Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5007/25
Провадження № 2/279/2235/25
16 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/5007/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 25 серпня 2016 року. Від шлюбу мають спільних дітей : доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мотиви, за якими шлюб між сторонами має бути розірваний, полягають в тому, що їх сімейне життя з відповідачем не склалось, вони не зійшлися характерами, мають діаметрально протилежні, різні погляди на сімейні цінності та взаємовідносини, втратили почуття любові, розуміння та повагу один до одного. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, сім'я фактично розпалася. Вважає, що примирення є неможливим.
Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Дітей, після розірвання шлюбу, залишити проживати з нею. Після розірвання шлюбу залишити прізвище “ОСОБА_6 ".
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 серпня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано Коростенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис №274 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
За час перебування в шлюбі сторони мають малолітніх дітей:доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Солом'янським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис №3577 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ; сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Солом'янським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис №5627 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .
Спільне життя подружжя не склалося. Сторони втратили почуття любові, взаєморозуміння та взаємоповагу один до одного. Спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, подальше перебування у шлюбі та сумісне життя вважають неможливим, що є підставою для розірвання шлюбу між ними. Примирення не бажають.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного Кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Згідно зі частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями статті 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивач просить залишити їй прізвище "ОСОБА_6 ", то у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачем прізвища після розірвання шлюбу.
Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити, а шлюб розірвати.
Вирішуючи клопотання позивача щодо залишення проживання дітей після розірвання шлюбу з нею, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі частиною 1 статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільних дітей, судом вирішується лише питання про залишення їх проживання з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі вони проживають. В позовній заяві позивач зазначила, що з відповідачем вирішено питання про місце проживання дітей з нею. Відповідач вказаний довід не спростовує, матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дітей, а відтак суд дійшов висновку про залишення їх проживання разом із матір'ю.
Враховуючи принцип диспозитивності питання про розподіл судових витрат між сторонами не вирішувалось.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.29 ЦК України та ст. 104, 105, 110, 112, 113,160 Сімейного кодексу України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 серпня 2016 року Коростенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 274 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - “ ОСОБА_6 ».
Залишити проживати малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м.Добруш, Республіка Білорусь, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Коростень, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ