Справа № 296/11501/25
1-кс/296/5078/25
Іменем України
про застосування запобіжного заходу
10 жовтня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого- ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костівці Брусилівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001316 від 18 липня 2025 року,-
10.10.2025 до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001316 від 18 липня 2025 року.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001316 від 18 липня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2025 близько 11 годи. 30 хв., реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автомобілі «УАЗ» із д.н.з. НОМЕР_1 прибули в лісовий масив поблизу сіл Ставище та Високе Брусилівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, а саме у виділи №№ 2 та 9 кварталу № 2 Брусилівського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК», де діючи за попередньою змовою групою осіб, у порушення вимог ст.ст. 64, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 3, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, діючи незаконно, за допомогою заздалегідь підшуканих знарядь - двох бензопил марки «STIHL», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 41 дерева, а саме:
- 2 сироростучих дерев породи сосна та 1 сухостійного дерева породи сосна у виділі №2 кварталу №2 Брусилівського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК»,
- 36 сироростучих дерев породи береза та 2 сироростучих дерев породи осика у виділі №9 кварталу № 2 Брусилівського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК», спричинивши шкоду державним та громадським інтересам в розмірі 224 648 грн 36 коп., яка у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що згідно примітки 2 ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
В подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою, завантаживши незаконно зрубані дерева до автомобіля «УАЗ» із д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили їх перевезення з місця їх незаконної порубки до земельної ділянки поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
О 22 год. 00 хв. 09.10.2025 в порядку ст. 208 КПК України затримано: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
10.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконній порубці дерев у лісі та перевезенні незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому. При цьому додавши, що саме ОСОБА_5 є організатором кримінального правопорушення, що зафіксовано НСРД, що додані до клопотання. З 23.08.2025 зафіксовано до 12 виїздів цієї команди на порубку лісу.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду клопотання пояснив, що є Фізичною особою підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 має неповнолітню дитину, яку виховує після розлучення з дружиною, має поганий стан здоров'я (гіпертонічна хвороба) , а тому просить на застосовувати до нього такий суворий запобіжний захід, як тримання під вартою, обмежитись нічним домашнім арештом.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 також просила слідчого суддю врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та відсутність доведених ризиків застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання, додані захисником докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12025060000001316 від 18 липня 2025 року де одним з підозрюваних за ч. 4 ст. 246 КК України є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001316 від 18 липня 2025 року є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, та підтверджується в своїй сукупності доказами, що долучені до клопотання, а саме:
- протоколом огляду місця події від 09.10.2025 проведеним у виділах №№2 та 9 кварталу №2 Брусилівського лісництва ДП «Коростишівський лісгосп АПК»;
-матеріалами ДП «Коростишівський лісгосп АПК» щодо розрахунку збитків спричинених незаконною порубкою дерев у виділах №№2 та 9 кварталу №2 Брусилівського лісництва;
-протоколом обшуку від 09.10.2025 проведеного за адресою: Житомирський р-н, с. Костівці, вул. Центральна, 26;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
-протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2025, ;
-иіншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Щодо наявності ризиків.
Прокурор вказує, що наявні всі 5 ризиків, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого в даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Так злочин, що інкримінується ОСОБА_5 карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років, тобто це тяжкий злочин, а тому ризик переховування існує.
Також слідчий суддя вважає, що на цьому етапі існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так слідством ще не проведені всі огляди місця події - місця вчинення незаконних порубок дерев .
Таким чином, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 може вчиняти спроби знищити сліди злочинів, зокрема пні незаконно зрубаних дерев, а також може знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
Ризики передбачені п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на свідків та потерпілих, перешкоджання іншим чином знайшов своє відображення в тому, що ОСОБА_5 має об'єктивну можливість шляхом погроз, залякування чи шантажу примусити свідків, які наразі йому відомі - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , змінити показання та відмовитися їх надавати .
Крім того, повне коло співучасників органом досудового розслідування достовірно не встановлене. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби конспірації.
Також існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень, зокрема і за ст.246 КК України. На це вказує те, що НСРД зафіксовано неодноразові факти виїзду ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками злочину на порубку лісу, цілком ймовірно, що це є джерелом отримання доходу.
Отже, всі ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України дійсно існують, при цьому, на цій стадії кримінального провадження вони мають бути обгрунтованим, а не такими, що вже існують чи реально підтверджені доказами.
Разом з цим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного з врахуванням його особи.
Так слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 є молодим, працездатним чоловіком, має міцні соціальні зв'зки (в нього є матір, неповнолітня дитина), він офіційно зареєстрований ФОП, має постійне місце реєстрації, позитивну характеристику з місця проживання, раніше не судимий. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний має юридичну освіту та цілком розуміє, наслідки.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку застосування найсуворішого, винятковим запобіжного заходу - тримання під вартою, з урахуванням усіх досліджених слідчим суддею доказів є невиправданим, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.
Клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному - задовольнити.
Так на переконання слідчого судді, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді застави оскільки домашній арешт по суті теж є обмеження мові але не таким суворим як тримання під вартою.
За приписами ч.1,2 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, його спосіб життя, рід занять та шкоду, яка інкримінується у даному кримінальному провадженні (224 648 грн 36 коп.) та вважає, що заставу слід визначити в розмірі 74 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 224072 (двісті двадцять чотири тисячі сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде необхідним та достатнім в даному конкретному випадку та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у разі внесення такого розміру застави.
В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки у разі внесення застави:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із села Костівці Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до УДМС України в Жмитомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч.6 ст.182 КПК України).
Також підозрюваному необхідно роз'яснити положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України якими передбачено наслідки невиконання обов'язків
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави залишити без задоволення.
Клопотання сторони захисту про обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 задовільнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 74 (сімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 224072 (двісті двадцять чотири тисячі сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Застава має бути внесена протягом п'яти днів.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із села Костівці Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до УДМС України в Жмитомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити до 10 грудня 2025 року (включно).
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду, негайно.
З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Підозрюваному роз'яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 15.10.2025 о 13-55 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1