апеляційне провадження №22-ц/824/7692/2025
справа №373/2198/24
15 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», поданою адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Свояка Д.В., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У жовтні 2024 року ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позову мотивує тим, що 04 вересня 2021 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №622232575.
Вказує, що правила надання грошових коштів у кредит ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Отже, такі у розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою).
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачка має заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 065,30 гривень, з яких: 11 606,66 гривень - сума заборгованості по кредиту; 7 458,64 гривень - сума заборгованості по несплаченим процентам.
Позивач вказує, що відповідно до реєстру боржників №170 від 25 січня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №622232575.
05 серпня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №622232575 від 04 вересня 2021 року.
20 серпня 2024 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу №200824, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №622232575 від 04 вересня 2021 року.
Вказує, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8 422,40 гривень, з яких 2 422,40 гривень - судовий збір, 6 000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №622232575 від 04 вересня 2021 року у розмірі 19 065,30 гривень.
Стягнути судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Суд вказав, що кредитний договір №622232575 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою був укладений 04 вересня 2021 року. Разом з тим, договір факторингу №28/1118-01, укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 28 листопада 2018 року, тобто за три роки до виникнення права вимоги у останнього до відповідачки. До укладення договору №622232575 від 04 вересня 2021 року також укладено договір факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
За таких обставин суд зробив висновок про недоведеність виникнення між позивачем та відповідачкою зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам у справі.
Вказує, що 04 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою укладено кредитний договір №622232575 на суму 15 990 грн. Право вимоги за цим договором неодноразово відступалося за договорами факторингу. Так, 28 листопада 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклало з ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами до 31 грудня 2024 року. Вказаний договір передбачав відступлення не лише наявних, а й майбутніх вимог шляхом включення їх до реєстрів.
25 січня 2022 року право вимоги за кредитним договором №622232575 було внесено до реєстру прав вимоги №170, що підтвердило перехід права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
05 серпня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк якого продовжено до 30 грудня 2024 року. Витяг з реєстру від 30 травня 2023 року підтверджує перехід права вимоги до відповідачки на суму 19 065,30 грн.
20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклало договір факторингу №200824 з позивачем, відповідно до якого підставі акту прийому-передачі реєстру боржників право вимоги за кредитним договором №622232575 перейшло до позивача. Сума вимоги складає 19 065,30 грн, з яких 11 606,66 грн - основний борг, 7 458,64 грн - відсотки.
Вказує, що орієнтовний розмір судових витрат становить 18 056,00 гривень, з яких: 2 422,40 гривень - судовий збір за подання позовної заяви; 3 633,60 гривень - судовий збір за подання апеляційної скарги, 6 000,00 гривень - витрати на професійну правову допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції, 6 000,00 гривень - судові витрати у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на постанови Київського апеляційного суду.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
31 березня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли пояснення адвоката Ходіної Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.
Зазначає, що згідно статей 512-517 ЦК України кредитор може бути замінений шляхом відступлення права вимоги, але лише щодо дійсних зобов'язань, які існують на момент передачі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 наголосила, що предмет договору відступлення має бути конкретизованим, а передання невизначених або майбутніх вимог без належної індивідуалізації призводить до неукладеності правочину. Верховний Суд також послідовно зазначає, що передати можна лише реальне право вимоги (постанови від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, від 02.11.2021 у справі №905/306/17 та ін.).
У цій справі кредитний договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено 04 вересня 2021 року, тобто через три роки після підписання договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Витяг з реєстру прав вимоги, що містить дані щодо відповідачку, датований 25 січня 2022 року, а отже на момент укладення договору факторингу у 2018 році у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не існувало права вимоги до ОСОБА_1 . Тому цей договір не міг бути належною підставою для передачі прав, а позовні вимоги є безпідставними через відсутність у позивача дійсного права вимоги.
В обґрунтування пояснень посилається на практику апеляційних судів.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
16 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ".
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року неодноразово продовжувався додатковими угодами до 31 грудня 2024 року і залишався чинним на момент укладення кредитного договору.
Згідно з умовами договору факторингу відступлення прав вимоги здійснюється не за самим договором, а за відповідними реєстрами, які є його невід'ємними додатками. Саме підписання реєстру прав вимоги після укладення кредитного договору і містить дані про відповідачку, що підтверджує належність переходу права вимоги у конкретний момент.
Таким чином, правонаступництво позивача відбулося щодо чинного зобов'язання на законних підставах. Той факт, що договори факторингу укладались раніше за виникнення кредитних правовідносин із боржницею, не свідчить про недійсність відступлення, оскільки перехід прав вимоги настає саме в момент підписання реєстру.
Посилається на постанови апеляційних судів.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 04 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі «Позичальник») укладено кредитний договір № 622232575 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит на суму 15 990,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Комфорт" ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".
Згідно пункту 1.2. кредит надається строком на 84 дні.
Відповідно до пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
Згідно пункту 1.5 договору на умовах викладених у пункті 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
Відповідно до пункту 1.6 договору умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовується за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим договором.
Відповідно до пункту 1.7 договору повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом.
Також, відповідачка була ознайомлена із графіком платежів з розрахунку застосування дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії (том 1 а.с.133-139).
Згідно копії платіжного доручення від 04 вересня 2021 року відповідачка отримала кошти у розмірі 15 990,00 грн від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" згідно договору №622232575 від 04 вересня 2021 року (а.с. 50).
28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У пункті 1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункту 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (пункт 8.1 Договору).
Згідно пункту 8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (том 1 а.с. 54-60).
28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін (том 1 а.с. 65).
31 грудня 2020 року між Клієнтом (ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА") та Фактором (ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС") укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно змісту якої сторони продовжили строк договору до 31 грудня 2021 року. В цій додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції. Дата укладання залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (том 1 а.с. 66-72).
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (том 1 а.с. 76).
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (том 1 а.с. 77).
Із витягу з реєстру прав вимоги № 170 від 26 січня 2022 року убачається, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 622232575 від 04 вересня 2021 року (том 1 а.с. 79-81).
05 серпня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС") укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 622232575 від 04 вересня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року (том 1 а.с. 82-88, 93-95).
20 серпня 2024 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) укладено договір факторингу № 200824, за умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників (том 1 а.с. 96-102).
Із даних Реєстру боржників від 20 серпня 2024 року убачається, що до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» від ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 622232575 від 04 вересня 2021 року (том 1 а.с. 106-108).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» вказувало, що заборгованість за кредитним договором № 622232575 від 04 вересня 2021 року становить 19 065,30 грн, з яких 11 606,66 грн сума заборгованості по кредиту; 7 458,64 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути як правонаступник кредитора у спірних правовідносинах.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
На підтвердження свого порушеного права, ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» було надано копії:
договору № 622232575 від 04 вересня 2021 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 із додатками (том 1 а.с. 133-141);
договору факторингу № 28/2228-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (том 1 а.с. 54-60);
додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу (том 1 а.с. 61-64);
додаткових угод № 19, 27, 31, 32 до договору факторингу (том 1 а.с. 65-78);
витягу з реєстру (том 1 а.с. 79-81);
договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (том 1 а.с. 82-87);
додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу (том 1 а.с. 88-90);
додаткових угод № 2, 3 до договору факторингу (том 1 а.с. 91-92),
реєстру прав вимоги (том 1 а.с. 93-95);
договору факторингу № 200824 від 20 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (том 1 а.с. 96-102);
додатків № 1, 2, 3 до договору факторингу (том 1 а.с. 103-105);
реєстру прав вимоги (том 1 а.с. 106-109);
акту прийому-передачі Реєстру боржників (том 1 а.с. 109).
Відповідно до пункту 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так, відповідно до підпункту 1.3. договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Надані копії договорів факторингу та реєстрів боржників містить підписи сторін, які підтверджують їх укладення та перехід права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Апеляційний суд відхиляє посилання відповідачки на постанови апеляційних судів з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, застосуванню підлягають правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що залишаючи без змін рішення судів першої інстанції про відмову у задоволенні позову у справах, на які посилається відповідачка, суди виходили із того, що позивачем не надано належних доказів переходу прав вимог, зокрема реєстру прав вимоги, оформленого відповідного до додатку, зокрема, підписаного сторонами.
У справі, що переглядається колегією суддів, позивачем надано належні докази переходу прав вимог: договори факторингу, реєстри прав вимог.
Апеляційний суд вважає, що договори факторингу та реєстри права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості.
Згідно даних розрахунку заборгованості, що міститься у матеріалах справи, заборгованість відповідачки становить 19 065,30 гривень, з яких 11 606,66 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7 458,64 гривень - прострочена заборгованість по процентам.
Доводів на спростування заявленого розміру заборгованості відповідачкою не наведено.
За установлених обставин згідно статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із статтею 134 ЦПК України:
1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із статтею 137 ЦПК України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження надання правничої допомоги у суді першої інстанції скаржником надано копію договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2024 року (том 1 а.с. 115-117), копію додаткової угоди № 4 до договору про надання правової допомоги (том 1 а.с. 119-122), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги 26 серпня 2024 року (том 1 а.с. 118), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 26 серпня 2024 року на суму 6 000,00 гривень.
Так, згідно даних акту прийому-передачі АБ "Тараненко та партнери" надало ТОВ "ЮНІТ КАПІЛ" такі послуги:
- складання позовної заяви / 2 години / 5000,00 гривень;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості із боржника / 1 година / 500,00 гривень;
- надання усної консультації стосовно складання позовної заяви 1 година / 500,00 гривень (том 1 а.с. 123).
Заперечення відповідачки, наведені у відзиві на позовну заяву щодо того, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення витрат, відхиляються колегією судді, оскільки витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що вивчення матеріалів справи та усна консультація із складання позовної заяви охоплюється такою послугою, як складання позовної заяви. Відтак, з відповідачки на користь позивача за надання правничої допомоги в суді першої інстанції підлягає стягненню 5 000 гривень.
Згідно даних платіжної інструкції №4647 від 11 вересня 2024 року за подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 422,40 гривень судового збору (том 1 а.с. 19).
За подачу апеляційної скарги ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" сплачено 3 633,60 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №10468 від 04 лютого 2025 року (том 2 а.с. 36).
Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати, пов'язані із сплатою судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», подану адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове такого змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №622232575 від 04 вересня 2021 року у розмірі 19 065,30 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, 5 000 ( п'ять тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2 422,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3 633,60 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова