апеляційне провадження №22-ц/824/5249/2025
справа №752/8161/24
15 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Плахотнюк К.Г., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У квітні 2024 року ПАТ "УКРГАЗБАНК" звернувся до суду із позовом про стягнення 3% річних згідно статті 625 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19 червня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №140/2008, за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 19 000 доларів США строком до 18 червня 2018 року під 13,8 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань укладено договір поруки з ОСОБА_2 , яка взяла на себе солідарну відповідальність.
У зв'язку із невиконанням взятих зобов'язань банк звернувся до суду. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року у справі №2-432/11 позов задоволено: стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 22 239,71 доларів США та 27 450,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, стягнуто судові витрати. Рішення набрало законної сили 12 квітня 2011 року, виконавчі листи видані 19 серпня 2011 року.
Відповідно до статей 526, 530, 599, 610, 611, 625, 629 ЦК України зобов'язання підлягає належному виконанню, а його невиконання чи неналежне виконання тягне відповідальність боржника. Судове рішення не припиняє грошового зобов'язання та не звільняє боржника від відповідальності за прострочення; кредитор має право на інфляційні втрати та 3 % річних за весь час прострочення.
З огляду на невиконання відповідачками умов кредитного договору та рішення суду, підтверджене виписками і розрахунком заборгованості, позивач уважає, що має право на стягнення 3 % річних від простроченої суми за період з 02 березня 2017 року по 20 лютого 2022 року у розмірі 2 137,72 доларів США. Наявність судового рішення не є підставою припинення зобов'язання, яке діє до моменту фактичного виконання.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 2 137,72 доларів США. Стягнути судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано суду доказів того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» зверталося із заявою про примусове виконання рішення суду та на виконання рішення суду у рахунок вищевказаної заборгованості не звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер: 3220886000:03:002:0508, що знаходиться зв адресою: Київська область, Бориспільський район, Процівська сільська рада, садове товариство «Дніпровець».
Суд зазначив, що виконавчі листи до виконання у визначенні строки пред'явлені не були, а згідно інформації в Єдиному реєстрі боржників відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні відкриті виконавчі провадження.
Суд зазначив, що на момент звернення до суду строк пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено, виконавчий лист не було пред'явлено до примусового виконання згідно інформації в Єдиному реєстрі боржників, у відповідачок відсутні борги за вказаними виконавчими документами, а тому у позивача відсутні підстави вимагати від відповідачок стягнення трьох відсотків річних.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ "УКРГАЗБАНК" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є ідентичні доводам, наведеним у позовній заяви.
Зазначає, що в матеріалах справи знаходяться виписки по рахунках, серед яких виписка по рахунку № НОМЕР_1 , що містить відомості про платіж від 20 грудня 2018 року на суму 6 017,80 дол США та зазначено призначення платежу «зарах. коштів від Бориспільського РВДВС ГТУЮ, зг. в/л № 2-432, курс 27,82424 кр. дог.№140/2008 від 19 червня 2008 року, позивач ОСОБА_1 (зг. Служ.зап. 110/105971/2018 від 20.12.2018.) ДВС ВВП банку для викон. ріш. суду, страх, за надані кредити в ін.валюті)». Таким чином, документи наявні в матеріалах справи, суперечать зробленим судом висновкам, про те, що скаржник не скористався право на стягнення заборгованості.
Скаржник зазначає, що відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №759/4755/19 за аналогічних правовідносин.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року у справі 2-432/11, яке набрало законної сили 12 квітня 2011 року, задоволено позов ПАТ "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 140/2008 від 19 червня 2008 року в сумі 22 239 долари 71 цент США та 27 450,00 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 140/2008 від 19 червня 2008 року у розмірі 22 239 доларів 71 цент США та 27 450 грн звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер: 3220886000:03:002:0508, що знаходиться зв адресою: Київська область, Бориспільський район, Процівська сільська рада, садове товариство «Дніпровець» та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на землю, серії ЯБ № 036180, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 132. Стягнуто із відповідачок на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" понесені судові витрати (а.с. 16-17).
19 серпня 2011 року на виконання вказаного рішення видано виконавчі листи (а.с. 18, 19).
Відповідно до даних розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідачок згідно статті 625 ЦК України за несвоєчасне погашення кредиту і процентів за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року становить 2 137,72 доларів США (а.с. 20).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року по справі № 757/44680/15-ц здійснив тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України та дійшов висновку про те, що:
1) натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;
2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;
3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
У вказаній справі, дійшовши висновку про натуральний характер зобов'язання, суд касаційної інстанції виходив з того, що вимога кредитора не може бути захищена в судовому порядку за сплином позовної давності.
Разом з тим, у даній справі основна вимога кредитора вже захищена судом у рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року у справі №2-432/11, яким з відповідачок стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 239 доларів 71 цент США та 27 450 грн, а отже зобов'язання не можна уважати натуральним.
При цьому, обставина відсутності відкритого виконавчого провадження не має правового значення, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Можливість нарахування боржникові кредитором наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, після реалізації права на дострокове стягнення усієї суми кредиту, встановлена також постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19 (провадження № 61-14506св20), на яку обґрунтовано посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
В цьому випадку розмір заборгованості вже встановлений судовим рішенням по справі №2-432/11, яке набрало законної сили, та складає 22 239 долари 71 цент США та 27 450 грн.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та не звернув уваги, що оскільки кредитор вже скористався судовим захистом та рішенням суду з боржника стягнуто суму основного боргу, то таке зобов'язання не є натуральним, а кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з положеннями частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 6 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно даних розрахунку заборгованості трьох відсотків річних за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року убачається, що розмір трьох відсотків річних становить 2 137,72 доларів США.
Відповідачками усупереч положенням частини 1 статті 81 ЦПК України не надано контррозрахунку заборгованості або обґрунтованих доводів щодо незгоди із її розміром.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтовані, відтак оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що за подачу позовної заяви ПАТ АК "УКРГАЗБАНК" сплачено 3 028,00 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжного доручення №6454-671 від 02 вересня 2022 року та №14791-122.
Згідно даних платіжної інструкції №14791_4136 від 03 грудня 2024 року за подачу апеляційної скарги скаржником сплачено 4 542,00 гривень.
Ураховуючи, що за результатом розгляду апеляційної скарги вимоги позивача задоволено повністю, із відповідачок на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» задовольнити.
Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 серпня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 три відсотки річних, нарахованих за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 137 доларів 72 центів США.
Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, по 1 514,00 гривень з кожної.
Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, по 2 271,00 гривень з кожної.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 10б, код ЄДРПОУ 23697280).
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова