16 жовтня 2025 року Справа № 480/4155/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4155/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просить:
1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №183450035562 від 23.04.2025 року про відмову в призначені дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 20.03.1991 по 16.07.1991 року на посаді столяра на державному малому підприємстві “Полісервіс», з 16.07.1991 року по 14.04.1992 рік на посаді продавця у кафе “Акваріум», з 02.02.1994 року по 20.12.1996 рік на посаді директора ТОВ “ВіранLTD», що дає право на дострокове призначення пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 20.03.1991 року по 16.07.1991 рік, з 16.07.1991 року по 14.04.1992 рік, з 02.02.1994 року по 20.12.1996 рік.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Сумській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.03.2025 року № 183450035562 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, та зазначено, що страховий стаж позивача складає 24 роки 8 місяців 25 днів. Страховий стаж, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону становить 25 років.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.03.2025 року № 183450035562 за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди роботи за трудовою книжкою від 26.07.1988 НОМЕР_1 з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки відсутня печатка при переводі в іншу організацію;
період роботи з 17.07.1991 по 14.04.1992, оскільки печатка при звільненні з роботи не відповідає назві організації, яка приймала на роботу;
період роботи з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про звільнення з роботи не скріплений печаткою.
Для зарахування періодів, зазначених в трудовій книжці, позивач 15.04.2025 року повторно звернувся з заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Сумській області про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствам, на підставі первинних документів за час виконання роботи та довідки про перейменування організації, а саме: архівну довідку виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.04.2025 року № 639 про підтвердження роботи на посаді експедитора по комбінату № 11 від 1 листопада 1990 року по 12 березня 1991 року; довідку АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» від 11.04.2025 року № 25-02-94 про роботу в Сумському ордена Леніна та ордена жовтневої революції машинобудівному виробничому об'єднанні ім. М.В. Фрунзе про роботу у період з 21.07.1988 року по 18.06.1990 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №183450035562 від 23.04.2025 року позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки його страховий стаж становить 24 роки 9 місяців 25 днів.
Необхідний страховий стаж, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 25 років.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 :
- з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства;
- по 14.04.1992, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу;
- з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено печаткою підприємства, на якому працювала особа.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 29.05.2025 (а.с. 31, 32).
У встановлений судом строк відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) відзив не надав.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області) у відзиві на позовну заяву зазначив, що право на призначення дострокової пенсії відповідно до п.4 ч.1 статті 115 Закону №1058 мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 15.04.2025 із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону №1058.
Розгляд заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 :
- з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства;
- по 14.04.1992, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу;
- з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено печаткою підприємства, на якому працювала особа.
Вік позивача 55 років. До страхового стажу зараховано 24 роки 09 місяців 25 днів.
Тому, рішенням Головного управління від 23.04.2025 №1834500035562 відмовлено в призначенні дострокової пенсії відповідно до п.4 ч.1 статті 115 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Враховуючи зазначене, вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 64-67).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 14.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначенн пенсії (а.с. 37 звор.бік - 38).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.03.2025 № 183450035562 відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що пенсійний вік визначений пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) становить - 55 років. Страховий стаж визначений пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону становить - 25 років. Вік заявника 55 років.
Страховий стаж особи становить 24 роки 8 місяців 25 днів, за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди роботи за трудовою книжкою від 26.07.1988 НОМЕР_1 з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки відсутня печатка при переводі в іншу організацію;
період роботи з 17.07.1991 по 14.04.1992, оскільки печатка при звільненні з роботи не відповідає назві організації, яка приймала на роботу;.
період роботи з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про звільнення з роботи не скріплений печаткою.
Для зарахування періодів зазначених в трудовій книжці, необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствам, на підставі первинних документів за час виконання роботи та довідку про перейменування організації (а.с. 24).
15.04.2025 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 48).
23.04.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області за правилами екстериторіальності розглянута заява ОСОБА_1 та прийнято рішення №183450035562, яким позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Крім того, зазначено, що вік заявника - 55 років 1 місяць. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 25 років. Страховий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 25 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 :
- з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства;
- по 14.04.1992, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу;
- з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено печаткою підприємства, на якому працювала особа (а.с. 27).
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон №1058-ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
В свою чергу, з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 23.04.2025 №183450035562 судом встановлено, що відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 :
- з 20.03.1991 по 16.07.1991, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства;
- по 14.04.1992, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу;
- з 02.02.1994 по 20.12.1996, оскільки запис про даний період роботи не посвідчено печаткою підприємства, на якому працювала особа (а.с. 27).
Суд, проаналізувавши підстави незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до страхового стажу ОСОБА_1 зазначених періодів його роботи, зробив наступні висновки.
Щодо підстав незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до страхового стажу позивача періодів роботи з 20.03.1991 по 16.07.1991, 16.07.1991 по 14.04.1992, 02.02.1994 по 20.12.1996, суд зазначає наступне.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1988 року судом встановлено, що:
- відповідно до запису №11 від 20.03.1991 позивач прийнятий столяром у ДМП «Полісервіс»;
- згідно запису №12 від 16.07.1991 ОСОБА_1 переведений в кафе «Акваріум» продавцем;
- відповідно до запису №13 від 14.04.1992 позивач звільнений за власним бажанням;
- згідно до запису №18 від 02.02.1994 прийнятий на посаду директора ТОВ «ВіранLtd»;
- відповідно до запису 19 від 20.12.1996 звільнений за власним бажанням.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював:
- з 20.03.1991 по 16.07.1991 столяром у ДМП «Полісервіс» (а.с.20);
- з 16.07.1991 по 14.04.1992 продавцем в кафе «Акваріум» (а.с.20);
- з 02.02.1994 по 20.12.1996 директором ТОВ «ВіранLtd» (а.с.23).
У спірні періоди роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, положення якої діяли до 29.07.1993, а з 29.07.1993 - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Відповідно до п.2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться зокрема, відомості, про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) п.2.3 Інструкції № 162.
Відповідно до п.4.1 Інструкції № 162 при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Згідно пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
За наведених обставин, суд приходить висновку, щодо наявності правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 20.03.1991 по 16.07.1991, з 16.07.1991 по 14.04.1992 та з 02.02.1994 по 20.12.1996.
Наведені обставини свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області необґрунтовано не зараховано періоди роботи з 20.03.1991 року по 16.07.1991 рік, з 16.07.1991 року по 14.04.1992 рік, з 02.02.1994 року по 20.12.1996 рік згідно трудової книжки до страхового стажу ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в редакції: скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №183450035562 від 23.04.2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.03.1991 по 16.07.1991 року на посаді столяра на державному малому підприємстві “Полісервіс», з 16.07.1991 року по 14.04.1992 рік на посаді продавця у кафе “Акваріум», з 02.02.1994 року по 20.12.1996 рік на посаді директора ТОВ “ВіранLTD»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням з урахуванням висновків суду.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №183450035562 від 23.04.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового стажу періоди роботи з 20.03.1991 по 16.07.1991 року на посаді столяра на державному малому підприємстві “Полісервіс», з 16.07.1991 року по 14.04.1992 рік на посаді продавця у кафе “Акваріум», з 02.02.1994 року по 20.12.1996 рік на посаді директора ТОВ “ВіранLTD».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 15.04.2025 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням з урахуванням висновків суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук