Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 р. Справа № 520/23188/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 204750018656 від 16.01.2025 про відмову в перерахуванні пенсії - переходу на інший вид пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ 14099344) та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року про перехід з пенсії за віком та здійснити з 09.01.2025 р. переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 11.06.2000 р. по 14.03.2012 р., з 15.03.2012 р. по 12.11.2017 р., з 13.11.2017 р. по 31.12.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ПФУ в Донецькій області протиправно не зараховано до стажу державної служби з 11.06.2000 р. по 14.03.2012 р., з 15.03.2012 р. по 12.11.2017 р., з 13.11.2017 р. по 31.12.2024 періоди роботи в органах державної податкової служби та не призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачам до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.
Представником відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.08.1986 ОСОБА_1 працювала з 04.05.2000 в Державній податковій інспекції та прийняла присягу державного службовця. 01.07.2000 присвоєно персональне звання “Інспектор податкової служби ІІ рангу», 12.07.2004 присвоєно спеціальне звання “Інспектор податкової служби І рангу». Зазначені періоди роботи не підлягають зарахуванню до стажу державної служби. До стажу державної служби зараховано період роботи з 04.05.2000 по 30.06.2000. Стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить 01 місяць 27 днів.
Представником відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання не повідомлено.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як отримувач пенсії за віком відповідно Закону України №1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з 15.12.2023.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 204750018656 від 16.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою № 174 від 09.01.2025 про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІI. Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного інспектора відділу податкових сервісів та звітності індустріальної державної податкової інспекції Головного управління ДПС У Харківській області. Згідно трудової книжки 04.05.2000 прийнята присяга державного службовця, а 01.07.2000 присвоєно звання інспектор податкової служби ІІ рангу. З урахуванням вищезазначеного до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних катеторій посад державних службовців, зараховано період з 04.05.2000 по 30.06.2000, що становить 1 місяць, 27 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону № 889. Оскільки ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтео 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 має менше як 20 років стражу роботи, прийнято рішення відмовити в проведенні перерахунку - перехід на інший вид пенсії згідно заяви № 174 від 09.01.2025.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 204750018656 від 16.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 10 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІ (далі Закон № 889-VІІ), згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (1993 року) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (1993 року) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01.05.2016 (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01.05.2016), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для отримання права на пенсію державного службовця особами, які станом на 01.05.2016 мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державної служби, та особами, які станом на 01.05.2016 мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01.05.2016, є досягнення пенсійного віку, зокрема, чоловіками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 (чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ установлюються такі категорії посад державних службовців, перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади; друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади; шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.
Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.08.1986, ОСОБА_1 з 04.05.2000 р. по 14.03.2012 р., з 15.03.2012 р. по 12.11.2017 р., з 13.11.2017 р. по 20.08.2019, з 21.08.2019 по 21.12.2020, з 22.12.2020 по 31.12.2024 займала відповідні посади в державних податкових інспекціях, віднесені до державної служби.
Протягом вказаного періоду позивачу присвоювалися спеціальні звання, що також підтверджено записами трудових книжок.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент присвоєння рангів позивачу) посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Згідно з пунктом 9 "Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
Відповідно до пункту 4 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Таким чином, посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, а саме: присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-275а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, Закону № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, сформульований за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, у справі, що розглядається, спір також стосується зарахування до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, то суд враховуючи також Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, приходить до висновку про те, що, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року справа № 586/965/16-а, 18 березня 2021 року справа № 500/5183/17.
Отже, спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України №306.
Таким чином, пенсійний фонд протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи в органах податкової служби.
Зважаючи на що, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 204750018656 від 16.01.2025 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку, а спірні періоди на відповідних посадах в державних податкових інспекціях підлягають зарахуванню до стажу державної служби ОСОБА_1 .
Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі №440/7698/24.
З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов'язок зарахування до страхового стажу періодів роботи, віднесених до державної служби, та призначення пенсії, слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1», заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, а також призначення пенсії за віком.
Зміст постанови правління ПФУ №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.
Заяви про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», подану позивачем через засоби веб-портал ПФУ 09.01.2025, за принципом екстериторіальності було передано відповідачу (ГУПФУ в Донецькій області), за результатами розгляду яких у перерахунку позивачу пенсії за віком було відмовлено.
Зважаючи, що у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено Головним управлінням ПФУ в Донецькій області, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Харківській області, для її виплати, суд вважає за необхідне, виходячи за межі позовних вимог, зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року про перехід з пенсії за віком, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 01.07.2000 р. по 14.03.2012 р., з 15.03.2012 р. по 12.11.2017 р., з 13.11.2017 р. по 20.08.2019 р., з 21.08.2019 р. по 21.12.2020 р., з 22.12.2020 р. по 31.12.2024 р.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині, пред'явлені до ГУ ПФУ в Харківській області, не підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.06.2000 року, в той же час представник відповідача у відзиві зазначає, що позивачу зараховано період роботи до 30.06.2000 року, а тому в цій частині позовні вимоги не порушені, та як наслідок не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов?язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 09.01.2025 р. переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 204750018656 від 16.01.2025 про відмову в перерахуванні пенсії - переходу на інший вид пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року про перехід з пенсії за віком, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 01.07.2000 р. по 14.03.2012 р., з 15.03.2012 р. по 12.11.2017 р., з 13.11.2017 р. по 20.08.2019 р., з 21.08.2019 р. по 21.12.2020 р., з 22.12.2020 р. по 31.12.2024 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ 13486010).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Пасечнік О.В.