Київський апеляційний суд
13 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Ліліцького Р.В.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представників потерпілих Дуденок О.О., Боженка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Строєва О.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 липня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, 5 травня 2025 року близько 10 години 50 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "BMW 530-d" д/н НОМЕР_2 на вул. Щусєва, 3 в м. Києві, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, а також не вибрав безпечну швидкість руху та не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "BMW X-5" д/н НОМЕР_3 , який здійснив наїзд на бордюрний камінь та дерева - акацію білу, липу дрібнолисту, та з автобусом "Ataman" д/н НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів та дерев.
В апеляційній скарзі захисник Строєв О.В. зазначає, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнає, вважає, що порушень вимог ПДР не допускав, а дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог ПДР іншим водієм, на підтвердження чого в суді першої інстанції надавались письмові пояснення та висновок експертного дослідження № 34 від 30.05.2025.
ДТП відбулася на вул. Щусєва, 3 в м. Києві, а саме, зіткнення автомобіля "BMW" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 з автобусом "Ataman" д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , який, перестроюючись з середньої смуги в крайню праву, не переконався в тому, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "BMW" д/н НОМЕР_2 . У свою чергу, останній, вже перебуваючи в аварійній ситуації, здійснив зіткнення з автомобілем "BMW Х5" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку і, уникаючи зіткнення з автобусом, застосував гальмування та виїхав на тротуар. Оскільки момент небезпеки для ОСОБА_1 виник з моменту, коли автобус почав перестроюватись у крайню праву смугу, в якій рухався автомобіль "BMW" д/н НОМЕР_2 , він звернувся до судового експерта.
Згідно з висновком експерта за результатами інженерно-транспортного дослідження № 34 від 30.05.2025 в дорожній ситуації, яка склалася, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути ДТП шляхом своєчасного зменшення швидкості руху свого автомобіля до швидкості руху автобуса, який перестроювався у крайню праву смугу. І, враховуючи наявні вихідні дані, можна зробити висновок, що дії водія автобуса "Ataman" д/н НОМЕР_4 ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п.1.10 (в частині терміну "дати дорогу"), 10.1, 10.3 ПДР та вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку із настанням ДТП.
Відкидаючи цей висновок, суд у постанові вказав, що ним не спростовано порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР, про що складено протокол, і що між автобусом "Ataman" д/н НОМЕР_4 і автомобілем "BMW" д/н НОМЕР_2 не було зіткнення. Однак ці висновки суду спростовуються поясненнями ОСОБА_3 і світлинами з місця ДТП, на яких видно ушкодження та фарбу автобуса на вказаному автомобілі. Що ж стосується відсутності спростування порушення ОСОБА_1 відповідних вимог ПДР, то експерт при дослідження обставин ДТП відповідно до спеціальних знань встановлює відповідність дій водія тим чи іншим вимогам ПДР, і в даному випадку розглядались дії ОСОБА_1 на відповідність вимогам п.12.3 ПДР, оскільки вимоги п.п.12., 13.1 ПДР при дослідженні розвитку механізму даної пригоди не мали необхідних та достатніх ознак. Основна вимога п.12.1 ПДР - це обрання такої швидкості, щоб мати змогу водію постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, а п.13.1 ПДР - дотримання безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Проте ОСОБА_1 самостійно не втрачав керованість транспортним засобом без втручання зовнішніх чинників, оскільки в даному випадку водій ОСОБА_3 створив аварійну ситуацію. За наявності факту виникнення перешкоди для руху дії ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами п.12.3 ПДР, у зв'язку з чим невідповідностей вимогам п.12.1 ПДР не вбачається. В умовах аварійної дорожньої ситуації дії водіїв, для яких ця ситуація була створена і які позбавлені технічної можливості уникнути ДТП своїми односторонніми діями, технічними вимогами ПДР не регламентуються, тож, дії ОСОБА_1 в такій дорожній ситуації (після першого зіткнення) вимогами ПДР не регламентуються.
На адвокатський запит було отримано відповідь з УПП у місті Києві ДПП НП України, в якій зазначено, що відносно водія автобуса "Ataman" ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що сплатив штраф і постанову не оскаржував, що свідчить про визнання останнім вини.
Захисник зауважує, що суддя не володіє спеціальними знаннями у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, тощо, об'єктів, явищ і процесів, тому висновок про наявність вини ОСОБА_1 є хибним, а постанова не ґрунтується на вимогах закону. Також посилається на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії", відповідно до якої суд має бути неупередженим і безстороннім, і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, а також не має права відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене вважає, що обставини, викладені в протоколі, не знайшли свого підтвердження, просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника Ліліцького Р.В. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; пояснення потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Дуденок О.О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили постанову судді залишити без змін; представника потерпілого Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва Боженка Д.Є., який поклався на розсуд суду; вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , схемі місця ДТП, а також поясненнях самого ОСОБА_1 .
Так, з пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції, які є аналогічними тим, що він надав у суді апеляційної інстанції, вбачається, що він, керуючи автомобілем "BMW Х5", рухався по вул. Щусєва від вул. Стеценка в бік вул. Ільєнка і мав намір повернути праворуч на вул. Олени Теліги. Спочатку рухався в крайній лівій смузі, потім перестроївся у середню і крайню праву, призначену для руху маршрутних транспортних засобів, увімкнув покажчик повороту. В цей час автобус "Ataman", який рухався в середній смузі, почав зміщуватись прямо на його автомобіль. З метою уникнення зіткнення з автобусом він заїхав передніми колесами на бордюр і зелену зону, які розташовувались праворуч між дорогою і тротуаром, і повністю зупинився. Після цього відчув удар у задню частину автомобіля від зіткнення з автомобілем "BMW 530-d", від якого його автомобіль відкинуло вперед і він зіткнувся з деревом. Зіткнення між його автомобілем та автобусом не було.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_3 , наданих працівникам поліції, в суді першої та апеляційної інстанцій, він працює водієм у ТОВ "Радонь" і того дня, керуючи автобусом "Ataman", рухався по маршруту № 166. Під час руху по вул. Щусєва від станції метро "Сирець" до станції "Дорогожичі" в смузі для маршрутних транспортних засобів стояв автомобіль, для об'їзду якого він перелаштувався в середню смугу. Коли цей автомобіль поїхав, увімкнув покажчик правого повороту, знову перестроївся в смугу для маршрутних транспортних засобів і відчув удар у задню частину автобуса. Швидкість його руху становила 20-30 км/год. Перед перестроюванням бачив автомобіль "BMW Х5", який рухався позаду, однак відстані до нього було достатньо, що безперешкодно перестроїтись, автомобіль "BMW 530-d" не бачив. Коли зупинився після зіткнення, то не міг зрозуміти, якою частиною автомобіль "BMW 530-d" вдарив автобус у задній бампер справа, оскільки цей автомобіль був під автомобілем "BMW Х5".
ОСОБА_1 працівникам поліції в день пригоди і в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 дав пояснення, згідно з якими він, керуючи автомобілем "BMW 530-d", рухався по вул. Щусєва від вул. Стеценка в бік вул. Ільєнка та мав намір повернути праворуч на вул. Олени Теліги. Рухався в крайній лівій смузі, після проїзду перехрестя з вул. Родини Глаголєвих перестроївся у крайню праву (смуга для маршрутних транспортних засобів) для повороту на вул. Олени Теліги. Попереду рухався автомобіль "BMW Х5". У цей момент маршрутний автобус, який рухався в середній смузі, різко почав повертати в крайню праву смугу, не переконавшись у безпеці маневру, та став "вирізати" автомобіль "BMW Х5" на тротуар. Він гальмував, однак здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля "BMW Х5", чим проштовхнув цей автомобіль до дерев. Також він здійснив зіткнення з маршрутним автобусом. До зіткнення рухався зі швидкістю 65-70 км/год.
Ці пояснення суд першої інстанції правильно поклав в обґрунтування своїх висновків, оскільки вони узгоджуються між собою та схемою місця ДТП, на якій позначено ділянку дороги, де сталася пригода, розташування дорожньої розмітки, місця зіткнення транспортних засобів, їх розташування після пригоди, характер і локалізацію механічних пошкоджень. Відповідно до схеми та викладених раніше пояснень проїзна частина на даній ділянці дороги поділена на три смуги для руху в одному напрямку, одна з яких для маршрутних транспортних засобів. Зіткнення автомобіля "BMW 530-d" з автобусом "Ataman" та автомобілем "BMW Х5" сталося в крайній правій смузі, призначеній для маршрутних транспортних засобів, а зіткнення автомобіля "BMW Х5" з двома деревами - на зеленій зоні шириною 1,8 м, яка розташована між цією смугою і тротуаром. Внаслідок пригоди в автобусі "Ataman" пошкоджено задній бампер і задній правий покажчик повороту, в автомобілі "BMW 530-d" пошкоджено передній бампер, капот, передні праве та ліве крило, передні права та ліва фари, вітрове скло, в автомобілі "BMW Х5" - передній бампер, передня ліва фара, переднє ліве крило, передні правий та лівий диски та шини, передній лівий поріг, задній бампер, двері багажного відсіку, задній правий диск з шиною, вітрове скло.
Слід зазначити, що пояснення ОСОБА_1 не суперечать поясненням потерпілого ОСОБА_2 і частково узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3 , однак він вину у вчиненні правопорушення не визнає, вважаючи, що ДТП сталася внаслідок порушень вимог ПДР водієм ОСОБА_3 .
На підтвердження своєї позиції сторона захисту долучила в суді першої інстанції висновок експертного дослідження.
У відповідності з висновком експерта за результатами інженерно-транспортного дослідження № 34 від 30.05.2025 у наявній дорожній ситуації водій автобуса "Ataman" д/н НОМЕР_4 ОСОБА_3 повинен був з технічної точки зору керуватися вимогами п.п.1.10 (в частині значення терміну "дати дорогу"), 9.2, 9.4, 10.1, 10.3 ПДР, у відповідності з якими водій перед виконанням маневру перестроювання повинен був увімкнути світловий покажчик повороту праворуч та переконатися у безпеці його виконання, тобто переконатися, що в правій смузі немає транспортних засобів, які рухаються у попутному напрямку і яким необхідно дати дорогу, і лише після цього виконати маневр перестроювання.
У наявній дорожній ситуації водій автомобіля "BMW 530-d" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був з технічної точки зору керуватися вимогами п.п.1.10 (в частині значення терміну "небезпека для руху"), 12.3, 12.4, а також 10.4, 17.1, 17.2 ПДР, у відповідності з якими водій повинен був рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год., а з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху.
В дорожній ситуації, що склалась, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути ДТП шляхом своєчасного зменшення швидкості руху свого автомобіля до швидкості руху автобуса, який перестроювався у крайню праву смугу. Результати проведених досліджень дають підстави зробити висновки про те, що оскільки з вказаного моменту виникнення небезпеки у водія ОСОБА_1 була відсутня технічна можливість уникнути зіткнення з автобусом "Ataman" шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, то з технічної точки зору в результаті зіткнення з автобусом для водія ОСОБА_1 виникала "аварійна обстановка". В умовах аварійної дорожньої ситуації дії водіїв, для яких ця ситуація була створена, позбавлені технічної можливості уникнути ДТП своїми односторонніми діями, відповідно дії водіїв, для яких ця аварійна ситуація була створена, технічними вимогами ПДР не регламентуються, тож дії водія ОСОБА_1 в такій дорожній ситуації (після першого зіткнення) ПДР не регламентуються.
Враховуючи обставини даної ДТП та проведені дослідження, можна зробити висновки про те, що в діях водія автомобіля "BMW 530-d" ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.4 ПДР, а оскільки він не мав технічної можливості уникнути ДТП шляхом своєчасного зменшення швидкості руху свого автомобіля до швидкості руху автобуса "Ataman" навіть при дозволеній в населених пунктах швидкості (50 км/год.), то в даному випадку в діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, які б перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Окрім цього, як вбачається із заданих вихідних даних, ОСОБА_1 рухався автомобілем "BMW 530-d" у крайній правій смузі вул. Щусєва, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, однак оскільки згідно з його поясненнями він відповідно до вимог п.10.4 ПДР в подальшому мав здійснити маневр повороту праворуч на вул. Олени Теліги, то в його діях не вбачається невідповідностей вимогам п.п.17.1, 17.2 ПДР.
Враховуючи наявні вихідні дані та проведені вище дослідження, можна зробити висновки про те, що дії водія автобуса "Ataman" ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п.1.10 (в частині значення терміну "дати дорогу"), 10.1, 10.3 ПДР та вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку з настанням ДТП, оскільки водій ОСОБА_3 , виконуючи маневр перестроювання у крайню праву смугу, не переконався у безпеці маневру, створив небезпечну (і аварійну) ситуацію для руху водію автомобіля "BMW Х5" д/н НОМЕР_3 та водію автомобіля "BMW 530-d" д/н НОМЕР_2 .
Підсумовуючи результати усіх досліджень, є підстави зробити висновки про те, що за наявних обставин ДТП причиною зіткнення автомобіля "BMW 530-d" з автобусом "Ataman" та подальшого зіткнення автомобіля "BMW 530-d" з автомобілем "BMW Х5" з технічної точки зору стали невідповідності дій водія автобуса "Ataman" ОСОБА_3 вимогам п.п.1.10 (в частині значення терміну "дати дорогу"), 10.1, 10.3 ПДР та створенням ним небезпечної та аварійної ситуації для водія автомобіля "BMW Х5" ОСОБА_2 та водія автомобіля "BMW 530-d" ОСОБА_1 , що змусило їх змінювати свій режим руху.
Відкидаючи цей висновок, суддя вказав у постанові, що експертом не спростовано порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР, про що складено протокол. Також судом було встановлено, що між автобусом "Ataman" і автомобілем "BMW Х5" зіткнення не було і що до зіткнення з автомобілем "BMW 530-d" автомобіль "BMW Х5", виїхавши на бордюр, не отримав будь-які механічні пошкодження.
Саме до таких висновків суд дійшов, а не про відсутність контакту між автобусом та автомобілем "BMW" державний номерний знак НОМЕР_2 , про що вказує захисник в апеляційній скарзі, що логічно випливає зі змісту постанови, в якій допущена описка. На користь того, що допущена описка, свідчить і те, що у тексті висновку фігурує лише автомобіль "BMW" державний номерний знак НОМЕР_2 ("BMW 530-d"), який, в тому числі, здійснив зіткнення сам з собою, а посилання на автомобіль "BMW Х5" державний номерний знак НОМЕР_3 відсутнє.
Також, оцінюючи цей висновок, суд апеляційної інстанції зауважує, що на дослідження експерту ОСОБА_1 надавав додаткові пояснення, в тому числі щодо моменту виникнення для нього небезпеки для руху, зазначивши, що в момент, коли автобус почав перестроюватися в крайню праву смугу, в якій рухався його автомобіль, відстань між задньою частиною автобуса "Ataman" до передньої частини його автомобіля була близько 5-6 м (сторінка 5 висновку). І саме ці вихідні дані, які є суб'єктивними, використовувались експертом в розрахунках і є ключовими при відповіді на питання про відсутність у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути ДТП шляхом своєчасного зменшення швидкості руху свого автомобіля до швидкості руху автобуса "Ataman".
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суддя не володіє спеціальними знаннями, заслуговують на увагу. Однак для того, щоб визнати пояснення ОСОБА_1 технічно неспроможними достатньо звичайної логіки. З відкритих джерел інформації у мережі Інтернет вбачається, що довжина автомобіля "BMW Х5" покоління НОМЕР_5 (2013-2018 роки випуску) становить 4 886 мм, сучасного покоління G05 (з 2018 року випуску) - від 4 935 мм до 4 948 мм. Тож, за поясненнями ОСОБА_1 , він рухався за автомобілем "BMW Х5" на відстані щонайбільше 1 м. Вказаний автомобіль рухався між автобусом і автомобілем "BMW 530-d" і водій ОСОБА_2 шляхом застосування гальмування та зміни напрямку руху уникнув зіткнення з автобусом і зміг повністю зупинитись.
За визначенням термінів у п.1.10 ПДР:
- "безпечна дистанція" - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;
- "безпечна швидкість" - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Тож, обрана ОСОБА_1 дистанція не виявилася безпечною, як і швидкість, адже з його пояснень вже в суді апеляційної інстанції щодо розвитку подій випливає, що коли автобус почав перестроюватись у крайню праву смугу, автомобіль "BMW Х5" почав гальмувати і заїхав на бордюр. Він, у свою чергу, також намагався заїхати на бордюр, але відскочив від бордюра, зіткнувся з автобусом і заїхав під автомобіль "BMW Х5". І такі пояснення доводять, що він не зміг контролювати рух транспортного засобу.
Що стосується ОСОБА_3 , то відносно нього також 05.05.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, яке виразилось у порушенні ним вимог п.10.1 ПДР, що спричинило створення аварійної обстановки.
За клопотанням захисту суд апеляційної інстанції заслухав пояснення свідка ОСОБА_4 - інспектора 3 взводу 2 роти батальйону забезпечення супроводження УПП у місті Києві ДПП про обставини оформлення справи про адміністративне правопорушення. Свідок пояснив, що коли приїхав на виклик, на місці ДТП було багато людей, і вони з'ясовували, хто і яким транспортним засобом керував. Звернулись до чергової частини для отримання запису камер "Безпечне місто", але найближча камера була розташована на перехресті і через зелену зону місце ДТП не проглядалось. Складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.5 ст.122 КУпАП, а не за ст.124 КУпАП, виходили з того, що водій автомобіля "BMW Х5", якому також була створена аварійна обстановка і який рухався безпосередньо за автобусом, зміг уникнути зіткнення, на відміну від ОСОБА_1 .
На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції на ОСОБА_3 судом було накладено стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Що стосується посилань захисника на рішення ЄСПЛ, то вони є абсолютно формальними, оскільки суд, розглядаючи справу, формулювання суті правопорушення, яка вказана у протоколі, не змінював і докази на підтвердження винуватості особи самостійно не збирав.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Строєва Олексія Васильовича залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду Київської області від 7 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн