Справа № 159/5394/25
Провадження № 3/159/2463/25
15 жовтня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю захисника-адвоката Савюк К.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області від 06.02.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не вказав,
за ч.1ст. 130 КУпАП, -
03.08.2025 о 20год.37хв по вул. Шевченка, сел.. Голоби, Ковельського району Волинської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом - марки «Mercedes-Benz 111CDI» н.з. НОМЕР_3 , належний БО в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням газоаналізатору Драгер 6820, чим порушив п.2.9.а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується його особистим підписом у протоколі та підтверджено відеозаписом та рекомендованим повідомленням R067010060297. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
В судовому засіданні захисник Савюк К.О. не заперечує, щодо розгляду справи у відсутності її підзахисного ОСОБА_1 .
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Згідно зі статтею 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Щодо клопотання захисника про вступ у справу захисника адвоката Савюк К.О. та ознайомлення із матеріалами справи.
У відповідності до положень ч.1 ст.268 КУпАП передбачено право особи, яка притягається до відповідальності знайомитися з матеріалами справи, отже суд задовольнив заявлене клопотання, залучивши їх до розгляду справи та приєднавши захисників до електронного суду, надавши повну можливість ознайомлення з матеріалами справи.
Щодо клопотання захисника Савюк К.О. про фіксацію судового розгляду технічними засобами.
Відповідно до ч.6 ст. 11 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення суд керується положенням КУпАП, які не містять положень, про порядок фіксування технічними засобами, судового розгляду справи про адміністративне правопорушення. Не визначено і обов'язків особи, на яку суд повинен покласти здійснювати таку фіксацію. За таких умов клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Захисник Савюк К.О. в суді зазначила, що поліцейськими допущено ряд порушень, зокрема проведено безпідставну зупинку ОСОБА_1 , не вказано ознак у нього алкогольного сп'яніння, порушено процедуру проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння. Просить провадження у справі закрити за відсутністю події та складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій.
Диспозиція сформульованої норми ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому при провадженні у справі необхідно з'ясувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411420 від 03.08.2025 року ОСОБА_1 , порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Встановлення факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння здійснюється за допомогою проведення відповідного огляду на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення або в закладі охорони здоров'я, за наявності обґрунтованої підозри щодо перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відеозапис на нагрудних відеореєстратор Patrul C-01,11/3, вважає, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення доведена доданими до протоколу серії ЕПР1 № 411420 від 03.08.2025 з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під відеозапис. Так, з відеозапису вбачається, що 03.08.2025 о 20год.37хв по вул. Шевченка, сел.Голоби, Ковельського району Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - марки «Mercedes-Benz 111CDI» н.з. НОМЕР_3 , 30.03.2025 та був зупинений співробітниками поліції, на підставі п.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». В ході спілкування з водієм, у останнього були присутні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Водію ОСОБА_1 із застосуванням поліцейським технічного засобу відеозапису на вимогу працівника поліції в порядку визначеному статтею 266 КУпАП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, за допомогою приладу «Драгер 6820», на що останній погодився. Результат виявився позитивним - тест №602, результат тесту-1,41%, з результатом огляду ОСОБА_1 згідний. На пропозицію проїхати в лікувальний заклад Ковельське МТМО з метою визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, з результатом огляду на місці погодився, отже його огляд на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП.
Захисником Савюк К.О. подано клопотання про виклик поліцейського Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Баглика Р.П для надання роз'яснень змісту їх дій та рішень.
Вирішуючи вказане клопотання суд виходить насамперед із вимог ст.9 ст.251, ст.280 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст.266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доданий до протоколу наведений вище відеозапис зафіксував та об'єктивно і поза розумним сумнівом переконав суд, що працівниками поліції при проведенні огляду на місці зупинки ОСОБА_1 дотримано «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 та зафіксовано, що підтверджується відеозаписом нагрудного відеореєстратора Patrul C-01,11/3.
Суд вважає, що підстави складання протоколу зафіксовані відеозаписом та регламентуються законнодавчими актами, тому законність їх дій не потребують додаткових роз'яснень та коментарів. Крім того ВС у Постанові від 29 квітня 2020 року, справа №161/5372/17 наголосив, що цінність свідка полягає в його об'єктивному сприйнятті обставини справи за відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. Суд зробив висновок, що поліцейський не може бути об'єктивним свідком і визнав його свідчення недопустимими доказами по справі. Таким, чином свідчення інспектора в суді не можуть бути доказами правопорушення, за відсутності інших доказів, зокрема таких як фото чи відеофіксація. За таких умов у задоволенні цього клопотання захисника суд відмовляє.
Інші доводи сторони захисту про визнання результатів огляду недійсними наведені у клопотанні від 15.10.2025 (Вх.21270/25), спростовані відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та вирішального значення для спростування виявленого поліцейськими складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП значення не мають.
Отже, доводи сторони захисту ОСОБА_1 повністю спростовуються належними та допустимими доказами доданими до матеріалів справи, а саме : актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом приладу «Драгер 6820» з яким ОСОБА_1 ознайомлено під розпис ( будь-яких заперечень немає), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного ….сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2025, відстороненням ОСОБА_1 від керування транспортним засобом ознайомлено останнього під розпис, відеозаписом з нагрудних камер, рапортами поліцейських, відео фіксацією з місця події.
Суд не бере до уваги доводи захисника з приводу огляду недійсним, оскільки ОСОБА_1 , як водію транспортного засобу, було запропоновано було пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, визначеному в порядку ст.266 КУпАП та в подальшому, йому інкримінується у провину саме керування в стані алкогольного сп'яніння.
Отже в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Поліцейським вказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, 266 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зазначені вище обставини дають підстави суду вважати, що дії працівників поліції є законними і такими, що не суперечать вимогам КУпАП та вказаної Інструкції і в своїй сукупності об'єктивно підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Таким чином, досліджений судом відеозапис об'єктивно підтверджує правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, та в той же час спростовує доводи захисника ОСОБА_2 ..
Фактичні обставини, які були предметом дослідження дають підстави суду з достовірністю констатувати факт скоєння особою яка притягується до відповідальності правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до довідки виданої згідно бази ІКС ІПНП України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_4 та не являється позбавленим права керування.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити ОСОБА_1 , суд виходить із того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Крім того,на підставі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 221,266, 280, 283, 284, КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN: UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Найменування коду класифікації доходів бюджету22030101«Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області: Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/22030101; Номер рахунку (IBAN)UA418999980313171206000003564;Банк отримувача : Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
СуддяО. Г. Шишилін