Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Іменем України
(додаткове)
15 жовтня 2025 року справа №520/830/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах
відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-
рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ДІШ Україна") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2024 №00705440702.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №520/830/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" (вул. Професора Отамановського, 63, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 35247444) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495), про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 19.12.2024 №00705440702. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна? за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судовий збір у розмірі 24 224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Представником позивача за допомогою системи "Електронний суд" надіслано заяву про вирішення питання щодо судових витрат, а саме - стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
Відповідач - ГУ ДПС у Харківській області за допомогою системи "Електронний суд" надіслав заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в якій просить відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат у даній справі та вказує, що вимога з приводу стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС витрат є такою, що не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, а також принципам справедливості та пропорційності.
Дослідивши заяву про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та матеріали справи, судом враховано наступне.
Положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано належним чином завірені копії:
- договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №2024/10/01 від 15.10.2024;
- додатку №2 до Договору №2024/10/01 від 15.10.2024;
- рахунку №113 від 24.12.2024;
- платіжної інструкції №5021 від 27.12.2024;
- рахунку №35 від 02.05.2025;
- акту про надання правничої допомоги №50 від 05.05.2025 за договором про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №2024/10/01 від 15.10.2024.
З наданих документів встановлено, що між позивачем (як замовником) та Адвокатським об'єднанням «Роланд» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від від 15.10.2024 №2024/10/01, відповідно до якого адвокатське об'єднання надає замовнику юридичні послуги з питань, що виникають у замовника під час здійснення його господарської діяльності, а замовник приймає послуги та оплачує їх. Перелік послуг, обсяги, строки виконання, вартість, форма звітності визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб замовника під час здійснення його господарської діяльності та зазначаються у додатку до договору.
Сторонами договору складено та підписано додаток від 06.12.2024 №2 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №2024/10/01 від 15.10.2024, відповідно до якого адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати правничу допомогу, здійснити представництво та захист інтересів позивача у Харківському окружному адміністративному суді щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 08.10.2024 №00571320702.
Також, сторонами договору складено та підписано акт про надання правничої допомоги №50 від 05.05.2025 за договором про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №2024/10/01 від 15.10.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить - 80 000,00 грн.
За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 стаття 77 КАС України).
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало зусиль адвоката співмірних з заявленою сумою адвокатських витрат.
Також, на думку суду, опрацювання документації, а також документів щодо адміністративного оскарження спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення та підготовка позовної заяви, як і подання її через підсистему "Електронний суд", входить до процесу складання позовної заяви.
Відтак, оцінивши наявні у матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для даної справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір у сумі 80 000,00 грн є надмірним.
Виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 20 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 520/830/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІШ Україна" (вул. Професора Отамановського, 63, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 35247444) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
У задоволені решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА