Справа № 276/206/21
Провадження по справі 1-кп/276/5/25
15 жовтня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень, Коростенського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, немаючого на утриманні інших осіб, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162 та ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження №12020060140000276,
У провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
15.10.2025 прокурор подав до суду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162 та ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а саме за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк від 3 до 6 років.
21.08.2025 Хорошівським районним судом Житомирської області обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.10.2025, однак, судовий розгляд до закінчення дії запобіжного заходу неможливо завершити, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мали місце на час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу продовжують існувати.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Доказом існування ризику того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватись від суду, є те, що обвинувачений до застосування запобіжного заходу ухилявся від явки до суду, про поважність причин своїх неявок, а також про своє місце знаходження ні сторону обвинувачення ні суд не повідомляє.
Доказом існування ризику того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні є те, що свідки проживають з ним в одному селі Калинівська Житомирського району та раніше йому знайомі, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість впливати на свідків та потерпілого, шляхом застосування фізичного насильства або погрози його застосування, шантажем, психічним впливом або підкупом. Також докази на час розгляду кримінального провадження не досліджувались, свідки і потерпілі не допитувались.
Доказом існування ризику того, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що він офіційно ніде не працює, що дає підстави вважати, що єдиним джерелом доходів останнього є зайняття злочинною діяльністю.
Крім того, ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, злочин вчинив одразу після звільнення з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні корисливі злочини.
На підставі вказаного, прокурор вважає, що обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, виконання підозрюваним, покладеним на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.
ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили щодо обрання обвинувачениму запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати до підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, захисника, пояснення обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ч.4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Встановлено, що на розгляді Хорошівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162 та ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення копіями документів та свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому правопорушень.
В ході розгляду указаного кримінального провадження обвинувачений з 2021 року самостійно жодного разу не з'являвся до суду, хоча знав про розгляд справи судом, за місцем постійного проживання був відсутній, його місцезнаходження невідоме, у зв'язку з чим його було оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, при цьому судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обвинувачений не працює, за місцем реєстрації не проживає, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та зважаючи на вищевикладені обставини, враховуючи молодий вік і стан його здоров'я, а також умисну неявку обвинуваченого до суду, що має тривалий характер, у зв'язку з чим він тричі оголошувався у розшук, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу зможе надалі переховуватися від суду, а також впливати на потерпілих та свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
На даний час продовжують існувати вказані вище ризики.
Підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. У обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Враховуючи вищезазначене, запобіжний захід підлягає продовженню.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не заважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, який немає постійного заробітку, дані про його особу, встановлені судом ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також враховуючи, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, встановити розмір застави відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на думку суду, буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.3 ст. 199 КПК України, та вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.12.2025, включно, із можливістю внесення застави.
Керуючись ст.176 - 178, 183, 194, 331, 369-372, КПК України, суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який рахувати з дня постановлення ухвали, а саме до 15 грудня 2025 року.
Строк дії ухвали встановити до 15 грудня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Хорошівського районного суду Житомирської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та, у такому випадку, покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Коростень Житомирської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваному прокурор;
- у разі наявності, здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, про що документально повідомити суд.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 15 грудня 2025 року (включно).
Попередити обвинуваченого, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 16.10.2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1