Справа № 500/3298/25
08 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.
представник позивача Притула О.Б.
представник відповідача Чайківська М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з актом перевірки від 28.02.2025 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).
За результатами даної перевірки податковим органом встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, які полягають на думку перевіряючих в порушенні вимог податкового законодавства щодо ведення обліку товарних запасів.
21.05.2025 року засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 отримала податкову вимогу від 14.05.2025 року №0002324-1303-1900, в якій зазначено про наявність у неї податкового боргу у сумі 163 245 грн. Разом з тим, податкових повідомлень - рішень чи їх копій не долучено.
Позивач вважає, що будь - які порушення з її боку відсутні, оскільки вона здійснює свою діяльність з надання стоматологічних послуг відповідно та в порядку до вимог законодавства України.
Відтак, податкові повідомлення - рішення від 26.03.2025 та податкова вимога від 14.05.2025 року №0002324-1303-1900 є протиправними, і такими, що суперечить законодавству України, що стало причиною звернення до суду.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач Головне управління ДПС в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 20.06.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй діяльності вироби медичного призначення (стоматологічні матеріали, інструменти, медикаменти), які підпадають під категорію товарів, а отже, їх облік є обов'язковим.
Незалежно від того, чи продає ФОП ОСОБА_1 медичні вироби безпосередньо споживачам, при наданні послуг вона отримує, зберігає, використовує та списує ці товари в процесі своєї діяльності.
Згідно з Наказом №496, фізичні особи-підприємці на єдиному податку можуть не вести облік товарних запасів, крім випадків якщо вони здійснюють реалізацію медичних виробів.
Оскільки стоматологічні матеріали використовуються в наданні послуг, а їхня вартість входить у вартість послуг, то фактично відбувається їх реалізація. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана вести облік надходження та використання таких матеріалів.
ФОП ОСОБА_1 не надала на запит податкового органу всіх документів, що витребовувались в ході перевірки (документи на вироби медичного призначення, які знаходяться чи використовувались в стоматологічній клініці «REFINE»; форму ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; залишки виробів медичного призначення).
Згідно пункту 121.1 ст.121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
У зв'язку із відсутністю зазначених документів, в ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не ведеться, у порядку передбаченому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації в стоматологічній клініці «REFINE», відповідальність за що передбачено Законом №265/95-ВР.
Стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підтвердження надіслання позивачу спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача надає копію рекомендованого повідомлення (дата подання 27.03.2025 року) про вручення поштового відправлення та копію конверта з довідкою від 11.04.2025 року про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Отже, податкові повідомлення-рішення від 26.03.2025 №00038870704 та від 26.03.2025 №00038860704 надіслані на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно вимог чинного законодавства, проте контролюючий орган не може бути відповідальним як користувач послуг поштового зв'язку за вручення адресату поштового відправлення.
На підставі викладеного представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 04.08.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 24.09.2025 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 24.09.2025, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 08.10.2025 о 11:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
Представником позивача через електронний суд 07.10.2025 надіслано клопотання про долучення додаткових документів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю, з мотивів викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з актом перевірки від 28.02.2025 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
За результатами даної перевірки податковим органом встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, які полягають на думку перевіряючих в порушенні вимог податкового законодавства щодо ведення обліку товарних запасів.
25.04.2025 року ФОП ОСОБА_1 з інформації, яка відображається в особистому електронному кабінеті стало відомо про існування податкового боргу у розмірі 163 245 (сто шістдесят три гривні двісті сорок п'ять) гривень, однак жодних рішень податкового органу ФОП не отримувала.
З метою з'ясування обставин, які виникли, представником позивача на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області 13.05.2025 року було направлено адвокатський запит №13/05.
Даним адвокатським запитом витребовувалась інформація про наявність (відсутність) у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, підстав його виникнення з наданням копій підтверджуючих документів, в тому числі рішень про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень - рішень, за їх наявності.
Однак, відповіді на запитувану інформацію отримано не було.
З інформації, отриманої позивачем в усному вигляді, відомо про наявність податкових - повідомлень рішень від 26.03.2025 № 000388607054 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 162225 грн. та № 00038870704 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн. за порушення вимог податкового законодавства щодо ведення обліку товарних запасів. Однак, з такими податковими повідомленнями - рішеннями ФОП ОСОБА_1 не ознайомлена, оскільки вони їй не були вручені.
21.05.2025 року засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 отримала податкову вимогу від 14.05.2025 року №0002324-1303-1900, в якій зазначено про наявність у неї податкового боргу у сумі 163 245 грн. Разом з тим, податкових повідомлень - рішень чи їх копій не долучено.
Позивач вважає, що будь - які порушення з її боку відсутні, оскільки вона здійснює свою діяльність з надання стоматологічних послуг відповідно та в порядку до вимог законодавства України.
Не погодившись із протиправними податковим повідомленням - рішенням від 26.03.2025 та податковою вимогою від 14.05.2025 року №0002324-1303-1900, представник позивача звернулася до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс, ПК України).
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 67 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Як видно з матеріалів справи, за результатами даної перевірки податковим органом встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, які полягають на думку перевіряючих в порушенні вимог податкового законодавства щодо ведення обліку товарних запасів.
Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фізичні особи-підприємці на загальній системі та фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, зобов'язані вести облік доходів і витрат за типовими формами та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Окрім того, на звернення ФОП ОСОБА_1 . Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію з питання щодо обов'язковості обліку товарних запасів фізичної особи - підприємця, який надає стоматологічні послуги і в процесі яких використовує лікарські засоби та вироби медичного призначення.
Так, Державна податкова служба України у даному роз'ясненні зазначила, що фізична особа - підприємець, яка здійснює діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов'язаний вести облік товарних запасів. Разом з тим, при продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, облік товарних запасів повинен здійснюватися підприємцем відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року № 946.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування, група платника - ІІ , не є платником ПДВ.
Відповідно до реєстру платників єдиного податку, ФОП здійснює діяльність за КВЕД 86.23, який включає: стоматологічні послуги загального та спеціального характеру, наприклад, зуболікарська практика, ендодонтика та педіатрія, патологія ротової порожнини; послуги ортодонта (копія витягу № 67677 з реєстру платників єдиного податку додається).
Згідно з вищевказаним актом перевірки від 28.02.2025 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, які полягають на думку перевіряючих в порушенні вимог податкового законодавства щодо ведення обліку товарних запасів. Висновки про необхідність ведення обліку товарних запасів та порушення порядку проведення розрахунків ДПІ зробила у зв'язку з тим, що вважає, що ФОП ОСОБА_1 здійснює продаж товарів. Натомість згідно з наданих фіскальних чеків встановлено (п.2.2.12. акту перевірки), що надано послуги з встановлення брекет-систем.
Окремо діяльності з реалізації брекет-систем ФОП ОСОБА_1 не здійснювала та не здійснює, про що свідчать надані для перевірки та зафіксовані в акті фіскальні чеки.
Відтак, згідно з даними нормами фізичні особи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку другої - третьої груп, не зобов'язані вести облік товарних запасів здійснюючи діяльність виключно з надання медичних послуг.
Так, при наданні медичних послуг та продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання медичних послуг, облік товарних запасів здійснюється фізичними особами-підприємцями, у тому числі платники єдиного податку другої - третьої груп, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/ або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого підприємця.
Медична (стоматологічна) послуга, як правило включає в себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що зазвичай передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.
Відтак, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного податку другої групи, яка надавала виключно стоматологічні послуги з використанням лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі, не зобов'язана вести облік товарних запасів.
Відповідно до абз.3 пункту 112.7 статті 112 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
У справі № 2240/2900/18 від 01.02.2023 року Верховний Суд, зазначив, що відповідно частини другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відтак, суд вважає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та надіслана платнику податків на їх підставі податкова вимога є притиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №691 від 21.05.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області:
- №00038607054 від 26.03.2025;
- №00038870704 від 26.03.2025.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 14.05.2025 №0002324-1303-1900.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).
Головуючий суддя Подлісна І.М.