.
В силу ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Моральне виховання та матеріальне утримання дітей є одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає з усталених моральних принципів суспільства й чинного законодавства. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідач не оспорював тих обставини, що згоди щодо утримання дитини сторонами не досягнуто, та що дитина проживає з позивачем.
Оскільки обов'язки по утриманню дітей батьки несуть спільно, згоди щодо розміру аліментів на утримання дітей сторонами не досягнуто, з відповідача аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За правилами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд при вирішенні спорів про зміну способу та розміру аліментів неодноразово наголошував на тому, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися.
Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України (далі СК) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 (справа 643/11949/19, провадження № 61-2698св21) суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У пунктах 17, 23 постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до частини другої статті 182 СК, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2025 становить 2563 гривні, від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів з метою їх збільшення, позивач вказує на збільшення витрат на утримання дитини,, а також на зміну матеріального стану відповідача у сторону покращення (відповідач на час призначення аліментів не мав постійного доходу, на даний час він є військовослужбовцем, отримує стабільний дохід).
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов'язок батьків утримувати дитину.
З урахуванням принципу змагальності процесу, співмірності, потреб дитини, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, з огляду на те, що стаття 180 СК України покладає обов'язок на обох батьків утримувати дитину, суд вважає справедливим та обґрунтованим збільшити розмір аліментів, змінивши спосіб їх стягнення з твердої суми на частину доходу відповідача.
Розмір аліментів на рівні 1/4 частини доходів відповідача відповідає вимогам законодавства, є необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини.
Вказані вище норми матеріального права встановлюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.
Відповідач, як платник аліментів, проти такого збільшення заперечив, проте доказів на спростування покращення його матеріального становища суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі.
Так, згідно із довідкою - розрахунком Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області № 34659 від 22 травня 2025 року з січня 2025 року заробітна плата відповідача складає 43105,15 грн на місяць.
Надані відповідачем доводи та докази щодо погіршення його матеріального стану суд вважає необгрунтованими.
Зокрема, відповідач до 24.10.2023, мав можливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2833,00 грн., аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно та аліменти на утримання дружини ОСОБА_9 також у розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно.
Вказана обставина, свідчить про покращення матеріального стану відповідача станом день розгляду справи.
Суд вважає, що утримання двох дітей із стягненням на кожного 1/4 частини всіх доходів щомісячно, буде меншим матеріальним тягарем для відповідача, а ніж стягнення з відповідача аліментів на утримання двох дітей та дружини у період до 24.10.2023, як вказано вище.
Крім того, на думку суду сам по собі факт необхідності утримання відповідачем іншої дитини, без підтвердження неспроможності утримувати дітей у заявлених стягувачами розмірах, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
За вказаних обставин суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі статті 141 ЦПК з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 7,18, 181,182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Миронівського районного суду Київської області від 24.02.2023 у справі 371/801/22 у твердій грошовій сумі у розмірі 2833,00 грн. з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у частці від доходу ОСОБА_2 у розмірі чверті (1/4 частини) його заробітку доходу але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 дохід держави (Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ