Справа № 420/23129/25
15 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії начальника відділу Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо накладення штрафу на користь держави 10 200 грн.;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 23.06.2025 року у виконавчому провадженні №77480778.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Білозерським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було протиправно винесено постанову в межах виконавчого провадження №77480778 про накладення на військову частину штрафу в розмірі 10 200 грн., посилаючись на невиконання боржником рішення суду по справі №420/2869/24. Разом з тим, за твердженням позивача, судове рішення було виконано у добровільного порядку у повному обсязі.
На підставі вищезазначеного, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду у справі №420/23129/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України.
Під час розгляду справи від представника Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що 21.05.2025 року надійшов лист від Військової частини НОМЕР_1 про те, що рішення суду виконано із доданим витягом з наказу від 14.01.2024 року. Вказаний наказ не підтверджує виконання рішення суду, оскільки у рішенні суду передбачено зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07.12.2023 року. Докази нарахування ти виплати до Відділу не надано станом на 29.07.2025 року. Таким чином виконавчий орган вважає, що постанова про накладення штрафу винесена у відповідності до ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 23.07.2025 року провадження у справі №420/23129/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалою суду від 17.09.2025 року.
На виконання вищевказаної ухвали суду Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав до суду матеріали виконавчого провадження №77480778.
Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина 4 ст.287 КАС України).
Судом у справі встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі №420/2869/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано пункт 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №349 від 07.12.2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07 грудня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на усіх видах забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 07 грудня 2023 року.
Рішення по справі №420/2869/24 набрало законної сили 17.12.2024 року.
На виконання вимог рішення суду від 11.09.2024 року по справі №420/2869/24 командиром Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) було видано наказ від 14.01.2024 року №14, яким старшого солдата ОСОБА_1 , що перебуває у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , вважати такою, що повернулась на службу з 14.01.2024 року. З 14.01.2024 року поновлено усі види забезпечення та поновлено виплату грошового забезпечення.
19.03.2025 року начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77480778 на підставі виконавчого листа №420/2869/24, виданого 10.02.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07.12.2023 року.
21.05.2025 року до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначалось, що згідно зі змістом наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.01.2024 року №14, старшому солдату ОСОБА_1 з 14.01.2024 поновлено усі види забезпечення та поновлено виплату грошового забезпечення. Водночас, ОСОБА_1 призупинена військова служба відповідно до положень ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008. Згідно із положеннями вказаних нормативно-правових актів, військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Листом від 04.06.2025 року Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив військову частину, що наказ від 14.01.2024 року №14 не підтверджує виконання рішення суду, оскільки у рішенні суду передбачено зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07.12.2023 року. Докази нарахування ти виплати до Відділу станом на 03.06.2025 року не надано.
Враховуючи вищевказані обставини, 03.06.2025 року начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №77480778 за невиконання рішення суду №420/2869/24 було винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.
Пізніше, 23.06.2025 року начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №77480778 за повторне невиконання рішення суду №420/2869/24 було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою від 23.06.2025 року, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За п.5 ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно ч.ч.1-2 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи вищевказане, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець може виносити постанови про накладення на боржника штрафу, а у разі повторного невиконання - штраф у подвійному розмірі.
Як встановлено судом під час розгляду справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі №420/2869/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано пункт 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №349 від 07.12.2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07 грудня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на усіх видах забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 07 грудня 2023 року.
Рішення по справі №420/2869/24 набрало законної сили 17.12.2024 року.
На виконання вимог рішення суду від 11.09.2024 року по справі №420/2869/24 командиром Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) було видано наказ від 14.01.2024 року №14, яким старшого солдата ОСОБА_1 , що перебуває у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , вважати такою, що повернулась на службу з 14.01.2024 року. З 14.01.2024 року поновлено усі види забезпечення та поновлено виплату грошового забезпечення.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи та матеріали виконавчого провадження №77480778 не містять доказів виконання військовою частиною рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення з 07.12.2023 року.
В обґрунтування нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення з 07.12.2023 року військова частина у листі, який надійшов відповідачу 21.05.2025 року, зазначила, що ОСОБА_1 призупинена військова служба відповідно до положень ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, а тому виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення їй була призупинена.
Враховуючи вищевказані обставини, 03.06.2025 року начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №77480778 за невиконання рішення суду №420/2869/24 було винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.
23.06.2025 року начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №77480778 за повторне невиконання рішення суду №420/2869/24 було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.
Аналізуючи вищевказані обставини суд повторно наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Рішенням по справі №420/2869/24 було надано оцінку спірним правовідносинам у справі та зобов'язано військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з 07.12.2023 року.
Посилання позивача на факт призупинення військової служби ОСОБА_1 відповідно до положень ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, не впливає на обов'язок Військової частини НОМЕР_1 виконати рішення суду.
При цьому лише видання Військовою частиною НОМЕР_1 наказу від 14.01.2024 року №14, яким старшого солдата ОСОБА_1 визнано такою, що повернулась на службу, та поновлення їй усіх видів забезпечення та виплату грошового забезпечення, само по собі не свідчить про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі №420/2869/24 в частині фактичного нарахування та виплати ОСОБА_1 відповідного грошового забезпечення із 07.12.2023 року.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова начальника Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №77480778 про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн. є обґрунтованою, а тому позов Військової частини НОМЕР_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач - Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 20, код ЄДРПОУ 34669045).
Суддя О.В. Білостоцький
.