Справа № 500/3909/25
16 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Радібова Інна Олексіївна, звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 2), у якому просив ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2025 № 2974/03-16 від 30.04.2025 (протокол № 1) в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 1993 року по 2008 рік трактористом в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192350010526 від 13.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту З частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, періоди його роботи трактористом: з 1993 року по 01.03.2000 року в колгоспі "Відродження" (у 1997 році реорганізовано у селянську спілку "Відродження"); з 01.03.2000 по 01.12.2006 в ТОВ "Тарасівка"; з 10.04.2007 по 23.09.2008 в ТОВ "Тарасівка"; з 24.09.2008 по 11.12.2013 в ТОВ "Благодар-Агро", з 29.04.2014 по 17.10.2014 в ТОВ "Благодар-Агро"; з 22.03.2016 по 16.03.2020 в ТОВ "Благодар-Агро" та повторно розглянути заяву від 06.05.2025 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 2974/03-16 від 30.04.2025 (протокол № 1) позивачу відмовлено в підтвердженні стажу роботи (в період роботи з 1987 року по 2008 рік в колгоспі "Відродження" та СТВО "Тарасівка" на посаді "тракторист"), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Після чого, 06.05.2025 позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровській області йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Такі рішення про відмову Головного управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у встановлений судом строк, подало відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Таким чином, основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу не менше 30 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не менше 20 років. Вік позивача - 55 років. Страховий стаж - 27 років 04 місяці 23 дні. Пільговий стаж - відсутній. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу (арк. справи 70 - 75).
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористалось, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не зверталось.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 04.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду належним чином засвідчених доказів, які долучені до позовної заяви та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів всіх письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви. У вказаний строк позивач виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 21.07.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам через електронний кабінет 21.07.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 16.10.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на період воєнного стану з урахуванням розумних строків розгляду, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 55 років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Комісія з питань підтвердження стажу) № 2974/03-16 від 30.04.2025 (протокол № 1) позивачу відмовлено в підтвердженні стажу роботи (в період роботи з 1987 року по 2008 рік в колгоспі "Відродження" та СТВО "Тарасівка" на посаді "тракторист"), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (арк. справи 18 - 19).
Відповідно до вказаного рішення Комісії з питань підтвердження стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення не зазначена) ОСОБА_1 працював з 14.02.1991 по 01.03.2000 в колгоспі "Відродження" шофером. З 01.03.2000 по 01.12.2006 та з 10.04.2007 по 23.09.2008 у СТОВ "Тарасівка" трактористом. В трудовій книжці відсутні відомості про виконання заявником трудової участі за період роботи в зазначених господарствах. У період з 20.12.1988 по грудень 1990 військова служба (згідно записів військового квитка). З 19.01.2007 в Єдиний державний реєстр внесено запис, щодо проведення державної реєстрації припинення у зв'язку з ліквідацією колгоспу "Відродження", а з 30.08.2011 - щодо припинення за судовим рішенням СТОВ "Тарасівка". Документи ліквідованих господарств передані на зберігання до архівного відділу Збаразької міської ради. Факт роботи позивача з 1987 року по 2008 рік в колгоспі "Відродження" та у СТОВ "Тарасівка" підтверджено довідкою Збаразької міської ради від 25.03.2025 № 29-08/01-12, виданих на підставі книг обліку трудового стажу та заробітку колгоспників, книг по нарахуванню заробітної плати. Суми заробітної плати за період з січня 1993 року по грудень 2000 року відображені у довідці Збаразької міської ради від 25.03.2025 № 28-08/01-12. Відповідно до опису трудового стажу від 25.03.2025 № 27-08/01-12 ОСОБА_1 у період роботи в колгоспі "Відродження" з 1993 року по 2000 рік в книгах обліку трудового стажу та по оплаті праці з 1995 року 1998 рік та у 2000 році значиться трактористом. За період роботи в ТзОВ "Тарасівка" з 2000 року по 2007 рік в книгах обліку трудового стажу та по оплаті праці за період 2000 року по 2008 рік - тракторист. В представленій копії книги обліку трудового стажу є відомості щодо роботи " ОСОБА_2 " трактористом з 1993 року по 2007 рік, у 1994 року по 2000 рік та з 2003 року по 2007 рік - посада зазначена методом повтору. Записи про періоди роботи не завірені підписами посадових осіб і не засвідчені печатками, для підтвердження достовірності зазначених даних. В документах архівного фонду колгоспу "Відродження" у протоколах засідань правління колгоспу за 1991-2000 роки є відомості про надання відпусток у 1995, 1997, 1998 роках як трактористу. За період роботи у СТОВ "Тарасівка" відпустка як трактористу надавалась у 2003, 2004, 2006 роках. Проведено перевірку первинних документів, які слугували підставою видачі довідок від 20.12.2024 № 88-08/01-12, від 08.01.2025 № 04-08/01-12 представлених на розгляд комісії. Довідки від 25.03.2025 № 29-08/01-12, від 25.03.2025 № 27- 08/01-12, 25.03.2025 № 28-08/01-12 видані за результати проведеної перевірки. За результатами перевірки встановлено, що в протоколах засідань правління колгоспу "Відродження" є відомості про надання відпусток, зокрема: 1995 рік - трактористу ОСОБА_3 ; 1996, 1997 роки - трактористу ОСОБА_1 . У книгах по нарахуванню заробітної плати є відомості про нарахуванню заробітної плати ОСОБА_3 за період з 1993 року по 2000 рік. За результатами перевірки первинних документів за період роботи в СТОВ "Тарасівка" встановлено, що в книгах по нарахуванню заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 значиться ОСОБА_4 - тракторист. В книгах наказів з особового складу у наказі від 23.09.2008 № 78 є відомості про звільнення з роботи ОСОБА_5 , посада не зазначена. У решту наказах про прийняття на роботу, звільнення, надання відпусток зазначений ОСОБА_1 . Отже, відомості про особу в первинних документах не відповідають паспортним даним заявника (ім'я) та за окремі періоди зазначені не повністю. Відповідно не можуть слугувати підставою для підтвердження пільгового стажу. За таких обставин комісія вирішила: відмовити ОСОБА_1 в підтвердженні як пільгового стажу для призначення пенсії згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка" (арк. справи 18 - 19).
Після чого, 06.05.2025 позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192350010526 від 13.05.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. справи 20 - 21).
Відповідно до вказаного рішення вік заявника 55 років, страховий стаж становить 27 років 04 місяці 23 днів, пільговий стаж - 0. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 1987 року по березень 2000 року відповідно до довідки від 25.03.2025 № 29-08/01-12, оскільки у документах не вказано повне по-батькові та зазначено два імені ( ОСОБА_6 ;
- з 01.03.2000 по 23.09.2008 відповідно до довідки від 08.01.2025 № 03-08/01-12, оскільки "підприємство ліквідоване, довідка видана архівним відділом Збаразької міської ради тому довідка потребує розгляду Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України";
- з 1987 року по 2008 рік в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка", оскільки відомості про особу в первинних документах не відповідають паспортним даним заявника (ім'я) та за окремі періоди зазначені не повністю;
- з 24.09.2008 по 11.12.2013, з 29.04.2014 по 17.10.2014, з 22.03.2016 по 16.03.2020 рік, оскільки відсутня інформація про відношення ТОВ "Благодар-Авто" до сільськогосподарських підприємств, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи:
- згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки записи внесено з порушенням вимог п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 162 від 20.06.1974, оскільки на титульній сторінці відсутня дата заповнення трудової книжки;
- з 1987 року по березень 2000 року відповідно до довідки від 25.03.2025 № 29-08/01-12, оскільки у документах не вказано повне по-батькові та зазначено два імені (Віктор) Віталій).
Дослідженням трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 (дата заповнення не вказана арк. справи 15 - 17), судом встановлено, що в ній наявні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди, а саме:
- 01.03.2000 переведений на роботу у ТОВ "Тарасівка" у зв'язку з реорганізацією КСП за п.5 ст.36 КЗпП України трактористом;
- 01.12.2006 звільнений з роботи за згодою сторін;
- 10.04.2007 прийнятий на роботу в ТОВ "Тарасівка" на посаду тракториста;
- 23.09.2008 звільнений з роботи;
- 24.09.2008 прийнятий на роботу в ТОВ "Благодар-Агро" трактористом;
- 11.12. 2013 звільнений з роботи за згодою сторін;
- 29.04.2014 прийнятий на роботу на посаду тракториста;
- 17.10.2014 звільнений з роботи за згодою двох сторін;
- 22.03.2016 прийнятий на роботу на посаду тракториста;
- 16.03.2020 звільнений з роботи у зв'язку з переведенням в ТОВ "Україна-2001";
- 18.03.2020 прийнятий на роботу на посаду тракториста у відділ № 28 с. Базаринці.
Також у вказаній трудовій книжці містяться записи про кількість відпрацьованих людино-днів, встановлений мінімум та суми заробітної плати за період з 1991 року по 1999 рік, які внесені на підставі книг обліку трудового стажу:
у 1991 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 253,5 при мінімумі 280;
у 1992 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 265 при мінімумі 280;
у 1993 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 360 при мінімумі 1280;
у 1994 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 301 при мінімумі 280;
у 1995 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 360 при мінімумі 280;
у 1996 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 366 при мінімумі 280;
у 1997 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 310,5 при мінімумі 280;
у 1998 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 357 при мінімумі 280;
у 1999 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 276 при мінімумі 250;
у 2000 році - відпрацьовано людино-днів за рік - 213.
Довідкою 28-08/01-12 від 25.03.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 з 1987 року по березень 2000 року перебував членом колгоспу ім. Щорса, с. Тарасівна, реорганізованого у 1991 році в колгосп "Відродження", у 1997 році в Селянську спілку "Відродження", у 2000 ропі у ТОВ "Тарасівка", а з 1993 року по 2007 працював на посаді тракториста (арк. справи 24 - 26).
Відповідно до архівної довідки про трудовий стаж від 08.01.2025 № 3-08/01-12 в документах архівного фонду № 12 "Базаринська сільська рада" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівка") у книгах наказів з особовою складу за 2000 - 2007 роки є відомості про роботу позивача на посаді тракториста *(арк. справи 27).
Згідно з виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5, сформованої відповідачем, у період з 1999 року по 2025 рік, позивач має спеціальний стаж за кодом ЗПЗО1ЗВ1 (арк. справи 28- 36).
Позивач не погодившись з оскаржуваними рішеннями суб'єктів владних повноважень - Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2025 № 2974/03-16 від 30.04.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192350010526 від 13.05.2025, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, звернувся до суду із цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 1993 року по 2008 рік трактористом в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка" та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) .
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон № 2148-VIII), Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян". Цей розділ включає статті 114-115.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом "в" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.
Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 30 років, а також виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.
Водночас порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.
У свою чергу, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності у ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (для тракториста-машиніста - про безпосередню участь у виробництві сільськогосподарської продукції), особа, яка звертається за призначенням пенсії, повинна надати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового трудового стажу відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до матеріалів справи відповідачами до страхового стажу позивача не зараховано періоди з трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки записи внесенні з порушенням вимог пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 162 від 20.06.1974,а саме на титульній сторінці при заповненні на першій сторінці відсутня дата заповнення трудової книжки. Довідку № 29-08/01-12 від 25.03.2025 з 1987 по березень 2000, видану архівним відділом Збаразької міської ради, не взято до уваги, у зв'язку з тим, що у документах не вказано повне по-батькові та зазначено два імені (Віктор) Віталій.
З приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
На працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення досліджуваного документу, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17).
Наведене додатково підтверджується тим, що на час первинного заповнення трудової книжки позивача НОМЕР_2 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 № 162.
Відповідно до пункту 1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 Про трудові книжки робітників та службовців та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Водночас на час подальшого заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 1.5. Інструкції № 58 визначено, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" (далі - Постанова № 301), цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки/інших документів може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а тому й не може впливати на його особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами документів на підприємстві чи трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення документів на підприємстві чи його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні таких документів.
Крім того, суд зазначає, що не врахування трудової книжки суперечить принципу правової визначеності, оскільки в пункт 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа № 1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Тобто право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, так як на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки трудовій книжці позивача та з формальних підстав не зарахував до страхового стажу позивача періоди згідно з записів трудової книжки та наданої архівної довідки.
Крім того, відповідачами за доданими документами до пільгового стажу позивача не зараховано:
- довідку № 29-08/01-12 від 25.03.2025 з 1987 по березень 2000, видану архівним відділом Збаразької міської ради, не взято до уваги, у зв'язку з тим, що у документах не вказано повне по-батькові та зазначено два імені (Віктор) Віталій;
- довідку № 03-08/01-12 від 08.01.2025 за період 01.03.2000 по 23.09.2008, видану архівним відділом Збаразької міської ради, не взято до уваги, оскільки підприємство ліквідоване, довідка видана архівним відділом Збаразької міської ради тому довідка потребує розгляду Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України;
Згідно рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, від 29.04.2025 № 1, комісією прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в підтвердженні як пільгового стажу для призначення пенсії згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи з 1987 року по 2008 рік в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка", оскільки відомості про особу в первинних документах не відповідають паспортним даним заявника (ім'я) та за окремі періоди зазначені не повністю. Відповідно не можуть слугувати підставою для підтвердження пільгового стажу;
- довідку № 1 від 10.01.2025 за період з 24.09.2008 по 11.12.2013, з 29.04.2014 по 17.10.2014, з 22.03.2016 по 16.03.2020, видану ТОВ "Благодар-Арго", оскільки відсутня інформація про відношення даного підприємства до сільськогосподарських підприємств, які здійснюються виробництвом сільськогосподарської продукції. Згідно акту перевірки від 16.04.2025 № 1900-1003-1/1684 відсутня інформація щодо відношення даного підприємства до сільськогосподарських підприємств, які здійснюються виробництвом сільськогосподарської продукції.
Судом встановлено, що, відповідно до записів трудової книжки, позивач працював трактористом з 1993 року по 01.03.2000 в колгоспі "Відродження" (у 1997 році реорганізовано у селянську спілку "Відродження"); з 01.03.2000 по 01.12.2006 в ТОВ "Тарасівка"; з 10.04.2007 по 23.09.2008 в ТОВ "Тарасівка"; з 24.09.2008 по 11.12.2013 в ТОВ "Благодар-Агро", з 29.04.2014 по 17.10.2014 в ТОВ "Благодар-Агро"; з 22.03.2016 по 16.03.2020 в ТОВ "Благодар-Агро".
На підтвердження записів трудової книжки, позивачем було подано архівні довідки, у яких зазначено, що позивач працював на посаді трактористом.
Отже, записами трудової книжки та довідками підтверджено, що позивач з 1993 року по сьогоднішній день виконував роботу тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, з виконанням прийнятого колгоспом (в подальшому сільськогосподарським підприємством) річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві, а підставою для внесення даних записів до спірної довідки слугувала книга обліку по оплаті праці.
Суд зауважує, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення певного віку, а також наявність пільгового спеціального стажу.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17, від 20.01.2021 у справі № 588/647/17.
Враховуючи наведене, та те, що позивач працював на посаді тракториста, що дає право на зарахування вказаних періодів до страхового та пільгового стажу, відтак позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Однак, як встановлено судом, та слідує із матеріалів справи, відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивача спосіб вирішення ситуації шляхом відмови у призначенні пенсії.
Відтак такі рішення відповідачів прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Судом також враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2025 № 2974/03-16 від 30.04.2025 (протокол № 1) в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 1993 року по 2008 рік трактористом в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка", рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.05.2025 № 192350010526 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту З частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, періоди роботи трактористом: з 1993 року по 01.03.2000 року в колгоспі "Відродження" (у 1997 році реорганізовано у селянську спілку "Відродження"); з 01.03.2000 по 01.12.2006 в ТОВ "Тарасівка"; з 10.04.2007 по 23.09.2008 в ТОВ "Тарасівка"; з 24.09.2008 по 11.12.2013 в ТОВ "Благодар-Агро", з 29.04.2014 по 17.10.2014 в ТОВ "Благодар-Агро"; з 22.03.2016 по 16.03.2020 в ТОВ "Благодар-Агро".
Судові витрати
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.4427737169.1 від 24.06.2025.
Оскільки суд позов задовольняє повністю, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн солідарно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2025 № 2974/03-16 від 30.04.2025 (протокол № 1) в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи за період з 1993 року по 2008 рік трактористом в колгоспі "Відродження" та СТОВ "Тарасівка";
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 192350010526 від 13.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту З частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, періоди роботи трактористом: з 1993 року по 01.03.2000 року в колгоспі "Відродження" (у 1997 році реорганізовано у селянську спілку "Відродження"); з 01.03.2000 по 01.12.2006 в ТОВ "Тарасівка"; з 10.04.2007 по 23.09.2008 в ТОВ "Тарасівка"; з 24.09.2008 по 11.12.2013 в ТОВ "Благодар-Агро", з 29.04.2014 по 17.10.2014 в ТОВ "Благодар-Агро"; з 22.03.2016 по 16.03.2020 в ТОВ "Благодар-Агро".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094 код ЄДРПОУ: 21910427).
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Юзьків М.І.