справа 278/4992/25
16 жовтня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути із останнього заборгованість в сумі 36 433,28 грн.
Разом із тим, від ВОМІРПМ УДМС України в Житомирській області до суду надійшла інформація згідно із якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Законодавством вказані правовідносини врегульовано наступним чином.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ч. 1 ст. 46 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов (п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України).
Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ст. 25 ЦК України).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим, тобто мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року). При цьому норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовано зазначені правовідносини, та усталеною судовою практикою з цього приводу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі із огляду на те, що на момент вирішення судом питання про відкриття провадження у цій справі відповідач ОСОБА_1 помер і не має цивільної процесуальної правосуб'єктності. Відтак, відповідно до наведеної судової практики відмова у відкритті провадження у цьому випадку є обов'язком суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цій цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 16 жовтня 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький