Справа № 161/11815/25
Провадження № 2/161/4227/25
01 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання - Хилько О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
17.06.2025 року позивач, ТОВ «Бізнес Позика», звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області, із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.08.2020 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу, ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 127261-ЛЦ1-001 про надання кредиту.
10.08.2020 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту), щодо укладення договору № 127261-ЛЦ1-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «Бізнес позика» направлено Сухолевич І.В. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G9995, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 10.08.2020 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 127261-ЛЦ1-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
За умовами даного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 17 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та правилами про надання грошових коштів у кредит.
ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором. Станом на 15.05.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить розмірі 36461,99 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 19461,99 грн.
На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача в свою користь заборгованість у вказаній сумі, а також суму понесених судових витрат.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
01.09.2025 року від відповідача, ОСОБА_1 , надійшло, клопотання в якому, не оспорюючи наявність в неї заборгованості перед позивачем (визнаючи позовні вимоги позивача), просить суд розстрочити виконання судового рішення у даній справі на 36 місяців. В обґрунтування заявленого клопотання про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає, що самостійно утримує доньку ОСОБА_2 , не має батьків чи інших родичів, які б могли надати матеріальну допомогу, працює на півставки і є одержувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а тому не має фінансової можливості одноразово сплатити заборгованість.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимогст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.08.2020 року ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання кредиту № 127261-ЛЦ1-001, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 17000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити комісію та проценти за користування кредитом.
Основні умови кредитування згідно договору про надання фінансового кредиту № 127261-ЛЦ1-001 від 10.08.2020 року:
- сума кредиту - 17000,00 грн. (п. 1);
- строк кредитування - 16 днів (п. 1);
- дата повернення кредиту - 30.11.2020 року (п. 1);
- денна процентна ставка, фіксована - 1,01310513 % в день (п. 1);
18.11.2024 року ТОВ «Бізнес Позика» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 17000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19570 від 10.08.2020 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, заборгованість відповідача за договором про надання кредиту № 127261-ЛЦ1-001 від 10.08.2020 року становить 36461,99 грн., з них: 17000,00 грн. - тіло кредиту, 19461,99 грн. - проценти.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд вважає доведеним, що сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення договору про надання кредите № 127261-ЛЦ1-001 від 10.08.2020 року на відповідних умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G9995.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту за тілом кредиту у розмірі 17000,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 19461,99 грн. підлягають до задоволення.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення виконання судового рішення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, ОСОБА_1 самостійно утримує доньку - ОСОБА_2 , має невеликий дохід та є одержувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що підтверджується наданими відповідачем довідками про отримані доходи, листом Головного управління ПФУ у Волинській області № 0300-0210-8/55616 від 27.08.2025 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00041324200 від 08.09.2023 року, що, на переконання суду, істотно ускладнює виконання рішення.
На переконання суду, повне стягнення заборгованості, яка є предметом даного спору, поставить відповідача у скрутне матеріальне становище, що буде не виправданим нагальною суспільною необхідністю і пропорційністю визначеній законній меті.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути стягувану заборгованість стягувачу добровільно, шляхом розстрочення виконання судового рішення, відсутність заперечень щодо даного клопотання зі сторони позивача, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання даного судового рішення строком на дванадцять місяців зі сплатою щомісячних платежів у рівних частках.
Вирішуючи питання про розподіл понесених сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті було визнано позов, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову.
Питання щодо повернення сплаченої суми судового збору вирішується згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерствафінансів Українивід 03.09.2013року №787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182.
Згідно з п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на наведене, суд вважає можливим повернути ТОВ «Бізнес Позика» з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 грн., а інші 50 % судового збору компенсувати за рахунок відповідача ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 127261-ЛЦ1-001 від 10.08.2020 року в сумі 36461 (тридцять шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 99 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.10.2025 року в цивільній справі № 161/11815/25 строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати боржником 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 50 коп. щомісяця, не пізніше останньої календарної дати кожного місяця, з дня набрання ним законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»код ЄДРПОУ 41084239, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 28 травня 2025 року за платіжною інструкцією № 7756 в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., що становить 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»судовий збір у розмірі 1211 (одної тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 06 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович