16 жовтня 2025 року м. Рівне №640/3486/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл"
доГоловне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл» до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.12.2019 №0119593308.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом протиправно нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки позивач був зареєстрований у податковому органі та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, тому на нього поширюються умови звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону №2464-УІ, зокрема на підставі п.9-3 Закону № 1669-VII, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.03.2020 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до законодавчих актів України» до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669 VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були скасовані положення, визначені підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 щодо звільнення платників єдиного внеску обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464, а також списання недоїмки з єдиного внеску. Враховуючи викладене вище, законодавством не передбачено особливих умов виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Відповідно до підсистеми ІКП за позивачем обліковувалась недоїмка, на підставі якої було винесено про застосування штрафних санкцій. За сукупності зазначеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
30.11.2021 представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача правонаступником.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.
Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.
На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.25 для розгляду справи №640/3486/20 визначено суддю В.В.Щербакова.
Ухвалою суду від 06.03.2025 справу прийнято до провадження судді Щербакова В.В. Замінено відповідача Головне управління ДПС у м.Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл» зареєстроване як юридична особа, про що, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис від 25.09.2009.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Енергостіл» перебувало на обліку в ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів Донецької області з 25.09.2009 та в Маріупольській об'єднаній ДПІ Управління ДФС у Донецькій області.
Відповідно до повідомлення №24646/07 від 21.10.2011 позивача взято на облік 25.09.2009 як платника єдиного внеску в управлінні ПФ України в Київському районі м.Донецька.
Як самостійно зазначає позивач, в період з 23 грудня 2014 року по 23 березня 2016 року ТОВ «Торговельний дім «Енергостіл» дійсно не сплачувало суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на підставі поданих позивачем до органів доходів і зборів (фіскальних органів) щомісячних Звітів форма №Д4 (замостійно задекларованих сум) за листопад 2014 - травень 2015 року, внаслідок чого у Позивача утворилася недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 115 762,90 гривень, яку було в добровільному порядку повністю погашено Позивачем 24 березня 2016 року, що підтверджується випискою по рахунку Позивача в ГАТ "Промінвестбанк" № НОМЕР_1 з 24.03.2016 по 24.03.2016.
Аналогічні відомості щодо розміру недоїмки містяться в інтегрованій картці платника податків згідно відомостей ІТС «Податковий блок», долученому відповідачем до матеріалів справи одночасно з поданням відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Торговельний дім «Енергостіл» від 02.09.2019, змінено місцезнаходження ТОВ - вул.Антоновича, 33В, оф.18, м.Київ.
Відповідно, ТОВ «Торговельний дім «Енергостіл» взято на облік в Головне управління ДФС у м.Києві.
11.12.2019 на підставі даних ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення №0119593308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату 9несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Товариства застосовано штраф за платежем «Єдиний соціальний внесок» за період з 23.12.2014 по 30.11.2015 у розмірі 5011,74 грн., а за період з 21.01.2015 по 24.03.2016 у розмірі 26018,20 грн. Крім того, нараховано пеню у розмірі 44964,56 грн. Всього: 75994,5 грн.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу позивач скористався процедурою адміністративного оскарження подавши скаргу до ДПС України, за наслідками розгляду якої скаргу залишено без задоволення, оскаржуване рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтуванням підстав для нарахування грошового зобов'язання з Єдиного соціального внеску контролюючий орган визначив несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.12.2014 по 23.06.2016.
Водночас, позивач був створений та вів господарську діяльність з 2009 року, місцезнаходженням Товариства було місто Донецьк.
У вересні 2019 року Товариством проведено зміну реєстрації місцезнаходження на територію підконтрольну органам державної влади.
Отже протягом спірного періоду з 23.12.2014 по 23.06.2016, за який до Товариства застосовано заходи впливу у вигляді нарахування штрафу та пені з єдиного соціального внеску на загальну суму 75994.5 грн., Товариство знаходилося на тимчасово окупованій території України.
Надаючи оцінку обставинам обґрунтованості доводів позивача щодо звільнення його від нарахування штрафних санкцій за несвоєчасність сплати єдиного внеску у зв'язку з перебуванням на території ведення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п.п.2, 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Платниками єдиного внеску, згідно п.1. ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Положеннями ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ, встановлений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464-VІ).
Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Донецьк, де знаходиться податковий орган, на обліку у якого перебував позивач станом на час початку антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №1079-р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі від 26.01.2015 р. №826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №1079-р визнане нечинним.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1275-р, яким визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №1079-р, затверджений новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, також є м.Донецьк, де знаходилися відповідач та податковий орган, на обліку у якому перебував позивач.
Законом № 1669-VII (п.п.8 п.4 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення") - у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до Закону №2464, а саме, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 доповнено п.9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Положеннями статті 10 Закону № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відтак, в контексті вищезазначеного, суд зауважує, що оскільки позивач станом на час початку АТО був зареєстрований у податковому органі та здійснював свою господарську діяльність на адміністративній території м. Донецьк - у населеному пункті, на території якого здійснювалась антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції на момент проведення сплати відповідних платежів тривав, тому на позивача, як суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, поширюються умови звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, зокрема щодо сплати єдиного внеску за період з 01 серпня 2014 року по 24 березня 2016 року.
Суд зауважує, що релевантними до спірних правовідносин є також висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі (постанова від 06.11.2018 у справі № 812/292/18) щодо відповідальності за несвоєчасну сплату ЄСВ підприємствами, що перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території АТО, згідно якого перебування платників ЄСВ на обліку в органах доходів, розташованих в населених пунктах, де проводиться антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ. Велика Палата Верховного Суду також роз'яснила строк для відстрочки відповідальності - в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Тобто, хоча за ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ за несплату ЄСВ орган доходів і зборів застосовує до відповідного платника податку штрафні санкції, закон № 1669-VІІ, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, вніс до закону № 2464-VІ відповідні положення щодо застосування тимчасових заходів для забезпечення підтримки підприємств на території АТО, зокрема, передбачено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.
Додатково щодо доводів відповідача про відсутність заяви про звільнення від виконання обов'язків та відсутності сертифікату ТПП України щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Згідно з наявними у справі матеріалами, позивачем не надано доказів звернення до органів ДПС заяви про звільнення товариства від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано доказів наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), підтверджених сертифікатом торгово-промислової палати.
Суд зауважує, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі (постанова від 06.11.2018 у справі № 812/292/18) для звільнення від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску від зазначеної категорії підприємців не повинні вимагати сертифікат Торгово-промислової палати України, оскільки єдина підстава для такого звільнення вже зазначена в нормі п. 93 розд. ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що подання заяви для звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ, є лише додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суму несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску (зазначимо, платник єдиного внеску може подати таку заяву протягом 30 днів після закінчення антитерористичної операції). Однак право звільнення від відповідальності, передбачене безпосередньо у Законі № 2464-VІ, не потребує додаткового звернення, адже ця норма, фактично, є нормою прямої дії.
Наведене додатково підтверджує протиправність прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування).
Відтак, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи позивачем у відповідності до вимог ст.77 КАС України доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, водночас відповідач не виконав свого обов'язку доказування правомірності свого рішення. Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.12.2019 №0119593308.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати - судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 16 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл" (Антоновича 33 в кв.18,Київ 33,01033, ідентифікаційний код 36694555)
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, код ЄДРПОУ 44116011)
Суддя В.В. Щербаков