"15" жовтня 2025 р. Справа № 363/5997/24
15 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи: ОСОБА_3
представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. В обґрунтування поданої заяви зазначила, що з 2009 року проживали з ОСОБА_5 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання вели спільне господарство, малий спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, а також всі свята проводили в колі рідних та друзів. ОСОБА_5 дуже тісно спілкувався з її сином та підтримував його порадами, допомагав в будівництві власного житла, оскільки його біологічний батько загинув ще у 2014 році. 01.11.2024 року нею було отримано сповіщення сім'ї, яким повідомлено, що молодший сержант ОСОБА_5 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 20.06.2024 року, зник безвісті 26.10.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу м. Селидове Покровського району Донецької області. Окрім того, зазначила, що факт спільного їх проживання, як чоловіка та дружини підтверджується актом про фактичне проживання № 278 від 06.11.2024 року складеним старостою Демидівського старостинського округу Димерської селищної ради села Демидів, фотокартками, а також показами свідків. Для отримання виплати грошового забезпечення у зв'язку зі зникненням безвісті ОСОБА_5 заявнику потрібно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Батьки ОСОБА_5 померли, а дітей він не мав. Заявнику відомо про існування родича другого ступеня споріднення, а саме рідної сестри - ОСОБА_3 . Посилаючись на викладене просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який зник безвісті під час захисту батьківщини 26.11.2024 року проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2009 року по 2024 рік.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
У черговому судовому засідання під час надання сторонами пояснень суду стало відомо про наявність обставин, які свідчать про наявність спору про право між заявником та заінтересованою особою ОСОБА_3 , а саме щодо належного ОСОБА_5 нерухомого майна, у зв'язку із чим на обговорення сторін було посталено питання про залишення заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу поданої в порядку окремого провадження без розгляду та роз'яснено на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Представник заявника у судовому засіданні щодо залишення заяви без розгляду заперечував та вважав за доцільне продовжити розгляд даної заяви. Заявник підтримала позицію представника.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвокат Гапека Т.В. у судовому засіданні зазначила, що дійсно між сторонами існує спір, а тому просила заяву залишити без розгляду. ОСОБА_3 підтримала позицію представника.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від представників заінтересованих осіб Міністерства оборони України та Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив в якому заначив, що обґрунтування заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідністю встановлення факту проживання однією сім'єю, як підставою для отримання грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця, свідчить про намір заявника набути «право», набуття якого діючим законодавством непередбачено. Така процесуальна поведінка заявника та обраний засіб захисту права вказують на наявність спору про право, а тому просив суд залишити заяву без розгляду.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2, 7 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 зазначала, що встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_5 їй необхідно для отримання виплати грошового забезпечення у зв'язку зі зникненням безвісті останнього.
Отже, встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є наслідком виникнення прав у заявниці на отримання грошового забезпечення відповідно до Порядку виплат грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання.
У свою чергу, ОСОБА_3 проти вимог ОСОБА_1 заперечує.
Окрім того, судом у судовому засіданні встановлено про наявність обставин, що свідчать про наявність спору про право між заявником та заінтересованою особою ОСОБА_3 , а саме щодо належного ОСОБА_5 нерухомого майна та представником ОСОБА_3 наголошено про доцільність залишення заяви без розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
При цьому, суд роз'яснює, що ОСОБА_1 має право подати відповідний позов на загальних підставах.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 293, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах.
Повний текст ухвали складений 16 жовтня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Ю. Котлярова