15 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/25596/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 220251 від 22.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність винесеної постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 220251 від 22.09.2020.
Стислий зміст заперечень відповідача.
Відзиви на позовну заяву відповідач подав 30.12.2020 та 19.09.2025.
У наданих до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
Також, серед іншого зазначив, що На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 045124 від 26.08.2020р.
Повідомленням від 10.09.2020 (0308300585960) позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22.09.2020, 11.09.2020-відправлення було отримано.У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з'явився на розгляд акту.
Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки ТОВ «АВТОБУДКОМПЛЕКС-К» виконувало вантажні перевезення з навантаженням на здвоєну вісь склало 22,94 т при нормативно допустимому - 16 т, з перевищення параметрів від нормативу 43,38%, заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртраснбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 34000 грн.
Доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020 № 220251 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Заяви, клопотання учасників справи.
26.11.2020 позивачем подана заява, до якої долучена уточнена позовна заява.
19.01.2021 позивачем подано заяву про надання уточненої позовної заяви.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 прийнято позов до розгляду та відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.
Справа №640/25596/20 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва для розгляду 04.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Бевзі В.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду суду від 10.03.2025 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до провадження. Постановлено розгляд справи розпочати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2020 р. інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 000224 від 20.08.2020 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, був зупинений транспортний засіб марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу і був під керуванням водія ОСОБА_1 для проведення габаритно-вагового контролю.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 22,94 т при нормативно допустимому 16 т. Представниками відповідача було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2020.
Свідоцтвом №ПЗЗМ874005820 від 22.04.2020, яке чине до 22.04.2021 підтверджено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі 030Т-АS2-PWIA відповідає відповідним вимогам ДСТУ.
Надалі, зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 045124 від 26.08.2020, де зазначено вид вантажу - пісок.
У подальшому представниками відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.08.2020 №238166.
Зі змісту акта №238166 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що у с. Гниди Київської області 26.08.2020 об 11:22 проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ 6501с5, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Автобудкомплекс-К" під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлено порушення надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових парметрів на здвоєну вісь 22,94 т.
На підставі висновків акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.08.2020 №238166 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020 №220251, відповідно до якої на позивача на підставі абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
Позивач вважає винесену постанову від 22.09.2020 №220251 протиправною та такою що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III (у редакції від 16.10.2020) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» (у редакції від 17.03.2021) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 1567 (у редакції від 26.08.2020), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до п. 3 Порядку №879 (у редакції від 25.01.2020), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (у редакції від 05.04.2017) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (у редакції від 04.03.2021) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» (у редакції від 16.10.2020) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 (у редакції від 05.04.2017), перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30).
В силу пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Подібним правовідносинам адміністративними судами та Верховним Судом не надавались правові висновки, рішення із розгляду подібних правовідносин у Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлені.
Надаючи висновки спірним правовідносинам у даній справі, суд зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020, якою на позивача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн. на підставі абз.16 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-III.
Відповідно до абз.16 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, оскаржувану постанову прийнято на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.08.2020 №238166, яким встановлено, що у с. Гниди Київської області 26.08.2020 об 11:22 проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ 6501с5, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Автобудкомплекс-К" під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлено порушення надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових парметрів на здвоєну вісь 22,94 т.
Позивач вважає, оскаржувану постанову протиправною з підстави відсутності під час прийняття акта від 26.08.2020 №238166 методики зважування транспорних засобів, що здійснюють перевезення рідких вантажів (сипучих).
Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин законодавцем виключено норму права про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики під час проведення габаритно-вагового контролю.У розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879» пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: «Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку». При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» виключено пункт 19 Порядку №879.
Отже, посилання позивача на відсутність відповідної методикизважування транспорних засобів, що здійснюють перевезення рідких вантажів (сипучих) є безпідставними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 вказав, що:
"45.На момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
46.Але оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно складено спірний розрахунок плати за проїзд.
47.Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою".
Як наслідок, суд вважає, що вимірювання, здійснене відповідачем під час габаритно-вагового контролю, проведено відповідно до вимог чинного законодавства.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.
Щодо тверджень позивача, що вантаж може переміщуватися по осям транспортного засобу під час руху та про недотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу та,як наслідок, отримання недостовірних результатів зважування, суд зазначає, що Відповідно п. 12.5. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху. Транспортний засіб на вагу заїжджає повільно-зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.
Отже, така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2022 року у справі №540/383/21.
Можливість водія розподілити вантаж рівномірно по осям, встановлена Порядком КМУ № 879, є правом власника великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, тобто є мірою його свободи, яка може бути реалізована ним за власним волевиявленням. Порядок КМУ № 879 не містить жодних застережень щодо кореспондуючого обов'язку уповноваженого органу вчинити активні дій для реалізації цього права власником великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази активного волевиявлення з боку позивача для реалізації відповідного права, як і доказів того, що відповідачем не надано такої можливості.
Щодо тверджень позивача про те, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено у спеціально відведених місцях та на обладнанні, яке відповідає законодавству суд зазначає.
Зважування проводилось на габаритно - ваговому комплексі, який утримується в робочому стані та відповідає законодавству в сфері стандартизації, метрології та сертифікації згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Ваги для статичного зважування - ваги, на яких під час зважування вантаж не переміщується на вантажоприймачі і його маса лишається незмінною протягом терміну зважування. Тобто, в даному випадку ваги виконують функції: зважування осьового навантаження автотранспорту в статиці.
Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки про що свідчить Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (Додатки) відповідно до п.11 Порядку 879, що підтверджується свідоцтвом №ПЗЗМ874005820 від 22.04.2020, яке чине до 22.04.2021.
Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно- вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення, посилання позивача на те, що водію останні не були надані жодним чином не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив наступне:
«Порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 08 серпня 2023 року у справі №320/513/20 вказав, що правова оцінка судів щодо правильності та обґрунтованості постанови про накладення адміністративно - господарського стягнення у вигляді штрафу за перевищення, габаритно-вагових норм на підставі п.16 ч.1 ст. 60 № 2344-III, має полягати, насамперед, у з'ясуванні того, чи прийнято таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією України та законами України. Також суди мають встановити чи дійсно власником транспортного засобу під час перевезення порушено габаритно - вагові норми, якщо так, то в якому відсотковому значенні, а також чи має перевізник дозвіл на таке перевезення. Встановлюючи перевищення нормативно-допустимого навантаження на здвоєні або строєними вісі, судам слід з'ясувати чи є ці вісі такими.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справа №813/1790/18».
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
До того ж, щодо обставин саме виявленого під час перевірки порушення, позивач жодних обгрунтувань не навів.
Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.
Повідомленням від 10.09.2020 (0308300585960) позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22.09.2020, 11.09.2020-відправлення було отримано, проте позивач не з'явився на розгляд справи.
Пунктом 27 Порядку № 1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
На підставі викладеного, враховуючи виявлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача нормативних габаритних (вагових) параметрів у відсотковому значенні 43,38% (виконувало вантажні перевезення з навантаженням на здвоєну вісь склало 22,94 т при нормативно допустимому - 16т, з перевищення параметрів від нормативу) та відсутність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, суд вважає, що постанова від 22.09.2020 №220251 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн. по суті є правомірною і достатніх підстав для визнання її протиправною не встановлено судом.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.
У розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Ураховуючи, що у позові судом відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, код ЄДРПОУ 33999954) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжірегіонального управління Уктрансбезпеки (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза