16 жовтня 2025 року Справа № 480/4162/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4162/25
за позовом ОСОБА_1
до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо обчислення з 01.01.2020 року по 19.07.2022 року посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
2. Зобов'язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 року по 19.07.2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач проходив службу у Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. При цьому у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося у заниженому розмірі, а саме позивачу виплачувався посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховуються виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022). Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачу у день звільнення був наданий грошовий атестат № 143 від 20.08.2024 для ознайомлення, в якому позивач власним підписом підтвердив правильність даних в грошовому атестаті. З позивачем був проведений повний розрахунок, були внесені записи до трудової книжки. Скарг щодо недостатнього чи неправомірного розрахунку під час проходження служби цивільного захисту чи під час звільнення від позивача не надходило.
Вважає, що при нарахуванні усіх складових грошового забезпечення позивачу правомірно використано розрахункову величину прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 704 від 30.08.2017 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018). Протягом спірного періоду (2020-2022 роки), зміни до розміру прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, Кабінетом Міністрів України не вносились, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім цього, зауважив, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач звільнений зі служби ще 20.08.2024 (а.с. 21-23).
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву не погодився з позицією відповідача, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 30-35).
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримує свою позицію, викладену у відзиві (а.с. 37-39).
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за 19.07.2022 із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо обчислення за 19.07.2022 року посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року та зобов'язання Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та виплату позивачу за 19.07.2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 23.07.2025 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо обчислення з 01.01.2020 року по 18.07.2022 року посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
- зобов'язання Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 року по 18.07.2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що в період з 31.12.2005 по 20.08.2024 ОСОБА_1 проходив службу в МНС України, ДСНС України.
Відповідно до витягу з наказу № 489 від 20.08.2024 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу центру та знято з усіх видів грошового забезпечення з 20.08.2024 (а.с. 27).
Вважаючи, що відповідач неправомірно застосовував при обчисленні посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2020 року по день звільнення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с. 9-10).
Листом № 77 0202-1466/77 02 від 15.05.2025 Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій повідомлено про відсутність підстав для зазначеного у заяві перерахунку (а.с. 11).
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Поряд з цим, Верховний Суд, у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 14 вересня 2022 року у справі №500/1886/21 вирішуючи питання застосування норм права у подібних правовідносинах зазначав, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також варто зауважити, що згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Однак, Закон України від 14.11.2019 №294-IX (далі - Закон №294-IX) "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України від 15.12.2020 №1082-IX (далі - Закон №1082-IX) "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України від 02.12.2021 №1928-IX (далі - Закон №1928-ІХ) "Про Державний бюджет України на 2022 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 роки відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 - набрання чинності Законами №294-IX, №1082-IX, №1928-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені у частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що положення пункту 4 постанови №704 в частині встановлення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. До спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №294-IX та Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Стосовно дати з якої відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату з грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, суд зазначає наступне.
З 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд визнає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Таким чином, суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
Отже, з 29.01.2020, а саме: з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, у позивача (з урахуванням вимог апеляційної скарги про незастосування при розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати) виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до п. 4 Постанови №704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п. 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що починаючи з 29.01.2020, а не з 01.01.2020, як помилково заявлено у позовних вимогах, у позивача виникло право на перерахунок грошового забезпечення шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення належного розрахунку грошового забезпечення позивача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 (включно) відповідно до постанови №704, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо обчислення з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року ОСОБА_1 грошового забезпечення визначеного шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Зобов'язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, 64, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, інших надбавок і доплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, 64, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, інших надбавок і доплат, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, 64, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 18.07.2022 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, інших надбавок і доплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук