щодо роз'яснення судового рішення
16 жовтня 2025 року м. Рівне №460/10348/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_7 ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_8
доЛьвівської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та одночасно в інтересах двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі, - позивачі) звернулися до суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними щодо не здійснення реєстрації направлення на переселення серії РВ №5153 від 18.10.2023 та зобов'язання зареєструвати таке направлення в установленому законом порядку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо не реєстрації направлення на переселення серії РВ №5153 від 18.10.2023. Зобов'язано Львівську обласну державну адміністрацію зареєструвати направлення на переселення серії РВ №5153 від 18.10.2023 відповідно до 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 року №706 "Про Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".
Від позивача до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення від 11.07.2025 у справі №460/10348/24. Зазначена заява мотивована тим, що у резолютивній частині рішення суду не зазначено дати, з якої направлення на переселення повинно було зареєстроване/відмічено Львівською ОДА.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Враховуючи те, що рішення суду у справі № 460/10348/24 ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), суд вважає за доцільне питання про роз'яснення судового рішення вирішити у порядку письмового провадження.
За результатом розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Суд наголошує на тому, що як мотивувальна, так і резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №460/10348/24 містить чіткі, зрозумілі та однозначні формулювання, що, у свою чергу, не створює жодних перешкод у її розумінні, сприйнятті та добросовісному виконанні, оскільки суд вказав імперативні дії, які зобов'язаний вчинити відповідач з метою виконання рішення суду.
У резолютивній частині рішення від 11.07.2025 суд зобов'язав Львівську обласну державну адміністрацію зареєструвати направлення на переселення серії РВ №5153 від 18.10.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 року №706 "Про Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".
Суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивач просив суд визнати дій неправомірними щодо не здійснення реєстрації направлення на переселення серії РВ №5153 від 18.10.2023 та зобов'язати зареєструвати таке направлення в установленому законом порядку.
В прохальній частині позовної заяви не було визначено вимог щодо дати, з якого часу повинно було зареєстроване/відмічено направлення на переселення Львівською ОДА.
Також суду зазначає, відповідно до п. 2, п. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Особливо гостро питання ефективності виконання судового рішення постає під час вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів, оскільки зазначені норми Конституції України окремо передбачають спеціальну відповідальність держави в особі визначених суб?єктів владних повноважень за виконання рішень судів всіх юрисдикцій, а також наділяють на сьогодні адміністративні суди додатковими процесуальними повноваженнями здійснювати судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах та розглядати заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання рішення суду.
У зв'язку з викладеним, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 460/10348/24 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 16 жовтня 2025 року
Суддя У.М. Нор