справа №753/19798/24 головуючий у суді І інстанції Коляденко П.Л.
провадження №33/824/4233/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
07 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Гончаровим Михайлом Сергійовичем на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров Михайло Сергійович 14 липня 2025 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначив, що суд першої інстанції не з'ясував чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до ґрунтування висновків на припущеннях.
Суд залишив поза увагою, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 його права, зокрема право на професійну правничу допомогу.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення складений з суттєвими недоліками, зокрема не вказано чи притягався ОСОБА_1 упродовж року до адміністративної відповідальності. В момент складання протоколу службовий автомобіль поліцейського перебував за іншою адресою - на стаціонарному пості при в'їзді у місто. Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився під час повітряної тривоги чим не забезпечено йому право на життя.
З результатом огляду ОСОБА_1 висловив явну незгоду про що свідчить його явне здивування на відео, а направлення на огляд водія до медичного закладу в матеріалах справи відсутнє.
Київська міська прокуратура про апеляційний розгляд справи повідомлена 06 серпня 2025 року, про що свідчить Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, однак позицію щодо справи не висловила.
08 та 11 вересня 2025 року міський голова Мереф'янської міської ради Харківської області Сітов В.І. подав до суду клопотання, у якому просив не позбавляти ОСОБА_1 водійських прав оскільки це вплине саме на інтереси мешканців громади та військовослужбовців.
01 жовтня 2025 року адвокат Гончаров М.С. подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 6 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання належним чином повідомлений апелянт ОСОБА_1 не з'явився, 06 жовтня 2025 року подав пояснення, у яких просив суд апеляційну скаргу задовольнити і не позбавляти його водійських прав.
У судовому засіданні представник апелянта - адвокат Гончаров М.С. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 19 вересня 2024 року о 02 год. 56 хв., рухаючись по вул. Зарічна, 2 у м. Києві, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Drager», проба позитивна 0,68 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ЕПР1 №132237 від 19 вересня 2024 року;
- даними результатів приладу «Alcotest №6820 Drager», тест №3397 від 19 вересня 2024 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 0,68 ‰;
- даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , проведено огляд за допомогою приладу Alcotest 6820, результат - 0,68 ‰, у графі «з результатами згоден» проставлено підпис;
- розпискою ОСОБА_2 про зобов'язання не передавати керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;
- даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано як автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку з керуванням в комендантську годину. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти у встановленому законом порядку відповідний огляд, у зв'язку з підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. Після проведення відповідного огляду, останній не висловив незгоди щодо результатів огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, зазначив, що «техніку не обманиш». Інспектором ОСОБА_3 було роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі незгоди з отриманими результатами, він має право бути доставленим до лікаря нарколога і пройти відповідний огляд у медичному закладі. Також працівником поліції (03:13:55 год.) було роз'яснено ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП
Суд першої інстанції вважав, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння за його згодою проведено поліцейським у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а тому наданими доказами підтверджено факт керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, та не заперечував проти отриманих результатів огляду, суд вважав, що працівники поліції не мали підстав, передбачених п. 7 розділу І вказаної Інструкції, для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров'я та видачі останньому відповідного направлення.
Посилання сторони захисту про недопустимість та неналежність такого доказу як алкотекст Драгер, оскільки з відеозапису вбачається, що прилад Драгер привіз інший екіпаж поліції, крім того, не зафіксовано чи був прилад на той момент пустий, а мундштук - запакований, суд вважав безпідставними виходячи з наступного. При перегляді відео чути характерний звук шарудіння поліетиленової плівки, в яку запакований мундштук. Крім того, поліцейським проводився контрольний забір повітря, про що було повідомлено ОСОБА_1 та продемонстровано йому прилад з нульовим показником. Більше того, з відео вбачається, що коли інспектор ОСОБА_3 підносить прилад Драгер з мундштуком до ротової порожнини ОСОБА_1 для проведення відповідного аналізу на стан алкогольного сп'яніння, в руці поліцейського видно упаковку з під мундштука, в яку останній був запакований.
Твердження адвоката Гончарова М.С. щодо помилкового зазначення адреси за якою було зупинено ОСОБА_1 та відносно якого було складено протокол є необґрунтованими, враховуючи що ОСОБА_1 було зупинено на стаціонарному посту на в'їзді на Південний міст у м. Києві зі сторони лівого берега в бік правого берега, що безпосередньо підтверджується листом заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ОСОБА_4 , а в протоколі вказано місце вчинення правопорушення за адресою: вул. Зарічна, 2 виключно через прив'язку до найближчого будинку від поста.
Щодо аргументів сторони захисту про складання протоколу відносно ОСОБА_1 під час повітряної тривоги як на підставу закриття кримінального провадження, суд зазначив, що чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень виконання працівниками поліції своїх службових повноважень під час оголошення сигналу «Повітряна тривога». Враховуючи викладене, вказану обставину не можна визнати підставою для визнання дій працівників поліції при складанні протоколу незаконними. Крім того, ОСОБА_1 керував автомобілем під час повітряної тривоги, вимог пройти в укриття не заявляв.
Таким чином суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд не встановив.
Твердження ОСОБА_1 щодо вживання напередодні ліків від хвороби, зокрема, настоянки з трав та коріння на спирту, не є підставою для виправдання останнього, а навпаки підтверджує той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, адже спиртовмісні вироби, будь то, алкогольні напої чи відповідні ліки, мають однаковий вплив на організм людини та її здатність керувати транспортними засобами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9. а, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 передбачено наступне.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння (п. 5).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. (п. 6, 7).
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що роздруківка з результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу засвідчує результат тесту, проведеного з використанням приладу «Alcotest №6820 Drager» 0,68 проміле, який перевищує гранично допустиму норму встановлену п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За даними відеозапису, який долучено поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення і який безперервно фіксує процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та містить дату, час та становить цілісну, логічну картину події, о 02-55 год. 19 вересня 2024 року автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на шляху в сторону Південного мосту в м. Києві у зв'язку з керуванням в комендантську годину. Під час перевірки документів водія поліцейський виявив у нього ознаки сп'яніння - запах алкоголя з порожнини рота та запропонував ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку відповідний огляд, у зв'язку з підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. Близько 03-11 год. інший автомобіль патрульної поліції підвіз на місце зупинки ОСОБА_1 алкотестер. На відеозаписі не видно що мундштук запакований, однак при перегляді відео чути характерний звук шарудіння поліетиленової плівки, в яку запакований мундштук. Крім того, поліцейським проводився контрольний забір повітря, про що було повідомлено ОСОБА_1 та продемонстровано йому прилад з нульовим показником. Більше того, коли інспектор ОСОБА_3 підносить прилад Драгер з мундштуком до ротової порожнини ОСОБА_1 для проведення відповідного аналізу на стан алкогольного сп'яніння, в руці поліцейського видніється упаковка з під мундштука. За результатами огляду, проведеного о 03-12 год, визначено показник приладу 0,68 проміле з чим ОСОБА_1 погодився вказавши, що «техніку не обманиш».
Також працівником поліції (03:13:55 год.) було роз'яснено ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що в свою чергу свідчить про надуманість посилань адвоката Гончарова М.С. про нероз'яснення уповноваженою особою відповідних прав його підзахисному.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132237 від 19 вересня 2025 року міститься підпис ОСОБА_1 про те, що йому роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 263 КУпАП України (а.с.1).
З цього приводу варто також зазначити, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Окрім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не вимагав роз'яснення йому певних прав або особливостей процедури, повністю усвідомлював вимогу поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, розумів наслідки встановленого результату огляду на стан сп'яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, розумів ситуацію, у якій опинився.
Оскільки відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію», відеозапис події відповідає вимогам статті 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення, який є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, так як на ньому зафіксована подія правопорушення, апеляційний суд оцінює його в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта щодо невідповідності адреси за якою було зупинено ОСОБА_1 та відносно якого було складено протокол з адресою локалізації автомобіля поліцейського апеляційний суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 було зупинено на стаціонарному посту на в'їзді на Південний міст у м. Києві зі сторони лівого берега в бік правого берега, що безпосередньо підтверджується листом заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ОСОБА_4 , а в протоколі вказано місце вчинення правопорушення за адресою: вул. Зарічна, 2, що за прив'язкою відповідає адресі найближчого будинку від поста.
Крім того, аргументи сторони захисту про складання протоколу відносно ОСОБА_1 під час повітряної тривоги апеляційний суд теж не приймає, адже ОСОБА_1 після оголошення повітряної тривоги до укриття не прослідував, а натомість, самостійно наражаючи себе на небезпеку керував автомобілем під час повітряної тривоги та комендантської години без відповідного дозволу та не заперечував проти його огляду у цей час.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів неправомірних дій співробітників поліції, апелянт не долучив доказів, що він оскаржував дії працівників поліції чи звертався до уповноваженого органу з дисциплінарною скаргою, тощо.
В той же час, апеляційний суд не встановив в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Отже, позиція апелянта, висловилена в апеляційній скарзі розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання апелянта на порушення такого порядку є безпідставними.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений 17 вересня 2024 року, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся 03 липня 2025 року.
Тобто, на час розгляду справи у суді першої інстанції, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився, що за підтверджених апеляційним судом обставин винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення виключає можливість закриття провадження на стадії апеляційного перегляду.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників.
Застосований районним судом вид та розмір адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132237 від 19 вересня 2024 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гончаровим Михайлом Сергійовичем на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя: Р.В. Березовенко