Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 р. справа № 520/19629/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, адміністративний орган, контролюючий орган, владний суб'єкт, ГУ ДПС, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2025 р. №12698448/35590228; 2) зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкову накладні № 28 від 09.05.2024 року фактичною датою її подання (далі за текстом - Спірна податкова накладна).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2025 р. №12698448/35590228. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» (ідентифікаційний код - 35590228) податкову накладну № 28 від 09.05.2024 року фактичною датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» (ідентифікаційний код - 35590228, місцезнаходження - вул. Шевченка, буд. 164, м. Харків, 61033) 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Представник позивача 02.10.2025р. подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення по справі № 520/19629/25 в якому стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (Код ЄДРПОУ ВП 43983495) та ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (Код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «АСТЕР-М» (Код ЄДРПОУ: 35590228) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025р. прийнято до провадження заяву представника позивача від 02.10.2025р. про ухвалення додаткового рішення у справі №520/19629/25. Запропоновано Головному управлінню ДПС у Харківській області та Державній податковій службі України протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду клопотання із запереченнями щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу (у разі наявності підстав для такого зменшення).
Відповідачем, Головним управлінням ДПС у Харківській області, 14.10.2025р. до суду подані заперечення, у яких зазначено, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не можуть бути повністю відшкодовані, оскільки вони явно не співрозмірні зі складністю справи та ціною позову. Відсутні належні первинні документи (договір, акти наданих послуг, платіжні документи), які б підтверджували фактичне понесення витрат, обсяг та зміст виконаних адвокатом робіт, витрачений час та необхідність наданих послуг. Крім того, відповідач звертає увагу, що відповідно до практики Верховного Суду та положень ст. 134, 139 КАС України, для визначення розміру відшкодування суд повинен оцінювати співмірність витрат із складністю справи, фінансовим станом сторін та реальністю понесених витрат. Оскільки у заяві позивача відсутні обґрунтовані дані щодо розрахунку гонорару, відповідач вважає, що суд має зменшити суму відшкодування або відмовити у її задоволенні.
Вирішуючи питання з приводу розподілу судових витрат в частині видатків на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що правила згаданого розподілу унормовані, насамперед, приписами ст.ст.132-143 КАС України.
Так, згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії співмірності, пропорційності, обґрунтованості, вимушеності, розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката сформульовані законодавцем у положеннях ч.5 ст.134 та ч.9 ст.139 КАС України.
Тому, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, на зміст складових елементів верховенства права та на неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони (у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи); 5) пов'язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (у тому числі чи міг результат вирішення справи вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес); 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом розв'язання спору; 10) висловленою з даного приводу правовою позицією відповідача.
При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги, що у силу правового висновку додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №910/12876/19: 1) Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно); 2) При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Також у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі №380/3142/20: 1) в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором; 2) розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо; 3) Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат; 4) у силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; 5) Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; 6) при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Окрім того, за правовими висновками постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19): 1) документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, але суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо; 2) Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим; 3) При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 4) Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.
Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу будь-якого (у тому числі і фіксованого) розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді або досягнення домовленості з приводу обчислення розміру гонорару за іншими складовими не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді обтяження відповідача обов'язком відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.
Таке тлумачення змісту наведених норм права повністю корелюється із правовими висновками постанови Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1320318, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3847, Договір №14/07-1 від 14.07.2025р. про надання правової допомоги, акт від 02.10.2025р. приймання-передачі наданих юридичних послуг, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №547437 від 31.07.2025р. на суму 14.000,00 грн (призначення платежу - попередня оплата за договором 14/07-1 від 14.07.2025р.
Відповідно до п. 1. Договору в порядку і на умовах, визначених цим договором Адвокат приймає доручення на: ознайомлення з документами первинного бухгалтерського обліку, договорів, звітних а також інших документів, складання на їх основі позовної заяви щодо: визнання протиправними і скасування Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12698448/35590228 від 01.04.2025 р., а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування податкову накладну № 28 від 09.05.2024 року фактичною датою її подання; визнання протиправними і скасування Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12698447/35590228 від 01.04.2025 р., а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування податкову накладну № 29 від 09.05.2024 року фактичною датою її подання; складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин, подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду в тому числі представництво інтересів Клієнта у Харківського окружного адміністративного суду, складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин (далі - Доручення), а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатові гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до п. 6.2. Договору Клієнт сплачує на користь Адвоката гонорар в якості оплати послуг Адвоката в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн. 00 коп.) в такому порядку: 14 000,00 грн. (чотирнадцять тисяч грн. 00 коп.) сплачується Клієнтом протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання даного Договору; залишок суми в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) сплачується протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду на користь Клієнта на підставі наданого Адвокатом Акту приймання-передачі наданої правової допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У даному конкретному випадку майновий інтерес заявника у межах спірних правовідносин полягав у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної №28 від 09.05.2024 року на суму 4.092,00грн. (у в тому числі ПДВ - 682,00грн.).
Указана арифметична величина і є вартісним розміром майнового інтересу заявника у межах спірних правовідносин.
Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що спір не є складним як за обсягом доказів, так і за природою суджень суб'єкта владних повноважень, котрі були покладені в основу оскарженого рішення; причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об'єктивно не вимагали вжиття значних зусиль для з'ясування справжніх обставин фактичної дійсності, вивчення змісту належних норм права, спростування мотивів суб'єкта владних повноважень.
Справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що майновий інтерес позивача у межах спірних правовідносин обмежувався сумою податкової накладної №28 від 09.05.2024 року на 4.092,00 грн, з яких ПДВ становить лише 682,00 грн.
Оскільки предмет спору є відносно незначним, а спір не вимагав складного з'ясування обставин чи значних зусиль для дослідження доказів, заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10.000 грн явно не є співмірною із предметом спору.
Підсумовуючи викладене та зважаючи на результати розгляду справи, суд приходить до висновку, що справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума 682,00 грн, що відповідає 100% ПДВ, сплаченому позивачем за податковою накладною №28 від 09.05.2024 року.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 139, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» (ідентифікаційний код - 35590228, місцезнаходження - вул. Шевченка, буд. 164, м. Харків, 61033) 682,00 грн (шістсот вісімдесят дві гривні 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Роз'яснити, що рішення суду підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Сліденко