Справа № 161/20083/25
Провадження № 1-кп/161/1331/25
м. Луцьк 16 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580002269 від 21.08.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований у АДРЕСА_1 , та проживає у АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, неодружений, несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 15.08.2025 приблизно о 14 години 49 хвилин знаходячись у дворі будинку №21, розташованому по пр.Соборності у м.Луцьку Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи діяти саме так, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері проник до транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки Audi А6, 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 , однак не зміг завести двигун автомобіля, так як не було ключа запалювання, після чого викликав службу перевезення та за допомогою причіпу для перевезення автомобілів (лавети) перевіз вказаний транспортний засіб на територію, розташовану біля гаражного приміщення № НОМЕР_3 у гаражному кооперативі "Автомобіліст-4", за адресою: місто Луцьк, вулиця Трутовського, де розпорядився ним на власний розсуд, тим самим заволодів транспортним засобом - легковим автомобілем марки Audi A6, 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 67 581 грн
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.289 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно заволодів транспортним засобом Audi А6, всупереч волі законного володільця, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина встановлена в ході судового розгляду.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, даних про негативну характеристику немає, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, позицію сторони обвинувачення щодо виду і міри покарання, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, однак на мінімальний строк.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення менш суворого покарання у виді обмеження волі, суд не вбачає.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин, молодий вік обвинуваченого, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк тривалістю 1 рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередній - домашній арешт, з метою запобігти ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - домашній арешт.
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.08.2025 на майно, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
-транспортний засіб марки «Audi» моделі А6 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , ключі до автомобіля, чохол з водійського сидіння, повернути потерпілій ОСОБА_5 за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривень 20 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий