справа № 759/17659/24 головуючий у суді І інстанції Єросова І.Ю.
провадження № 22-ц/824/12051/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
07 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2024 року представник позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просив:
стягнути з відповідача заборгованість зі сплати разового вступного внеску, разового цільового внеску, щомісячного членського внеску, разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії, разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових робіт у будинку у розмірі 465 090,00 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 21 650,13 грн, 3% річних у розмірі 11 648,66 грн, пеню у розмірі 107 236,77 грн та штраф за прострочення сплати внесків у розмірі 187 009,20 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є членом ЖБК «КРІСТ» та неналежним чином виконує зобов'язання за рішеннями Загальних зборів членів ЖБК «Кріст» та Договором №68-5 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК від 18 березня 2023 року.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Кріст» заборгованість по сплаті разового вступного внеску, разового цільового внеску, щомісячного членського внеску, разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії, разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в розмірі 465 090,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 21650,13 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 11648,66 грн., пеню за прострочення сплати внесків в розмірі 107236,77 грн., штраф за прострочення сплати внесків в розмірі 187009,20 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 11889,52 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року поновлено ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 20 травня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати заочне рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті разового вступного внеску, разового цільового внеску, разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії, разового цільового внеску на проведення електричної енергії, разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку всього на суму 442 242,00 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 21 650,13 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 11 648,66 грн, пені за прострочення сплати внесків у розмірі 107 236,77 грн, штрафу за прострочення сплати внесків у розмірі 187 009,20 грн і ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Апелянт вказав на хибність висновків суду першої інстанції та неправильну оцінку наявним у справі доказам.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказав, що відповідно до п. 1.1 Договору пайової участі вступний внесок - це одноразовий грошовий внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до членів кооперативу у розмірі та порядку визначеному загальними зборами членів кооперативу для організаційного забезпечення його діяльності.
Пунктом 2 Додатку №1 до Договору пайової участі від 18 березня 2023 визначено, що учасник сплачує внески на підставі Протоколу Загальних зборів членів ЖБК №4 від 13.03 (рік не визначено) та протоколу загальних зборів членів ЖБК (реквізити не визначено) в порядку, визначеному в п. 4 даного Порядку.
У п.п. 1 таблиці п. 4 Додатку №1 встановлено розмір вступного внеску у розмірі 1 632,00 грн зі строком сплати - 14 днів.
Згідно Витягу з Протоколу №4 загальних зборів членів ЖБК від 13 березня 2023 року, у другому питанні порядку денного загальними зборами кооперативу встановлено, що оплата вступного внеску здійснюється протягом 14 днів з моменту виставлення рахунку.
Поряд з тим, не дивлячись на суперечливість умов щодо строків оплати вступного внеску, визначених у Додатку №1 до Договору пайової участі (14 днів), Статуті (10 днів з дня реєстрації кооперативу або рішення про прийняття в члени) та Протоколі від 13 березня 2023 року №4, в разі несплати Відповідачем протягом березня 2023 року вступного внеску Позивачу, Відповідач не став би членом ЖБК та, у подальшому, як член кооперативу, отримати квартиру, визначену у Договорі про пайову участь, у власність.
Сплата вступного внеску та, як наслідок, набуття статусу члена ЖБК підтверджується Випискою Позивача від 23 березня 2023 року з переліку фізичних та юридичних осіб, які відносяться до членів ЖБК , у тому числі Відповідач.
Вступні, як і інші внески, вносилися Відповідачем готівковими коштами, на підтвердження їх внесення в касу ЖБК посадовими особами Позивача жодних документів не надавалися.
При цьому, банківські реквізити (рахунки) представники Позивача членам ЖБК не повідомляли, а також такі реквізити не зазначені ані в Договорі пайової участі, ані в жодній квитанції на оплату, ані в інших документах, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи.
Отже, факт оплати Відповідачем вступного внеску у розмірі 1 632,00 грн. підтверджується отриманням останнім статусу члена ЖБК та засвідчено Випискою Позивача від 23 березня 2023 року з переліку фізичних та юридичних осіб, які відносяться до членів ЖБК та подальше задоволення потреб Відповідача, визначених у Договорі пайової участі, саме як члена кооперативної організації.
Також вважає, що 310 050,00 грн є паєм (пайовим внеском) за створення об'єкту нерухомого майна термін якого визначено в п. 1.1 Договору пайової участі, як квартира (об'єкт нерухомості) - ізольоване жиле приміщення в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 призначене та придатне до постійного у ньому проживанні.
Квартира, яка визначена в Договорі про пайову участь, була предметом купівлі-продажу за Попереднім договором купівлі-продажу від 03 березня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №284 укладеним між Відповідачем та ТОВ «ІНДАСТРІАЛСІТІ», на виконання Договору про забезпечення виконання зобов'язань від 03 березня 2020 року №12/68-П Відповідачем було сплачено платіж за 35,37 кв. м. у розмірі 559 600, 00 грн.
Вищевказаний внесок, Позивач та Відповідач погодили зарахувати як пайовий внесок (пай) до кооперативу, виражений в будівельних матеріалах, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.3 Договору пайової участі) та розмір якого визначений в п. 1 Додатку №1 до Договору пайової участі.
Водночас, загальна площа квартири, в результаті проведених будівельних робіт, станом ні дату підписання Договору пайової участі (18 березня 2023 року), збільшилася відносно площі на дату підписання попереднього договору купівлі-продажу з ТОВ ««ІНДАСТРІАЛСІТІ» з 35.37 кв. м. до 40, 8 кв.м.
Виходячи із метражу збільшеної площі квартири, внесок, визначений Позивачем, як цільовий, у розмірі 310 050,00 грн, сплачувався Відповідачем саме за збільшені квадратні метри квартири, яку відповідач правомірно очікував отримати, що підтверджується рішенням Загальних зборів ЖБК по питанню третьому Протоколу №4 від 13 березня 2023 року та п. 4 Додатку №1 від 18 березня 2023 року.
Отже, всупереч висновку місцевого загального суду щодо визначення вищевказаного внеску як «цільового», зазначений внесок за своєю юридичною природою є пайовим та сплачений Відповідачем на користь Позивача, у відповідності до Додатку№1 до Договору пайової участі у розмірі 310 050,00 грн. за кількість квадратних метрів - 6, 89 кв.м.
Окрім того, документами поданими на державну реєстрацію є, зокрема, довідка про членства особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі серія та номер б/н від 23 березня 2023 року, видавник ЖБК «КРІСТ».
Таким чином, Відповідачем сплачена як частина пайового внеску у розмірі 559 600, 00 грн за квартиру з очікуваною у 2020 році площею 36,46 кв.м., так і частину пайового внеску у розмірі 310 050,00 грн. за кількість збільшених квадратних метрів квартири - 6, 89 кв.м., що підтверджується отриманням Відповідачем квартири, реконструкцію якої проводив Позивач за Договором пайової участі, у приватну власність.
Пайовий внесок у розмірі 310 050, 00 грн., як і інші внески, вносилися Позивачу готівковими коштами, на підтвердження їх внесення в касу ЖБК жодних документів посадовими особами Позивача не надавалися, банківські реквізити (рахунки) представники Позивача членам ЖБК не повідомляли, а також такі реквізити не зазначені ані в Договорі пайової участі, ані в жодній квитанції на оплату, ані в інших документах, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи.
Поруч з тим, з підстав, визначених у ч.ч. 2 та 3 ст. 384 ЦК України, роз'ясненнях, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року №9, факт оплати Відповідачем пайового внеску у розмірі 310 050, 00 грн. підтверджується отриманням від Позивача документів, що стали підставою для реєстрації права власності квартири загальною площею 40, 8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , за Відповідачем.
Водночас, документи, що підтверджують як прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту будинку за адресою: АДРЕСА_1 , так і документи про завершення ЖБК реконструкції цього будинку та прийняття його в експлуатацію, представниками Позивача членам кооперативу, в тому числі Відповідачу, не надано.
При цьому, встановлюючи обставини та підстави для стягнення з Відповідача внеску у розмірі 310 050,00 грн., місцевим загальним судом помилково встановлено юридичну природу даного внеску, рішення суду містить іншу редакцію п. 2.7 Договору пайової участі та п. 4 Додатку №1, що призводить до невірного трактування обов'язків, як Позивача, так і Відповідача в частині змісту внеску та строків його сплати та, як наслідок, не застосовані норми матеріального права, які застосовуються в цій частині спірних правовідносин.
Позивачем, за рахунок внесків членів ЖБК, зокрема, які стягнуті за рішенням суду з Відповідача, планується здійснити приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії та провести внутрішньобудинкові ремонтні роботи, у будинку, інформації щодо якого в Реєстрі будівельної діяльності відсутня.
З вказаних підстав, стягнення з Відповідача на користь Позивача цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії у розмірі 61 200,00 грн. та разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку у розмірі 69 360,00 грн. суперечить загальним засадам цивільного законодавства, визначених ст. 3 ЦК України, адже відповідно до ст.19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а також може нанести невиправну шкоду іншим особам при цільовому використанні стягнутих судом внесків.
Також, підстави для нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на суму цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії у розмірі 61 200,00 грн. та суму разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку у розмірі 69 360,00 грн. відсутні, оскільки несплата цих внесків викликана простроченням кредитора - Позивача, яке полягає у безпідставності проведення таких робіт у будинку, інформація по якому відсутня в Реєстрі будівельної діяльності.
Крім того, ані Договір, ані Додаток №1 до Договору, ані квитанції на оплату не містили банківського рахунку Позивача для перерахування внесків на підтвердження належного виконання з боку Відповідача обов'язків, визначених Договором.
Вважає, що, навпаки, має місце прострочення кредитора - Позивача, який не визначив банківські реквізити для сплати будь-яких платежів, тим самим позбавив Відповідача реалізувати правомірну поведінку у сплаті платежів на користь ЖБК.
В той же час апелянт погоджується з оскаржуваним рішенням в частині стягнення членських внесків ЖБК у розмірі 1 632,00 грн. на місяць на загальну суму 22 848,00 грн. (за період з травня 2023 року по липень 2024 року включно).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
22 липня 2025 року представник ЖБК «Кріст» - адвокат Вербицький Я.В. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів апелянта, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
У судовому засіданні представник ЖБК «Кріст» - адвокат Вербицький Ярослав Володимирович підтримав заперечення викладені у відзиві і просив відмовити у задоволення апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
У судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з непрацездатністю, до якого долучено листи огляду сімейного лікаря КНП «ЦПМСД №1» Святошинського району м. Києва від 02 та 06 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з'явилась (статті 240 ЦПК України).
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04).
Виходячи з наведеного, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц, колегія суддів у межах своїх повноважень дійшла висновку, що неявка в судове засідання апелянта ОСОБА_1 , який висловив усі свої заперечення та доводи у апеляційній скаргі, не перешкоджає розгляду справи по суті, та з огляду на належне повідомлення про судове засідання учасника справи, з урахуванням категорії справи, та строку її розгляду, ухвалила проводити розгляд справи по суті на підставі достатніх наявних у справі доказів за відсутності учасника справи.
Заслухавши думку учасника справи, який прибув в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 лютого 2023 року шляхом об'єднання фізичних осіб створено ЖБК «Кріст», який зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02 лютого 2023 року, запис №1000721020000048417.
01 лютого 2023 року відповідачем подано позивачу Заяву про вступ в члени Кооперативу на підставі якої відповідача прийнято в члени ЖБК «Кріст», що підтверджується випискою з переліку фізичних та юридичних осіб, які належать до членів ЖБК «Кріст» щодо членства відповідача.
13 березня 2023 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Кріст» по питанню третьому порядку денного Протоколу №4 від 13 березня 2023 року вирішено встановити вступний внесок для членів Кооперативу у розмірі 40,00 грн. (сорок грн. 00 коп.) за 1 кв.м. площі належного житлового та/або нежитлового приміщення або прав на нього зі строком сплати протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку та цільовий внесок для членів Кооперативу у розмірі 45 000,00 грн. (сорок п'ять тисяч грн. 00 коп.) за 1 кв.м. площі належного житлового приміщення або прав на нього зі строком сплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Відповідно до п. 2.1. Договору позивач зобов'язувався передати відповідачу квартиру та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на неї, а відповідач зобов'язувався сплатити на користь позивача внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що даний Договір вважається заявою відповідача про вступ до членів позивача, крім випадків подання відповідачем Заяви про вступ в члени Кооперативу та прийняття його в члени до укладення даного Договору.
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що відповідач зобов'язується додаткового сплатити Кооперативу цільовий внесок у розмірі та на умовах, визначених даним Договором.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розмір цільового внеску, передбаченого п.2.7. даного Договору, встановлюється рішенням Загальних зборів членів ЖБК, на виконання якого Сторони зобов'язуються укласти Додаток №1 до даного Договору.
Відповідно до п. 4 Додатку №1 від 18 березня 2023 року позивач та відповідач погодили наступний порядок сплати цільового внеску у розмірі 310 050,00 грн. протягом 30 днів з моменту виставлення рахунку на оплату; вступний внесок у розмірі 1 632,00 грн. протягом 14 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що обов'язок відповідача по сплаті вступного, цільового внеску та інших внесків, встановлених Загальними зборами ЖБК, по даному Договору вважається виконаним в день зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений у реквізитах даного Договору.
Належність квартири на праві власності відповідачеві підтверджується даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №355131961 від 20 листопада 2023 року.
27 квітня 2023 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Кріст» по питанню четвертому порядку денного Протоколу №7 від 27 квітня 2023 року вирішено встановити з 01 травня 2023 року щомісячний членський внесок ЖБК «Кріст» в розмірі: 40 (сорок) грн. 00 (нуль) коп. за 1 (один) кв.м. належного житлового та/або нежитлового приміщення для членів Кооперативу зі строком сплати до останнього дня розрахункового (поточного) місяця включно.
Розмір членського внеску ЖБК «Кріст» для Відповідача становить щодо квартири №68: 1 632,00 грн. на місяць (40,00 грн.?40,8 кв.м.= 1 632,00 грн.).
14 червня 2023 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» по питанню сьомому порядку денного Протоколу №8 від 14 червня 2023 року вирішено встановити для членів Кооперативу разовий цільовий внесок ЖБК «КРІСТ» на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії в розмірі: 1 500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.) за 1 (один) кв.м. належного члену Кооперативу житлового та/або нежитлового приміщення зі строком оплати протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати виставлення рахунку.».
Розмір разового цільового внеску ЖБК «КРІСТ» на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії для Відповідача становить щодо квартири №68: 61 200,00 грн. (1 500 грн.*40,8 кв.м.= 61 200,00 грн.).
13 березня 2024 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» по питанню шостому порядку денного Протоколу №14 від 13 квітня 2024 року вирішено встановити для членів Кооперативу, власників житлових приміщень будинку разовий цільовий внесок ЖБК «КРІСТ» на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в розмірі: 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) за 1 (один) кв.м. належного члену Кооперативу, власнику - житлового приміщення (квартири) зі строком оплати протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати прийняття рішення Загальними зборами членів Кооперативу.
Розмір разового цільового внеску ЖБК «КРІСТ» на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку для Відповідача щодо квартири №68 становить: 69 360,00 грн. (1700 грн.*40,8 кв.м.= 69 360,00 грн.).
Таким чином, рішеннями Загальних зборів членів ЖБК «Кріст» та Договором, серед іншого, було встановлено обов'язок відповідача сплатити ЖБК «Кріст» разовий вступний внесок для членів Кооперативу у розмірі 1 632,00 грн., разовий цільовий внесок для членів Кооперативу у розмірі 310 050,00 грн., щомісячний членський внесок в розмірі 1 632,00 грн. на місяць, разовий цільовий внесок ЖБК «КРІСТ» на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії в розмірі 61 200,00 грн., разовий цільовий внесок ЖБК «КРІСТ» на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в розмірі 69 360,00 грн.
13 червня 2023 року позивачем було направлено відповідачу Вимогу-попередження вих. №1/12 про обов'язок здійснити оплату вступного, цільового та щомісячного внеску для членів Кооперативу, а також рахунок для оплати таких внесків. Внаслідок чого з моменту направлення вимоги у відповідача виник обов'язок сплати вступного внеску з 01 липня 2023 року (обов'язок сплати протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку), разового цільового внеску з 16 липня 2023 року (обов'язок сплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку), щомісячного членського внеску ЖБК «КРІСТ» з 01 червня 2023 року (обов'язок сплати до останнього дня розрахункового (поточного) місяця включно).
24 липня 2023 року відповідачем було особисто отримано Вимогу-попередження вих. №1/12 від 13 червня 2023 року.
11 вересня 2023 року позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу вих. №11/09-2 про обов'язок негайно, але не пізніше семиденного строку з моменту пред'явлення даної вимоги здійснити оплату внесків для членів Кооперативу, а також повторно рахунок для оплати відповідних внесків. Внаслідок чого з моменту направлення вимоги у відповідача виник обов'язок сплати разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії ЖБК «КРІСТ» з 15 жовтня 2023 року (обов'язок сплати протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати виставлення рахунку).
18 липня 2024 року позивачем було направлено відповідачу повторну досудову вимогу вих. №15/07-1 про обов'язок негайно, але не пізніше семиденного строку з моменту пред'явлення даної вимоги здійснити оплату внесків для членів Кооперативу, а також повторно надано рахунки для оплати відповідних внесків.
Згідно наданих позивачем доказів відповідач не виконав обов'язок щодо оплати внесків, внаслідок чого станом на 29 липня 2024 року у відповідача утворилася заборгованість, що становить щодо сплати разового вступного внеску у розмірі 1 632,00 грн., щодо сплати разового цільового внеску у розмірі 310 050,00 грн., щодо сплати щомісячного членського внеску у розмірі 22 848,00 грн. за період з травня 2023 року по липень 2024 року включно, щодо сплати разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії у розмірі 69 360,00 грн. згідно наданих позивачем розрахунків.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати внесків, внаслідок чого станом на 29 липня 2024 року у відповідача утворилася заборгованість щодо по сплати разового вступного внеску, разового цільового внеску, щомісячного членського внеску, разового цільового внеску на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії, разового цільового внеску на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в загальному розмірі 465 090,00 грн., інфляційні нарахування за прострочення сплати основної заборгованості в розмірі 21 650,13 грн., три проценти річних від простроченої суми 11 648,66 грн., пеня за прострочення сплати внесків в розмірі 107 236,77 грн., штраф за прострочення сплати внесків в розмірі 187 009,20 грн. згідно наданих позивачем розрахунків, яка підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, погоджується в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України «Про кооперацію».
Відповідно до ст. 2 Законом України «Про кооперацію» кооперативна організація - кооператив або кооперативне об'єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації; членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.
Згідно ч. 2 ст. 6 Законом України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 Законом України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Частина друга ст. 12 Законом України «Про кооперацію» до основних обов'язків члена кооперативу відносить додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплату визначених статутом кооперативу внесків.
Таким чином, Закон покладає на члена кооперативу обов'язок сплачувати визначені статутом кооперативу внески, які відповідач виконує неналежним чином.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. статуту ЖБК «КРІСТ» створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, на підставі рішення Установчих зборів №1 від 30 січня 2023 року. Кооператив створений та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів України та цього Статуту, який затверджений рішенням Установчих зборів Кооперативу.
Відповідно до пункту 8.2. статуту ЖБК «КРІСТ» члени Кооперативу зобов'язуються додержуватись вимог статуту Кооперативу, виконувати рішення органів управління Кооперативу та органів контролю за діяльністю Кооперативу, у встановлений строк вносити внески (вступні, пайові, членські, цільові та ін.), передбачені Статутом та іншими документами Кооперативу, затвердженими відповідними органами у встановленому порядку, виконувати свої зобов'язання перед Кооперативом;
Відповідно до пунктів 9.1. - 9.4. статуту ЖБК «КРІСТ» членські внески є грошовим неповоротним внеском, який періодично щомісячно сплачується членами Кооперативу, для забезпечення його поточної діяльності, у розмірі та порядку, визначеному Загальними зборами членів Кооперативу. Цільовий внесок - грошові, інші майнові та немайнові цінності членів Кооперативу, що вносяться понад пай для забезпечення статутної діяльності Кооперативу. Цільові внески поверненню не підлягають. Рішення про внесення цільових внесків при необхідності приймають Загальні збори членів Кооперативу і визначають розмір і терміни їх оплати.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передав Відповідачу квартири в будинку та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на них. Внаслідок чого за відповідачем було офіційно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №355131961 від 20 листопада 2023 року.
01 лютого 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про вступ в члени Кооперативу, на підставі якої його прийнято в члени ЖБК «КРІСТ» (Додаток №5 і №6 Позову).
13 березня 2023 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» по питанню другому порядку денного Протоколу №4 від 13 березня 2023 року вирішено: «Встановити вступний внесок для членів Кооперативу у розмірі 40,00 грн. (сорок грн. 00 коп.) за 1 кв.м. площі належного житлового та/або нежитлового приміщення або прав на нього зі строком сплати протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку. Рішенням Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» по питанню третьому порядку денного Протоколу №4 від 13.03.2023 року вирішено «Встановити цільовий внесок для членів Кооперативу у розмірі 45 000,00 грн. (сорок п'ять тисяч грн. 00 коп.) за 1 кв.м. площі належного житлового приміщення або прав на нього зі строком сплати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку.
18 березня 2023 року між сторонами укладено Договір №68-5 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК від 18 березня 2023 року.
Пунктом 2.7. Договору передбачено, що Учасник зобов'язується додаткового понад пай сплатити Кооперативу цільовий внесок у розмірі та строк, визначений рішенням Загальних зборів членів ЖБК. Пунктом 2.9. Договору передбачено, що у разі прийняття членського внеску Загальними зборами членів ЖБК Учасник зобов'язується сплатити Кооперативу членський внесок у розмірі та строк, визначений рішенням Загальних зборів членів ЖБК.
Згідно рішення Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ», оформленого Протоколом №4 від 13 березня 2023 року, відповідач зобов'язаний був сплатити цільовий внесок у розмірі 310 050,00 грн. - протягом 30 днів з моменту виставлення рахунку на оплату; вступний внесок у розмірі 1 632,00 грн. - протягом 14 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Заперечуючи проти позовних вимог у оскаржуваній частині рішення, відповідач не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті членських внесків та її розміру, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань.
Оскільки за правилами ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо сплати цільового та вступного внеску як такі, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, в той час як позивач підтвердив наявність у ОСОБА_1 такої заборгованості розрахунком, який останнім не спростований.
З урахуванням п.п. 2.7 та 2.8. Договору №68-5 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК від 18 березня 2023 року, цільовий та вступний внески сплачуються учасником додатково до пайового внеску, тобто є різними за своєю суттю та призначенням.
В той же час, під час реєстрації права власності відповідача на квартиру АДРЕСА_4 , підставою такої реєстрації зазначено саме довідку позивача про внесення пайового внеску в повному обсязі, а не цільового та вступного внесків, а тому така довідка, всупереч посиланням апелянта, не може бути врахована апеляційним судом як доказ фактичного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати саме цільового та вступного внесків.
Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання рішень Загальних зборів членів ЖБК «Кріст» та Договору, щодо сплати разового вступного внеску для членів Кооперативу у розмірі 1 632,00 грн., разового цільового внеску для членів Кооперативу у розмірі 310 050,00 грн., разового цільовий внеску ЖБК «КРІСТ» на приєднання електроустановок будинку до системи розподілу електричної енергії в розмірі 61 200,00 грн., разового цільового внеску ЖБК «КРІСТ» на проведення внутрішньобудинкових ремонтних робіт у будинку в розмірі 69 360,00 грн.
В той же час, відсутність доказів введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку, в якому знаходиться квартира апелянта, не спростовують його обов'язок виконати зобов'язання за договором №68-5 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК від 18 березня 2023 року.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
У відповідності до п. 6.1. Договору - за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.
Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку прострочення відповідачем сплати внесків за цим Договором більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів, відповідач сплачує Кооперативу штраф в розмірі 10% (десяти) відсотків від розміру відповідного пайового та/або іншого внеску, встановленого Загальними зборами членів Кооперативу.
Відповідно до п. 6.3. Договору у випадку прострочення відповідачем сплати внесків за цим Договором більше ніж на 40 (сорок) календарних днів, відповідач додатково сплачує Кооперативу штраф в розмірі 20% (двадцяти) відсотків від розміру відповідного пайового та/або іншого внеску, встановленого Загальними зборами членів Кооперативу.
Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку прострочення відповідачем сплати внесків за цим Договором більше ніж на 60 (шістдесят) календарних днів, відповідач додатково Кооперативу сплачує штраф в розмірі 30% (тридцяти) відсотків від розміру відповідного пайового та/або іншого внеску, встановленого Загальними зборами членів Кооперативу.
Відповідно до п. 6.5. у випадку прострочення відповідачем сплати внесків за цим Договором відповідач сплачує Кооперативу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від розміру відповідного пайового та/або іншого внеску, встановленого Загальними зборами членів Кооперативу.
Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи прострочення відповідача із сплати внесків для членів Кооперативу позивач має право вимагати сплати штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання, а отже доводи апелянта у цій частині розцінюються апеляційним судом критично і до уваги не приймаються.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, а зводяться до тлумачення норм права на розсуд апелянта.
Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскажуваній частині є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому рішення суду відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядалося.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова