про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
16 жовтня 2025 року м. Рівне №460/9121/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 01.07.2021, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2024, для розгляду адміністративної справи № 460/9121/24 було призначено суддю Махаринця Д.Є.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 № 728 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 460/9121/24.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2025, головуючою суддею по розгляду справи № 460/9121/24 визначено суддю Поліщук О.В.
Ухвалою суду від 10.09.2025 адміністративну справу № 460/9121/24 прийнято до провадження судді Поліщук О.В. та розпочато її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку статті 262 КАС України.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії за період з 01.07.2021 по 14.02.2024, та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (за весь період його пропуску), із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
10.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представник позивача подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказану заяву адвокат обґрунтовує тим, що позивач у цій справі оскаржує дії відповідача щодо протиправності виплати пенсії за нормою закону, яка визнана неконституційною як у 2021 році (Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021), так і в 2024 році (Рішення Конституційного суду України від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024). Тому, на думку представника, застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем права на отримання соціальних виплат. Більше того, представник вказує, що аналогічна ситуація досліджувалася Верховним Судом в межах адміністративної справи № 460/20412/23, у якій пенсіонер звернувся до суду у 2023 році, а колегією суддів касаційної інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог та, відповідно, перерахунок пенсії з моменту визнання правової норми неконституційною, а саме з 01.07.2021. З наведених підстав, представник просить поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених представником позивача причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.
Так, статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20) зазначає наступне:
для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зауважує, що пенсійні виплати, визначені статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", носять щомісячний характер (регулярні платежі).
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Більше того, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, про порушення свого права позивач мав би бути обізнаним на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Відтак, про порушення права на отримання в належному розмірі пенсії за липень 2021 року (спірний період розпочинається з 01.07.2021) позивачу мало стати відомо щонайменше 01.08.2021.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 19.06.2024 у відповідь на звернення його представника не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. В даному випадку ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки між виплатою пенсії за липень 2021 року та відповідним зверненням позивача до відповідача минуло понад два роки, що свідчить про тривале зволікання з боку позивача в з'ясуванні належного до виплати розміру його пенсії та, відповідно, встановленні порушення такого права.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до матеріалів адміністративного позову, предметом спору в цій справі є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, починаючи з 01.07.2021.
У той же час, представник позивача звернувся до суду з даним позовом шляхом його подачі через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 14.08.2024, тобто з тривалим пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.10.2025, після відкриття провадження у справі, позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 01.07.2021 по 14.02.2024, а також встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.10.2025, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 08.10.2024, представник позивача подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Разом з тим, наведене представником у такій заяві покликання на оскарження дій відповідача щодо протиправності виплати пенсії за нормою закону, яка визнана неконституційною у 2021 році на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та у 2024 році на підставі Рішення Конституційного суду України від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024 жодних чином не вказує на наявність обставин непереборної сили, що унеможливили для позивача своєчасне звернення до суду з цим позовом.
Також, суд не вважає релевантним покликання позивача на постанову Верховного Суду від 17.04.2024 у справі 460/20412/23, оскільки як стверджується змістом названого судового рішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду в справі № 460/20412/23 судом касаційної інстанції взагалі не досліджувалося.
Отже, представником позивача не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли позивачу звернутися до суду у визначений законодавством шестимісячний строк, а твердження, на які адвокат посилається у заяві від 10.10.2024, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
За правилами частин тринадцятої та п'ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
За наведених обставин, позовну заяву в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії за період з 01.07.2021 по 14.02.2024 включно, належить залишити без розгляду.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи в межах позовних вимог про перерахунок пенсії з 15.02.2024 як таких, що заявлені з дотриманням строку звернення до суду, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Причини пропуску строку звернення до суду, вказані представником ОСОБА_2 адвокатом Дзісь Андрієм Романовичем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду (вх. № 70981/25 від 10.10.2025), - визнати неповажними.
В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвокатом Дзісь Андрія Романовича про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій в частині позовних вимог, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.07.2021 по 14.02.2024, - залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи № 460/9121/24 в решті позовних вимог за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений дата 16.10.2025.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК