Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 р. №520/22760/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області про відмову у призначенні пенсії за віком №205150004588 від 04.07.2025.
2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 періоди роботи періоди роботи в колгоспі «Победа» з 1989 по 12.05.1996, періоди роботи в КСП «Победа» з 13.05.1996 по 01.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.06.1990 та архівної довідки від 16.06.2025 № 248/01-13.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №205150004588 від 04.07.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
За розглядом звернення позивача Головним управлінням ПФУ у Львівській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії №205150004588 від 04.07.2025.
Згідно отриманого оскаржуючого рішення вбачається, що страховий стаж заявника становить 31 рік 05 місяці 11 днів.
До страхового стажу не зараховані наступні періоди роботи:
- період роботи в колгоспі "Победа" з 1989 по 12.05.1996, згідно трудової книжки НОМЕР_2 та архівної довідки № 248/01-13 від 16.06.2025, оскільки в архівній довідці по батькові заявниці вказано не повністю.
- період роботи в КСП "Победа" з 13.05.1996 по 01.02.2001, згідно трудової книжки НОМЕР_2 та архівної довідки № 248/01-13 від 16.06.2025, оскільки в трудовій книжці при звільненні з роботи відсутній підпис відповідальної особи, а в архівній довідці по батькові заявниці вказано не повністю.
Вважає, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Львівській області №205150004588 від 04.07.2025 є незаконним та необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, у звязку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон України №1788) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон України №1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 10.06.1990 містяться запис №1 про прийняття у члени колгоспу "Побєда" з 20.06.1989; запис № 4 про звільнення позивача з псп "Побєда" - 01.02.2001 року.
Як зазначалось, підставою не зарахування до загального стажу вказаного періоду роботи позивача було те, що в трудовій книжці при звільненні з роботи відсутній підпис відповідальної особи.
З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
З наведеного вбачається, що позивач не може надати будь-які інші документи для підтвердження трудової діяльності, окрім тих, що містяться в матеріалах справи та були надані при зверненні за призначенням пенсії.
Відсутність запитуваних документів, за наявності запису у трудовій книжки, не може бути підставою позбавлення позивача страхового стажу за вказаний період.
Як вже було зазначено судом раніше, на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Також необхідно звернути увагу на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 17.07.2018 у справі №220/989/17: «Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці».
Наведена позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, а також в постанові від 09.08.2019 у справі №654/890/17.
Крім того, постанова Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а містить наступні висновки: «…формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист».
Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі згідно архівної довідки № 248/01-13 від 16.06.2025, суд зазначає наступне.
Суд не виключає того, що при заповненні довідки дійсно не зазначено по-батькові позивача.
Разом з цим, слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачкою документів про призначення пенсії було недостатньо, то територіальне управління Пенсійного фонду України мало всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивачки, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Суд зазначає, що в невказання по батькові заявниці повністю у архівній довідці не може бути підставою для незарахування трудового стажу, оскільки це є надмірним формалізмом та вказана помилка не може нівелювати відомості інших документів, позбавивши позивачку права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим, суд не бере до уваги посилання відповідачів на те, що у архівній довідці по батькові заявниці вказано не повністю.
Також суд зазначає, що згідно трудової книжки колгоспника від 10 липня 1990 року НОМЕР_2 вбачається період роботи позивача з 20.06.1989 по 01.02.2001 у колгоспі "Побєда" (КСП "Побєда", приватне сільське господарство "Побєда").
А тому, суд дійшов висновку, що вищевказаний страховий стаж позивача підлягає зарахуванню.
Отже, суд вважає, виходячи за межі позовних вимог, що належним та допустимим способом захисту прав позивача є визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком №205150004588 від 04.07.2025 та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі «Победа» з 20.06.1989 по 12.05.1996, періоди роботи в КСП «Победа» з 13.05.1996 по 01.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.06.1990 та архівної довідки від 16.06.2025 № 248/01-13.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком №205150004588 від 04.07.2025.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі «Победа» з 20.06.1989 по 12.05.1996, періоди роботи в КСП «Победа» з 13.05.1996 по 01.02.2001 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.06.1990 та архівної довідки від 16.06.2025 № 248/01-13.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривні 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 16.10.2025 року.
Суддя Пасечнік О.В.