справа №757/43510/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7482/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
13 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
поручителів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 426-1 КК України, у кримінальному провадженні №62021000000000702 від 20 серпня 2021 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 листопада 2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні, коло яких буде окреслено слідчим, як безпосередньо, так й через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 06 листопада 2025 року включно.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Зобов'язано керівника установи місця утримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити останньому надання медичної допомоги.
У задоволенні заяв про взяття особи на поруки - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 ; врахувати подані заяви про особисту поруку, які містяться у матеріалах справи.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що матеріали кримінального провадження, досліджені судом, не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого злочину.
Вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 є неналежним суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 426-1 КК України, яка інкримінується стороною обвинувачення.
Зазначає, що клопотання слідчого не містить обґрунтування та доказів того, що попередньо заявлені ризики не зменшилися або були виявлені нові ризики, які виправдовують тримання під вартою, або ж наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Посилається на те, що в ухвалі слідчого судді наявність кожного з ризиків була підтверджена виключно загальними посиланнями на клопотання слідчого без наведення конкретних доказів.
Наголошує на тому, що застава у 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 999 956 грн, є непомірною для підозрюваного, що вказує на порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також на даний час доходу у родини ОСОБА_7 взагалі немає, оскільки у 2021 році у підозрюваного народився син - ОСОБА_20 та з того часу дружина підозрюваного не працює, спочатку вона отримувала допомогу від держави, а зараз взагалі не отримує жодних коштів.
Також зауважує, що 10 вересня 2025 року до матеріалів справи були долучені 10 письмових заяв про взяття на поруки ОСОБА_7 , з яких дев'ять від військовослужбовців: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 та одна від народного депутата України ОСОБА_29 , що є прямим підтвердженням міцних соціальних зав'язків ОСОБА_7 і готовність авторитетних осіб узяти на себе процесуальні зобов'язання поручителів, проте слідчий суддя навіть не оголосив зміст цих заяв у засіданні та не надав їм жодної оцінки.
Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи є дані, що свідчать про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а саме: постійне місце проживання (квартира, що належить на праві власності); дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітнім сином 2021 року народження; відсутність судимостей; позитивна характеристика як військовослужбовця, який з початку повномасштабного вторгнення добровільно брав участь у бойових діях під Києвом.
Уважає, що слідчий суддя був зобов'язаний відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як поданого з порушенням порядку, визначеного частинами першою, четвертою статті 199 КПК України, а не розглядати по суті, оскільки клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 було подано до Печерського районного суду м. Києва 09 вересня 2025 року, тоді як відповідно до ухвали Київського апеляційного суду, якою було змінено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року у справі №757/36618/25-к, строк тримання ОСОБА_7 під вартою спливав 12 вересня 2025 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, заслухавши поручителів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які підтримали подані заяви про взяття підозрюваного на поруки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга та подані заяви про взяття підозрюваного ОСОБА_7 на поруки не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000702 від 20 серпня 2021 року за підозрою ОСОБА_30 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 426-1 КК України, ОСОБА_31 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 426-1 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 111, частиною третьою статті 15, частиною другою статті 28, частиною першою статті 438, частиною першою статті 438 КК України.
19 березня 2025 року о 05 год. 33 хв. ОСОБА_7 затримано ОСОБА_7 у порядку статті 615 КПК України за місцем його проживання.
19 березня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 426-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі №757/12992/25-к щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2025 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та можливими обов'язками, яка скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року з визначенням нової суми застави.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_32 від 06 травня 2025 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12 червня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року у справі №757/22311/25-к ОСОБА_7 строк тримання під вартою продовжено до 12 червня 2025 року.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року у справі №757/25811/25-к строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 12 вересня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року у справі №757/26786/25-к строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено до 09 серпня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року у справі №757/36618/25-к строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 продовжено до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року у справі №757/35929/25-к строк досудового розслідування продовжено до десяти місяців, тобто до 12 січня 2026 року.
09 червня 2025 року Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 426-1 КК України, у кримінальному провадженні №62021000000000702 від 20 серпня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 листопада 2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні, коло яких буде окреслено слідчим, як безпосередньо, так й через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 06 листопада 2025 року включно.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Зобов'язано керівника установи місця утримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити останньому надання медичної допомоги.
У задоволенні заяв про взяття особи на поруки - відмовлено.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які долучено до клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що закінчити досудове розслідування до спливу даного строку неможливо внаслідок виняткової складності провадження та необхідності проведення значної кількості процесуальних дій, в тому числі необхідно: вжити заходів до розсекречування усіх протоколів проведення негласних (слідчих) розшукових дій, матеріальних носіїв інформації, а також відповідних ухвал слідчого судді про надання дозволу на їх проведення; провести криміналістичну експертизу відео-, звукозапису; встановити та допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина провести окремі слідчі дії, витребувати документацію на виконання запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні; встановити коло інших осіб, які можливо причетні до вчинення кримінального правопорушення; з урахуванням отриманих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного; виконати інші слідчі, процесуальні дії, які направленні на прийняття законного кінцевого рішення у кримінальному провадженні; виконати вимоги статті 290 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що заявлені під час застосування та продовження вказаного запобіжного заходу ризики об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами слідчий суддя врахував встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, тривалість та стійкість інкримінованої протиправної діяльності та її наслідки, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, у тому числі наявність у нього родини, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, та не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання, у відповідності до вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також стадію досудового розслідування, з урахуванням доводів сторони захисту, обґрунтовано вважав за можливе визначити альтернативну заставу у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 грн, яка буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на те, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищезазначене, не заслуговують на увагу суду посилання сторони захисту на те, що застава у 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 999 956 грн, є непомірною для підозрюваного, що вказує на порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також на даний час доходу у родини ОСОБА_7 взагалі немає, оскільки у 2021 році у підозрюваного народився син - ОСОБА_20 та з того часу дружина підозрюваного не працює, спочатку вона отримувала допомогу від держави, а зараз взагалі не отримує жодних коштів.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, або відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.
З цих же підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяв ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , про бажання взяти ОСОБА_7 на поруки, оскільки на переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 426-1 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, що матеріали кримінального провадження, досліджені судом, не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого злочину, а також що підозрюваний ОСОБА_7 є неналежним суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 426-1 КК України, яка інкримінується стороною обвинувачення, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки доказів зменшення вказаних ризиків стороною захисту не надано.
Посилання апелянта на те, що у матеріалах справи є дані, що свідчать про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а саме: постійне місце проживання (квартира, що належить на праві власності); дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітнім сином 2021 року народження; відсутність судимостей; позитивна характеристика як військовослужбовця, який з початку повномасштабного вторгнення добровільно брав участь у бойових діях під Києвом, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Аргументи захисника про те, що слідчий суддя був зобов'язаний відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як поданого з порушенням порядку, визначеного частинами першою, четвертою статті 199 КПК України, а не розглядати по суті, оскільки клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 було подано до Печерського районного суду м. Києва 09 вересня 2025 року, тоді як відповідно до ухвали Київського апеляційного суду, якою було змінено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року у справі №757/36618/25-к, строк тримання ОСОБА_7 під вартою спливав 12 вересня 2025 року, не є самостійною та безумовною підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді суду першої інстанції.
Також не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали посилання захисника на не оголошення та ненадання оцінки слідчим суддею письмовим заявам поручителів.
Окрім того, таке право сторони захисту було реалізовано в апеляційній інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4