16 жовтня 2025 року Справа № 480/722/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/722/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, військова частина) у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 04.08.2024 про виплату йому грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 04.08.2024 про виплату йому грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, починаючи з 20.06.2024 щомісячно до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовця у полон, його інтернування або звільнення, або визнання його безвісно відсутнім чи померлим та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що його повнокровний брат військовослужбовець ОСОБА_2 , під час виконання службових обов'язків 13.05.2024 зник безвісти біля населеного пункту Первомайське, Покровського району, Донецької області. У зв'язку з тим, що батьки ОСОБА_2 померли, а позивач є пенсіонером по інвалідності, 04.08.2024 останній звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити виплату грошового забезпечення та інших виплат безвісти зниклого брата, втім, відповіді на вказану заяву не отримав.
На переконання позивача, з огляду на приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, бездіяльність військової частини щодо не розгляду заяви про виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 та фактична невиплата такого забезпечення є протиправними, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 28.01.2025, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/722/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для поданні заяв по суті справи.
Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві військова частина зазначила, що відповідно до наказу № 129 від 07.05.2024, ОСОБА_2 з 07.05.2024 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а згідно з наказом № 138 від 14.05.2024 його визнано таким, що зник безвісти під час захисту Батьківщини та виключено з продовольчого забезпечення з 15.05.2024 до повернення у розташування частини.
Враховуючи зазначені обставини, а також приписи пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, визначається Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016. (далі - Порядок № 884)
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, «безвісно відсутнім військовослужбовцем» є зниклий безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовець, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 884, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
На виконання пункту 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 5 Порядку № 884 встановлено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку про те, що виплата грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця здійснюється лише тим членам його сім'ї, які вказані у пункті 7 Порядку № 884. Для отримання виплати, такий член сім'ї подає відповідну заяву командиру військової частини, до якої додає визначені документи. За результатами розгляду заяви та поданих документів, протягом 15 днів командир приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У цій справі судом встановлено, що з метою отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , адвокат його брата Савчука Сергія Анатолійовича, 04.08.2024 звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, у якому просила надати інформацію та документи щодо військовослужбовця ОСОБА_2 , а також просила виплачувати грошове забезпечення останнього його брату - ОСОБА_1 (а.с. 10-11)
У відповідь на вказаний запит, листом № 76/6022 від 01.10.2024, відповідач надав частину запитуваних документів та повідомив про надання інших документів найближчим часом. При цьому, інформація щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 його брату чи щодо відмови у такій виплаті, у згаданому листі не вказувалась. (а.с. 8)
Суд зазначає, що незважаючи на те, що сам позивач не подавав заяву про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти брата, як то передбачено пунктом 4 Порядку № 884, але враховуючи що його волевиявлення стосовно отримання такого забезпечення було висловлено у адвокатському запиті від 04.08.2024, цей адвокатський запит можна розцінити як заяву про виплату грошового забезпечення, яка має бути розглянута у встановлені Порядком № 884 строки.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що протягом 15 днів з моменту отримання адвокатського запиту від 04.08.2024 відповідач не прийняв рішення про виплату грошового забезпечення або про відмову у її виплаті, суд робить висновок про те, що така бездіяльність не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання цієї бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача розглянути заяву від 04.08.2024, підлягають задоволенню.
Суд наголошує на тому, що відповідно до пункту 7 Порядку № 884, право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця мають право не всі члени його сім'ї, а виключно дружина (чоловік), а в разі її (його) відсутності - повнолітні діти, які проживають разом з нею (ним), або законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця, або батьки рівними частками, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі і не має дітей.
З огляду на те, що заява про виплату грошового забезпечення фактично військовою частиною не розглядалась, рішення за результатами її розгляду не приймалось, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст . 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду заяви від 04.08.2024 про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ід.н. НОМЕР_3 ) від 04.08.2024 про виплату йому грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик