Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4011/25
Провадження № 2/279/1825/25
15 жовтня 2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Райвахівською Л.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №279/4011/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, до територіальної громади в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
30.06.2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся адвокат Дубенчук Михайло Вікторович.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - спадкодавець за законом - ОСОБА_2 .
На початку 2024 року позивач випадково виявила по місцю проживання свого батька оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.
Після смерті спадкодавця за законом відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 3,34 га на території Щорсівської сільської ради Коростенського району, Житомирської області.
Станом на сьогоднішній день територіально спадкове майно знаходиться на території Ушомирської ОТГ Житомирської області, тому остання є відповідачем по справі, так як у порядку передбаченому чинним законодавством України за умови неприйняття позивачем спадщини має право за певних умов право на спадкове майно, так як інші спадкоємці за заповітом відсутні. Також зазначає, що до участі в справі в якості відповідача нею не залучається гр. ОСОБА_3 , яка проживала з її батьком, так як остання в контексті сімейного кодексу не має родинних зв'язків із її батьком.
Підставою пропуску строків звернення до нотаріуса після виявлення державного акту на право власності на земельну ділянку послугувало те, що 24 лютого 2022 року розпочалось широкомасштабне військове вторгнення рф на територію України, на території України був введений військовий стан, який продовжується кожних три місяця і нині. Систематично на території Житомирської області об'являються повітряні тривоги. Всі ці обставини перешкодили їй вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась з моменту смерті спадкодавця, тому що вважала, що останній не мав жодного майна на праві власності. Звернення до нотаріуса після смерті протягом 6 місяців з цієї причини не відбулося, так як заведення спадкової справи коштує для позивача значних коштів та заводити її або заводити на той час не було сенсу, знаючи, що відсутнє будь-яке спадкове майно.
Звернувшись в травні 2024 року до нотаріуса, останній роз'яснив, що нею пропущено строк написання заяви про прийняття спадщини та рекомендував звернутись до суду за захистом своїх прав.
З огляду на зазначені обставини звернулась до суду для визначення їй додаткового строку тривалістю 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця за законом - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче засідання.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2025 року, правом подачі відзиву на позов не скористався.
Третя особа ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримала 10.07.2025 року.
15.07.2025 року представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що у прийнятті рішення по справі покладається на розсуд суду.
21.07.2025 року представник третьої особи направив до суду повідомлення про їх перейменування на відділ №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області без статусу юридичної особи та про розгляд без їх участі.
Сторона позивача у позовній заяві просить розгляд справи проводити без їх участі.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.07.2025 року підготовче судове засідання було відкладено на 25.08.2025 року об11:00 год. у зв'язку із надходженням до суду від представника позивача 21.07.2025 року заяви про уточнення позовної заяви. Копію уточненої позовної заяви у редакції від 21.07.2025 року направлено сторонам, одночасно роз'яснено відповідачу право на подачу відзиву на позов відповідно до вимог ст.178 ЦПК України. Третій особі роз'яснено право на подачу пояснень щодо позову.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.08.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 15.10.2025 року.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спірні правовідносини регулюються 6 книгою "Спадкове право" Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 45 років в с.Граби Коростенського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , про що у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 15.07.2015 року зроблено актовий запис № 22.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло, зокрема, право власності на земельну ділянку, загальною площею 3,34 га, яка розташована на території Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №139381, виданого 02.09.2004 року Коростенською РДА.
З довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 521 від 31.10.2019 року вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований та постійно проживав на день смерті в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті були зареєстровані і постійно проживали: співмешканка - ОСОБА_3 , 1966 року народження, син співмешканки - ОСОБА_4 , 1989 року народження, дочка співмешканки - ОСОБА_5 , 2002 року народження.
Позивач ОСОБА_1 відноситься до спадкоємців першої черги по закону після смерті ОСОБА_2 . Ступінь родинного зв'язку ОСОБА_1 із її спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 08.09.1993 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00045276546 від 30.05.2024 року.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
Зазначене свідчить про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв'язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. Відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця.
Згідно зі ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Досліджуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд має враховувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таку позицію послідовно дотримується у своїй практиці Верховний Суд, зокрема у справі № 172/888/18 у постанові від 30.07.2020 року.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У цій справі шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 13.01.2016 року, а позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише 30 травня 2024 року.
Поважність причин пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини обґрунтовується тим, що позивач не була обізнана про існування будь-якого спадкового майна після смерті батька. Також зазначає, що звернення до нотаріуса після смерті спадкодавця протягом шести місяців з цієї причини не відбулося, так як заведення спадкової справи коштує для позивача значних коштів та заводити її на той час не було сенсу, знаючи, що відсутнє будь-яке спадкове майно.
Крім того, зазначає, що підставою пропуску строків звернення до нотаріуса після виявлення державного акту на право власності на земельну ділянку послугувало те, що 24 лютого 2022 року розпочалось широкомасштабне військове вторгнення рф на територію України, на території України був введений військовий стан, який продовжується кожних три місяця і нині. Систематично на території Житомирської області, об'являються повітряні тривоги. Разом з тим, істотні, непереборні обставини мають бути наведені та підтверджені особою, яка пропустила строк, саме у період, встановлений для прийняття спадщини, тобто з 13.07.2015 по 13.01.2016 року. Тому суд відхиляє посилання позивачки на воєнний стан як поважність причин пропущення строку.
Суд, дослідивши зміст позовної заяви та долучені до неї докази дійшов висновку, що позивачем не наведено жодної обставини, яка була об'єктивною та непереборною перешкодою, та з якою закон пов'язує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, тобто не встановлено наявність істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини упродовж строку, визначеного законом.
Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Наведені у позовній заяві обставини не відносяться до таких, що дають підстави для застосування ч.3 ст.1272 ЦК України.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як необізнаність особи про наявність спадкового майна, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Тобто, необізнаність спадкоємця про наявність спадкового майна на час смерті спадкодавця та упродовж строку прийння спадщини саме по собі не вважається поважною причиною для надання додаткового строку для прийняття спадщини. Суд може надати додатковий строк лише у випадку, якщо особа довела наявність об'єктивних, непереборних, істотних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 року у справі № 638/16540/20 та постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 161/17389/23.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку відсутністю поважних причин для надання додаткового строку прийняття спадщини у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати у справі відповідно дост.141 ЦПК України, вважати понесеними позивачем.
Керуючись ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 13.01.2014 року Коростенським РС УДМС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - Територіальна громада в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 11571, с.Ушомир, вул.Березюка (ст.н. Малишева), буд. 15, Коростенський район, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 04348131.
Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул. І. Франка, 5, Житомирська обл.
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ